№ 201/689/22

провадження 2/201/165/2024

У Х В А Л А

28 травня 2024 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 06 грудня 2021 року разом з іншими позивачами звернувся до суду з позовом до відповідача АТ «Ідея банк» про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги змінювалися (заявлялися трьома позивачами окремо і мають різні справи), доповнювалися і уточнювалися. Справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.

Представник відповідача адвокат Ємельянов В. подав клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення по справі повторної судово технічної та почеркознавчої експертизи стосовно вирішення питання про те, чи виконаний підпис від імені працівника банка ОСОБА_3 самим ОСОБА_3 на банківських договорах, угодах і інш., які належать позивачеві ОСОБА_1 ; чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 самим ОСОБА_1 на документах ( заява про закриття рахунків, на видачу готівки) банку; стосовно ідентичності відбитку круглої печатки банку, прямокутних штампів на договорах сторін і інш., оскільки є сумніви в тому, хто взагалі підписував та подавав, оформляв договори та угоди сторін.

Відповідач і його представник наполягали на задоволенні клопотання з урахуванням обставин у справі, сторона позивача заперечувала проти цього клопотання.

З`ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи та клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст. 84 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Перевіривши матеріали справи та заяви про витребування доказів шляхом призначення експертизи (ч. 2 ст. 116 ЦПК України), суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки законом не передбачено право чи обов`язок суду збирати і надавати в справу докази на підтвердження позиції чи вимогу будь-якої сторони, частина витребуваних документів матеріалах справи вже є (наданих при подачі позову /копії свідоцтв, паспортів, листування, квитанції, висновку, довідки та інш./ і вже витребуваних судом), не зазначено в законі і можливість забезпечення та витребування доказів саме для проведення певних процесуальних дій, також у заяві не зазначено обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами та з якою метою потрібно їх забезпечити, а тому з урахуванням вище викладених обставин не може суд прийняти до уваги наполягання заявника на вимогах свого клопотання, оскільки вони спростовуються вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджуються.

Відповідно до положень ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8, судова експертиза, як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справи, по встановленню законних та обґрунтованих рішень.

Нормою ст. 104 ЦПК України передбачено, що експертиза призначається ухвалою суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цій справі вже були призначені експертизи з аналогічними питаннями. Під час проведення зазначеної експертизи АТ «ІдеяБанк» не виконав вимог експертів та не надав жодних документів для проведення призначеної судом експертизи. Експерти провели експертизу за наявними доказами та надали вечерпні відповіді на усі питання, окрім другого блоку питань щодо встановлення чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 самим ОСОБА_1 чи іншою особою на заявах від його імені про дострокове закриття банківських рахунків та заявах на видачу готівки за усіма його договорами, укладеними 13 жовтня 2020 року.

З приводу другого блоку питань у «Висновку експертів № 5938/5939-22 за результатами проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у цивільній справі № 201/689/22» від 05 вересня 2023 року судові експерти зазначили наступне: «п.2 У зв`язку з тим, що клопотання судових експертів вих. № 1262/04-11/13-23 від 09.03.2023, про надання оригіналів: заяви від 03.12.2020 про дострокове закриття вкладного рахунку за договором D-0401/174147 та відповідній заяві на видачу готівки; заяви від 25.11.2020 про дострокове закриття вкладного рахунку за договором D-0401/174157 та відповідній заяві на видачу готівки; заяви від 25.11.2020 про дострокове закриття вкладного рахунку за договором D-0401/174158 та відповідній заяві на видачу готівки; заяви від 29.10.2020 про дострокове закриття вкладного рахунку за договором D-0401/174160 та відповідній заяві на видачу готівки; заяви від 03.12.2020 про дострокове закриття вкладного рахунку за договором D-0401/174161 та відповідній заяві на видачу не виконано, керуючись ст. 72 ЦПК України та п. 4.10 "Інструкції про призначення і проведення судових експертиз та експертних досліджень", повідомляю про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи по питанню № 2 ухвали суду від 22 вересня 2022 року у цивільній справі № 201/689/22.».

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі № 201/689/22 Слідче управління ГУ НП у Дніпропетровській області надало суду належним чином засвідчену копію висновку експертів №СЕ-19/104-23/26542-ПЧ від 20 вересня 2023 року з якого вбачається, що: «1. «Підписи від імені ОСОБА_1 у заявах на видачу готівки (прим. 1) з поточного рахунку за № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від 25.11.2020 року у графі «підпис отримувача» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.», 2. «Підписи від імені ОСОБА_1 у заявах на видачу готівки (прим. 1) з поточного рахунку за № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 від 03.12.2020 року у графі «підпис отримувача» виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.».

Тому по 2-й частині питань суд вже отримав висновок почеркознавчої експерти, проведеної у кримінальному провадженні.

АТ «ІдеяБанк» не виконав клопотання судових експертів № 2805/04/13-22 від 27 жовтня 2022 року, зокрема, не надав експертам оригінали своїх примірників банківських договорів ОСОБА_1 від 13 жовтня 2020 року, укладення яких визнається відповідачем; оригінали заяв від імені ОСОБА_1 про дострокове закриття вкладних рахунків за її договорами від 13 жовтня 2020 року, а також не надав ні копій, ні оригіналів відповідних заяв на видачу готівки за договорами від 13 жовтня 2020 року на підставі яких вкладникам банку здійснюється виплата банківських вкладів та відповідних процентів. Також АТ «ІдеяБанк» не надав для проведення судової технічної експертизи оригіналів кліше прямокутних штампів «Ідея Банк» з наступними номерами: 273;274;523;567;577;588;666;667;668, які викристовувалися у касах Дніпровського відділенні №2 АТ «ІдеяБанк» (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 3А).

На виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року АТ «ІдеяБанк» 02 лютого 2024 року надав суду відповідь у якій підтвердив використання кліше прямокутних штампів «Ідея Банк» з наступними номерами: 273;274;523;567;577;588;666;667;668, у касах Дніпровського відділенні №2 АТ «ІдеяБанк» (м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 3А). Тому і в цій частині не має підстав для проведення повторної експертизи.

Відповідач безпідставно посилається у своєму клопотання на «КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК за результатами проведення науково-методичного аналізу висновку експертів № 5936/5937-22 від 05 вересня 2023 року, складеного судовими експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Соломахою Ю.В., ОСОБА_4 у цивільній справі №201/12587/21», виконаний 31 жовтня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз».

Цей «консультативний висновок» фактично є рецензією на висновок експертизи та здебільшого складається з формальних міркувань: «..не зазначено спосіб доставки та вид упаковки, матеріалів, що надійшли до експертної установи …»; «..не вказана кількість аркушів тому 1 цивільної справи …»; «..неточно викладені відомості про експертів, які виконують експертизу..»; «У разі не надання порівняльного матеріалу (у даному експертному випадку – зразків підпису ОСОБА_3 ) треба було повідомити суд про неможливість проведення експертизи, керуючись п. 8 ст. 72 ЦПК України («..експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для використання покладених на нього обов`язків)».

Рецензія на висновок судових експертів по своїй суті не є повторною чи додатковою експертизою, у ній не оцінюються докази. Експерт, який надає рецензію, оцінює, зокрема, методи і повноту дослідження, логіку висновку. З огляду на викладене, до рецензії не можуть бути застосовані ті вимоги, які передбачені для висновку експерта. Згідно до п.2 розділу І Порядку проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 лютого 2020 року № 335/5, метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.

Тому «КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК за результатами проведення науково-методичного аналізу висновку експертів № 5936/5937-22 від 05 вересня 2023, складеного судовими експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Соломахою Ю.В., ОСОБА_4 у цивільній справі №201/12587/21» не може бути підставою для проведення повторних судових експертиз з метою спростування чи підтвердження висновків судових експертів по цій справі.

Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України «Завдання та основні засади цивільного судочинства»: завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є: 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Законом не передбачено об`єднання експертиз, а заявлене клопотання буде потребувати залучення різних спеціалістів з різних галузей знань що утруднить проведення експертизи і буде породжувати тяганину.

Вирішення питань заявленого клопотання можливе і без окремого забезпечення доказів шляхом дослідження матеріалів справи в передбаченому законом порядку та об`єктивного дослідження вже наданих матеріалів і доказів.

Суду до цього клопотання не надано докази того, що вказаний відповідач або його представник зверталися до вказаних осіб (позивача, експертного закладу і інш.) стосовно дослідження вказаного документу, немає доказів і того, що неможливо надання вказаних в клопотанні доказів самостійно відповідачем.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

Є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому суд звертає увагу також на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Аналогічне закріплено і у п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» за № 8 від 30 травня 1997 року (з подальшими змінами).

При таких обставинах суд вважає не можливим задоволення клопотання в такому вигляді про забезпечення, витребування доказів шляхом призначення повторної судово технічної та почеркознавчої експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 84, 103, 104, 116-118, 182, 200, 222, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

       В задоволенні клопотання представника відповідача про призначення повторної судової технічної та почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Ухвала набирає законної сили 28 травня 2024 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя –