Справа № 138/2699/23

Провадження № 22-ц/801/1151/2024

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Коломійцева В. І.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокуСправа № 138/2699/23м. Вінниця

       Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу №138/2699/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 березня 2024 року,яке ухвалила суддя Коломійцева В.І. в Мурованокуриловецькому районному суді Вінницької області, повний текст судового рішення складено 21 березня 2024 року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що 11 липня 2022 року між ТОВ «УКРКРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1  за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ«УКР КРЕДИТФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1066-1685, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 6 000 гривень на строк 300 днів, із заявленим строком 14 днів, із зниженою ставкою 2,50 % в день, стандартна ставка 3,00 % в день.

Відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином, внаслідок чого станом на 22 серпня 2023 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 57 360 грн, що складається з 6 000 грн простроченої заборгованості за кредитом, 51 360,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами. Враховуючи викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь 57360 грн заборгованості за кредитом та 2 147,20 грн судового збору.

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 березня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1066-1685 від 11 липня 2022 року в розмірі 24 000 грн, з яких 6 000 грн заборгованість по тілу кредита, 18 000 грн заборгованість по відсоткам, а також 898,41 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, просило рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем дотримано вимог ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування сумою кредиту, що була надану відповідачу, оскільки останньою не заперечується укладання договору на вищезазначених умовах. Звертає увагу суду на те, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що останнім не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п.5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», що не було враховано судом першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що 11 липня 2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1066-1685. Даний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А986.

Відповідно до п. 3.1 цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Пунктом 3.2. Договору для укладення цього договору, у порядку встановленому Правилами, позичальник надає кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту кредитодавця та які необхідні для укладення нового договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних.

Згідно з пунктом 10.1. договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Пунктом 10.3, 10.3.1. Договору позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансових послуг без нав`язування її придбання.

До договору про відкриття кредитної лінії № 1066-1685 від 11 липня2022 року, укладеного між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , позивачем долучено Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 6000 грн відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1066-1685 від 11 липня 2022 року.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 22 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_1  становить 57360 грн, з яких 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 51360 грн - проценти за користування кредитом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що встановлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, що в результаті становить 54000 грн, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації.

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 4.6. вищевказаного кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,50 %. Пільгова процентна ставка - 2,50 %.

Заявлений строк користування кредитом, який складає 300 днів, і нараховані за цей період проценти в сумі 54000 грн, на стягнення яких і погодився відповідач, згідно п. 2.3 кредитного договору від 11 липня 2022 року № 1066-1685 є лише обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.

За пунктом 4.8 вищевказаного кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів (до 07 травня 2023 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику, строк договору є рівним строку кредитування.

Отже, базовий період - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку -14 днів) (пункт 4.4 Договору), а строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку 300 днів) (пункт 4.8 договору).

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору № 1066-1685 від 11 липня 2022 року для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно розрахунку у вигляді таблиці, відображеній у договорі.

Більше того, п. 4.10 договору передбачена орієнтовна вартість кредиту (за весь строк кредитування складає 60000 грн та включає а себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 54000 грн).

Таким чином, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 11 липня 2022 року по 07 травня 2023 року за користування кредитними коштами.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Згідно з розрахунку заборгованості, кредитодавцем за період з 11 липня 2022 року по 24 липня 2022 року нараховано відсотки за зниженою процентною ставкою - 2,5 % в день, з 25 липня 2022 року - за стандартною процентною ставкою 3,0 % в день.

Колегія суддів звертає увагу, що розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.

При цьому, слід вказати, що суд першої інстанції помилково ототожнив проценти за користування кредитом, що регулюються ст. ст. 1048, 1056-1 ЦК України та нараховуються протягом строку договору, та компенсацію (штраф, пеня) за невиконання зобов`язання за договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач не нараховував штраф та пеню за не виконання зобов`язання відповідачем, а тому висновки суду першої інстанції про те, що установлення сторонами договору розміру відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки у розмірі 51360 грн є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковими.

За змістом укладеного договору 54000 грн – це є плата позичальника за правомірне користування кредитними коштам у межах строку дії кредитного договору, тобто процентами у розумінні ст.1048, ст.1054, ст.1056-1 ЦК України.

Наведені умови не є нікчемними відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів». У межах розгляду цієї справи вимоги про визнання недійсними певних умов договору або усього договору не заявлено. Зокрема, умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем ОСОБА_1 у судовому порядку не оспорювались.

З наявних у справі матеріалів, зокрема розрахунку заборгованості, вбачається, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 07 травня 2023 року, проценти не нараховувалися.

Таким чином, слід визнати обґрунтованими вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору у сумі 51360 грн. Отже, вимоги позивача про стягнення відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України з   ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»судові витрати в розмірі 5368 грн (судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2147,20 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3220,80 грн).

Керуючись ст. ст. 141, 258, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 21 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1066-1685 від 11 липня 2022 року в розмірі 57360 грн (п`ятдесят сім тисяч триста шістдесят грн), з яких: 6000 грн (шість тисяч грн) прострочена заборгованість за кредитом, 51360 грн (п`ятдесят одна тисяча триста шістдесят грн) прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 5368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 29 травня 2024 року.

Головуючий                        Сопрун В.В.

Судді                                Міхасішин І.В.

                                                       Стадник І.М.