Справа № 2 - 86 /2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.03.2007 р. Звенигородський районний суд
Черкаської області
в складі: головуючої - судді Кащук A.M.
при секретарі Лупашко А.А.
з участю адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка цивільну справу за
позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП ,
встановив: позивачіОСОБА_1, ОСОБА_2 просять стягнути з ОСОБА_3на користь кожного з них по 100 000 грн. в відшкодування моральної шкоди , яка їм була завдана загибеллю 23.06.2002 р. їх брата та сина ОСОБА_4, внаслідок ДТП , яка сталася з вини відповідача. Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що вина ОСОБА_3підтверджується вироком Звенигородського райсуду, Черкаської області від 26.12.2005 р. Моральна шкода завдана позивачам полягала в перенесених ними душевних стражданнях через загибель рідної їм людини, в порушенні нормального способу життя, погіршенні стану здоров»я.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити та пояснив, що в провадженні суду знаходиться справа за позовом матері загиблого ОСОБА_4 ОСОБА_5 до відповідача про відшкодування моральної та матеріальної шкоди , а ОСОБА_2 таОСОБА_1 права на відшкодування моральної шкоди не мають, так як відшкодування моральної шкоди близьким родичам не було передбачено ст. 440-1 ЦК України / в ред. 1963 року/ , дія ж статті 1168 чинного ЦК України не поширюється на правовідносини , що виникли до набрання чинності новим ЦК України .Крім того позивачі не надали доказів того , що між їх захворюваннями та загибеллю ОСОБА_4 існує прямий причинний зв»язок , а хвороба ОСОБА_1 взагалі є хронічною.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково з слідуючих підстав.
Судом встановлено , що згідно до вироку Звенигородського райсуду Черкаської області від 26.12.2005 р. ОСОБА_3 був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху особою , яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_4 ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_4 сталася 23.06.2002 року , а тому при вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди слід керуватися ст. 440-1 ЦК Українив в редакції 1963 року, поскільки норми цивільного права зворотньої дії в часі не мають. ПозивачіОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються братом та батьком загиблого ОСОБА_4 і були визнані по кримінальній справі потерпілими, що підтверджується постановами слідчого. Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 31.03.1995 р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди « , ст.ст. 4,5 ЦПК України , ст.ст. 28,49,50 КПК України особа , яку в установленому порядку визнано потерпілою від злочину має право на пред «явлення позову про відшкодування моральної шкоди. Обов»язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на винного , незалежно від того чи була заподіяна майнова шкода . Моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі права якої були безпосередньо порушені.
Позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 загибеллю їх брата та сина ОСОБА_4 була завдана моральна шкода, яка полягала в перенесених ними душевних стражданнях , викликаних загибеллю рідної людини. Загибель ОСОБА_4 змінила звичний спосіб життя позивачів , такОСОБА_1 до трагедії був на заробітках за кордоном в Ізраїлі, що підтверджується візами , мав гарний заробіток, вів активний спосіб життя а після захворів на
2
язву 12-перстної кишки, в нього проявилося та загострилося хронічне захворювання гастродуоденіт , його батько ОСОБА_2 та мати теж стали дуже хворіти . ОСОБА_2 захворів на ішемічну хворобу серця та інші серцеві захворювання . Батьки потребують постійного піклування , томуОСОБА_1 не може їх покинути , продовжує проживати з ними однією сім»єю. Внаслідок погіршення здоров»я не може знайти роботу , так як не може виконувати тяжку фізичну роботу і перебуває на обліку в центрі зайнятості , як такий , що шукає роботу, отримує там допомогу , яка значно нижче прожиткового мінімуму, його матеріальне становище значно погіршилося. Той факт , що здоров»я позивачів погіршилося , що вони хворіють підтверджується записами в їх медичних картках , а те , що між цими захворюваннями та загибеллю ОСОБА_4 існує прямий причинний зв»язок підтверджується тим, що до його загибелі ОСОБА_4 ніОСОБА_1, ні ОСОБА_2 такими захворюваннями не страждали і взагалі тривалий час не зверталися до лікарів. В довідці виданій ОСОБА_1 вказано, що язва 12-ти перстної кишки має стресовий характер.
При визначенні розміру моральної шкоди , суд враховує, характер злочинних дій, глибину, характер та тривалість страждань, що перенесли позивачі , що ці страждання були поглибленні і тим, що ОСОБА_3 не намагався відшкодувати завдану злочином шкоду, позбавлення можливості реалізівати свої звички, вести активний спосіб життя та враховуючи вимоги розумності та справедливості ,що на утриманні відповідача є неповнолітня дитина суд вважає, що відшкодуванню підлягає моральна шкода в розмірі 25 000 грн. на користь кожного з позивачів.
Від сплати судового збору ОСОБА_3звільнити на підставі ст. 4 Декрету KM України « Про державне мито».
Стягнути з ОСОБА_3на користь держави витрати за ІТЗ в сумі 30 грн.
Судові витрати відповідача стягненню не підлягають.
На підставі ст. 440-1 ЦК України , Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995 р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової / шкоди « , ст.ст. 4,5 ЦПК України та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 208,209,212-215 ЦПК України , суд -
вирішив: позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 та на користь ОСОБА_2в відшкодування моральної шкоди по 25 000 грн. кожному.
Від сплати судового збору ОСОБА_3звільнити на підставі ст. 4 Декрету KM України « Про державне мито».
Стягнути з ОСОБА_3на користь держави витрати за ІТЗ в сумі 30 грн. , які перерахувати : одержувач УДК в Звенигородському районі, р/р 31219259700100 , УЄДРПУ 22808978, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області , МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050000.
Судові витрати відповідача стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасоване.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд , копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до апеляційного суду Черкаської області.