Справа № 538/984/24

Провадження № 2-ві/538/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

прокурора ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця заяву про самовідвід судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь Вікторії Анатоліївни у цивільній справі за заявою Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2024 року на розгляд Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла вищевказана заява, у якій прокурор просить визнати відумерлою спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 2,9543 га після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 року головуючим суддею визначено Бондарь В.А.

30.05.2024 року суддя Бондарь В.А. заявила самовідвід з тих підстав, що 05.12.2019 року під її головуванням було ухвалене рішення, яким визнано право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_2 . Вважає, що розгляд справи та ухвалення рішення може викликати сумнів у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді.

Суддя Бондарь В.А. у заяві зазначила про розгляд питання про самовідвід у її відсутність.

Прокурор Катріченко А.М. просила відмовити у задоволенні заяви судді Бондарь В.А. про самовідвід. Пояснила, що підставі для задоволення вказаної заяви відсутні, до матеріалів справи додане рішення від 05.12.2019 року, проте воно не скасовано і не переглядалось. На розгляд судді надійшла зовсім інша справа. Підстави для самовідводу, передбачені ст. 36 ЦПК України, відсутні, заява про самовідвід невмотивована. Також відсутні підстави, які б свідчили про необ`єктивність та неупередженість судді Бондарь В.А.

Дослідивши матеріали справи суддя прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Поняття інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, є оціночним, законодавчо не визначеним, та може включати будь-які обставини, які можуть викликати у суду або у сторін сумніви у неупередженості судді.

Як встановлено судом, рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 05.12.2019 року під головуванням судді Бондарь В.А. позовну заяву ОСОБА_2 до Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Друга Лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно- задоволено. Встановлено факт, що земельна ділянка, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 066914, виданого Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів 10 липня 2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 523 має кадастровий номер: 5322684900:00:005:1020, місце розташування: Полтавська область, Лохвицький район, Пісківська сільська рада, площа земельної ділянки: 2,9543 гектара; визнано за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН : НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 2,9543 гектара, яка розташована на території Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавьскої області, з цільовим призначенням- для ведення особистого селянського господарства, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 066914, виданого Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів 10 липня 2003 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 523, кадастровий номер земельної ділянки: 5322684900:00:005:1020. Рішення набрало законної сили 08.01.2020 року (а.с. 10-12). ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14), та після її смерті спадкова справа не заводилась. У зв`язку з чим, прокурор 27.05.2024 року в інтересах Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області звернувся до суду з заявою про визнання спадщини, яка відкрилася після ОСОБА_2 , відумерлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11 до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Однією з процесуальних форм забезпечення об`єктивності та неупередженості судового розгляду є гарантоване законом право відводу (самовідводу) у визначених законом випадках. Як випливає зі змісту норм ЦПК України, відвід (самовідвід) судді є одним з механізмів, що забезпечує законність та обґрунтованість судового рішення.

Дослідивши зміст заяви про самовідвід та додані до неї матеріали, заслухавши позицію прокурора, яка зазначила, що відсутні підстави для задоволення заяви судді Бондарь В.А. про самовідвід, оскільки немає сумнівів в її об`єктивності та неупередженості, суд вважає, що обставини, які наведені суддею Бондарь В.А. у заяві про самовідвід, а саме, ухвалення нею 05.12.2019 року рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, не підтверджують підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь Вікторії Анатоліївни про самовідвід- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 05.06.2024 року.

Суддя: Т.О. Зуб