ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

________________________________________________________________________________

2/381/654/24

381/804/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 року                Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді:                Осаулової Н.А.,

за участю секретаря:                Цвик А.К.,

представника позивача:                 ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Козятинський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати аліментів, скасування заборгованості по аліментах, стягнення сплачених аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_2 (далі – позивач) через представника ОСОБА_1  звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач) третя особа: Козятинський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати аліментів, скасування заборгованості по аліментах, стягнення сплачених аліментів.

Позовні вимоги, з урахування позовної заяви від 08 березня 2024 року (а.с. 36-38) обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстровано шлюбі з 15.10.2010 року, який було розірвано рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2013 року. Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з матір`ю по місцю її реєстрації: АДРЕСА_1 та проживала там до вересня 2019 року. У зв`язку з тим, що мати дитини після розірвання шлюбу почала проживати з різними співмешканцями та у зв`язку з її аморальним способом життя, позивач у вересні 2019 року забрав дитину проживати до себе. З приводу такої поведінки відповідача, майже щомісяця викликались працівники поліції та відносно неї складались адміністративні матеріали та робились відповідні попередження. 

При цьому, 08.10.2013 року Фастівським міськрайонним судом Київської області було видано наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частин з усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий документ було направлено за місцем роботи позивача до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). У вересні 2022 року позивач був мобілізований до лав ЗСУ.

Як зазначає позивач, з вересня 2019 року дитина повністю знаходиться на утриманні батька, який забезпечує її всім необхідним, займається вихованням та розвитком, в той час, як її мати ухиляється в повному обсязі від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не проживає з дитиною, не відвідує її, не спілкується з нею, не надає будь-якої фінансової допомоги на її утримання, не цікавиться її побутом. Але продовжує отримувати стягувані аліменти та використовує їх на власні потреби. При цьому, після мобілізації позивача дочка проживає за адресою його реєстрації разом із його батьками.

Таким чином, оскільки дитина з 2019 року проживає з батьком, позивач просив суд:

1) звільнити ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуваних за судовим наказом від 08.10.2013 року у справі №381/4900/13-ц;

2) звільнити ОСОБА_2 від заборгованості по аліментах у рамках виконавчого провадження №40531396, яка виникла з вересня 2022 року;

3) стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачені ним аліменти за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року за ВП №40531396 у розмірі 97 042,84 грн.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, але подала заяву про розгляд справи у її відсутність, де вказала, що не заперечує проти задоволення позову та визнала, що протягом 4 років дитина дійсно проживає з батьком та знаходиться на його утримані.

Представник третьої особи у судове засіданні не з`явився, але у матеріалах справи наявний лист про розгляд справи за його відсутності.

Як передбачено ч. 1 та ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року витребувано докази у третьої особи, які надійшли на адресу суду 10.05.2024 року.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

15.10.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управляння юстиції Київської області, актовий запис № 305 (а.с. 14).

Від подружнього життя сторони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16).

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2013 року у справі №381/5227/13-ц, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Доньку ОСОБА_5 залишено проживати разом з матір`ю – ОСОБА_3 (а.с. 15).

Крім того, згідно даних, що містяться у Єдиному реєстрі судових рішень, 08 жовтня 2013 року Фастівським міськрайонним судом Київської області постановлено рішення у справі №381/4900/13-ц, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.08.2013 р. і до повноліття дитини.

Виконавче провадження, яке відкрито на підставі виконавчого листа, виданого у справі про стягнення аліментів, перебувало на виконанні у Фастівському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (виконавче провадження №40171343). 14.10.2013 року державним виконавцем винесено постанову про направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби відповідно до п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» за місцем роботи боржника до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), що вбачається із листа відділу від 04.02.2021 року (а.с. 20).

01.11.2013 року виконавчий лист №381/4900/13-ц надійшов до Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 01.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №40531396, про що вказано у листі від 07.05.2024 року №27807/22.23-32 (а.с. 68-69).

Так, після розірвання шлюбу сторін їх спільна дитина проживала з матір`ю, що було визначено рішенням суду 29.10.2013 року у справі №381/5227/13-ц, а з батька при цьому на підставі судового наказу нараховувались та стягувались аліменти. Проте, як зазначає сторона позивача, з вересня 2019 року ОСОБА_4 проживала у батька, а після його вступу на службу до ЗСУ – з бабусею у будинку батька, які повністю утримували дитину, що вбачається із наступного.

Відповідно до довідок, виданих виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області від 06 листопада 2023 року № 1068 та №1069, ОСОБА_2 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_2 . Разом з ним проживає його донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ЗОШ №9, яка за даною адресою не зареєстрована та знаходиться на утриманні бабусі та дідуся (а.с. 17).

Згідно акту обстеження приватного домоволодіння (будинку) АДРЕСА_2 від 10.11.2023 року, у даному будинку проживають та зареєстровані власник ОСОБА_7 , її чоловік ОСОБА_8 , їх син ОСОБА_2 та неповнолітня онука власника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з батьком, бабусею та дідусем з вересня 2019 року по теперішній час, але не є зареєстрованою в даному будинку. При обстеженні будинку з`ясовано, що даний будинок охайний, обжитий та добре облаштований. В ньому наявні всі необхідні меблі та речі для проживання, не тільки власника, а і всіх членів родини та дитини. Окрема кімната виділена для проживання дитини, яка у випадку проживання разом з батьком та бабусею буде забезпечена усім необхідним для повноцінного проживання, розвитку та навчання, в т.ч. комп`ютерною та іншою технікою, власним ліжком, шафою для одягу та особистих речей та білизни, письмовим столом. Також, при обстеженні виявлено багато дитячого одягу та взуття різного сезону в окремих шафах. В цілому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мають можливість, у випадку постійного проживання разом з ними дитини ОСОБА_11 , забезпечити їй умови для нормального проживання та повноцінного розвитку та навчання (а.с. 18).

З характеристики виданої Головою мікрорайону «Завокзалля» ОСОБА_12 від 13.09.2022 року № 590, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 . З дружиною ОСОБА_3 розлучений з 2013 року. Від шлюбу з бувшою дружиною має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на його утриманні. Мати ОСОБА_5 вихованням доньки не займається, веде аморальний спосіб життя. Вихованням займається ОСОБА_13 та бабуся з дідусем. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони, негативних звичок не має, з сусідами перебуває в дружніх стосунках (а.с. 19).

Як вбачається з характеристик дівчинки за місцем навчання, ОСОБА_5 навчається у Фастівському академічному ліцеї № 9 з 01.09.2017 року. Закінчила 5, 6 клас із достатнім та середнім рівнем навчальних досягнень. ОСОБА_4 вміє працювати уважно, зосереджено, відповідально. Навички самостійної роботи знаходяться у стадії формування. Учениця має достатній рівень довготривалою і короткочасної пам`яті, вміє ефективно співпрацювати під час навчальних занять у парі і групі та дистанційно. З однокласниками у ОСОБА_4 рівні, доброзичливі стосунки. До школи дівчинка приходить вчасно, з усім необхідним шкільним приладдям, охайна і доглянута. За період навчання дитиною опікувались бабуся – ОСОБА_7 та батько ОСОБА_2 . Бабуся приходила на батьківські збори й активно цікавилася навчанням і розвитком дитини (а.с. 22).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 14.09.2022 року № 29, солдата запасу ОСОБА_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено стрільцем 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти, ВОС100915А, вважати таким, що з 14.09.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків, шпк «солдат» (а.с. 21).

Згідно службової характеристики солдата ОСОБА_2 за період з 14 вересня 2022 року по 09 листопада 2023 року, за час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони як дисциплінований та перспективний військовослужбовець. До виконання службових обов`язків ставиться сумлінно. Військові статути знає, завдання виконує, у складних рішеннях витриманий та розсудливий. За період стягнення до дисциплінарної відповідальності не притягувався, відданий справі служінню українському народові (а.с. 21).

Відповідно до листа Фастівського РУП ГУНП в Київській області від 24.11.2023 року № 13560/109/1700/00-23, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 2023 року тричі притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (завідома неправдивий виклик на спец.лінію 102), в 2019 році двічі притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП (розпивання алкогольних напоїв в громадському місці) (а.с. 24).

Крім того, рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2024 року у справі №381/5268/23 позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 72-75).

Даним рішенням зокрема із показань самої дитини, встановлено, що ОСОБА_4 з 2019 року проживає у батька, оскільки у мами не було належних умов для проживання.

Саме на обставину фактичного проживання дитини у сім`ї батька з 2019 року посилалась сторона позивача як на підставу для задоволення позову про звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів, нарахованої заборгованості по аліментах та стягнення сплачених аліментів, який було подано до суду у лютому 2024 року.

Як вбачається із довідки про доходи ОСОБА_2 від 19.09.2022 року останнім за період з березня 2022 року по серпень 2022 року сплачено аліменти у загальному розмірі 10 788,74 грн. (а.с. 20).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 від 30.01.2024 року, ним за період з січня 2023 року по грудень 2023 року сплачено аліментів у сумі 19 389,89 грн. (а.с. 26).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 від 24.04.2024 року, ним за період з січня 2024 року по березень 2024 року сплачено аліментів у сумі 4 143,10 грн. (а.с. 76).

У відповідності до звіту про здійснені відрахування та виплати від 23 січня 2024 року ВЧ НОМЕР_3 , щодо ОСОБА_2 у рамках виконавчого провадження №40531396 з виконання виконавчого листа у справі №381/4900/13-ц, утримана сума за жовтень 2023 року – 26 426,56 грн., листопад 2023 року – 22 486,56 грн., грудень 2023 року – 26 129,72 грн. (а.с. 25).

Як вбачається із звіту про здійснені відрахування та виплати ВЧ НОМЕР_3 , щодо ОСОБА_2 у рамках виконавчого провадження №40531396 з виконання виконавчого листа у справі №381/4900/13-ц, утримана сума за лютий 2024 року – 22 356,62 грн., березень 2024 року – 23 751,20 грн., квітень 2024 року – 22 382,08 грн. (а.с. 77).

Крім того, у листі від 07.05.2024 року №27807/22.23-32 Козятинського відділу державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), наданого на виконання вимог ухвали суду від 15.04.2024 року, вказується, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 30.09.2023 року становила 151 437,03 грн., залишок заборгованості станом на 31.01.2024 року становить 113 915,61 грн. (а.с. 68-69).

При цьому, не зважаючи на ту обставину, що дитина з 2019 року проживає з батьком, лише у лютому 2024 року подано даний позов про звільнення від сплати аліментів, скасування заборгованість по аліментах та стягнення сплачених аліментів. При цьому, як зазначалось вище, рішенням суду від 29.10.2013 року ОСОБА_5 залишено проживати з матір`ю – ОСОБА_3 .

У той же час і мати дитини не заявляла своїх прав та бажання, щоб донька повернулася проживати з нею, тобто фактично погодилась на проживання ОСОБА_4 у сім`ї батька з 2019 року. Як і під час розгляду даної справи відповідач письмово підтвердила, що протягом чотирьох років дитина проживає з батьком та перебуває на його утриманні.

Матір дитини позбавлено батьківських прав на підставі рішення від 13.03.2024 року у справі №381/5268/23, що набрало законної сили 22.04.2024 року, про що містяться дані у Єдиному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Частинами 1, 2 ст.160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно із ч. 2 ст.273 СК України суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 СК України за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

На думку суду, фактичне проживання дитини з батьком з вересня 2019 року є тією обставиною, що має істотне значення, яка слугує для звільнення батька від сплати аліментів на утримання дитини, що стягуються на користь матері.

Крім того, і після позбавлення відповідача батьківських прав, на підставі ст. 166 СК України на її користь не можуть стягуватись аліменти на утримання дитини, так як вона втрачає права, які засновані на спорідненості з дитиною.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Звільнення від сплати аліментів є одним із способів припинення аліментного обов`язку.

Відповідно ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України “Про охорону дитинства”, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи, що рішенням суду матір було позбавлено батьківських прав, а до вказаної події дитина фактично проживає з батьком з 2019 року, який утримує її, створює для дитини достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку рівень життя, а мати дитини не заявляла своїх прав на проживання дитини з нею, суд дійшов висновку про припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини саме з вересня 2019 року.

Щодо звільнення від стягнення нарахованої заборгованості по аліментах з вересня 2022 року та стягнення сплачених аліментів за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року варто вказати наступне.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків,   опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України).

Згідно ч.3 ст.181 СК України  за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ч. 2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

У даному випадку стягнення аліментів на утримання дитини з одного з батьків відбувалося за судовим рішення, як і місце проживання дитини визначено за рішенням суду.

Позивач не надав доказів, що після фактичного переїзду дочки до батька останній звертався до органів опіки чи суду про визначення місця дитини з ним. Натомість, не зважаючи на фактичну зміну місця проживання дитини, мати проти цього не заперечувала та фактично прийняла даний факт, тобто сторони фактично самостійно, не зважаючи на наявність судового рішення, дійшли згоди про проживання дочки з батьком.

При цьому, станом на вересень 2022 року заборгованості у ОСОБА_2 по сплаті аліментів не було (а.с. 68-69), у цей час дитина уже проживала з ним, а від сплати подальшої заборгованості по аліментах його слід звільнити.

Визначаючи суму стягнутих аліментів на користь відповідача на утримання дочки, яка фактично проживала з батькам, судом, враховуючи обсяг позовних вимог, проводиться за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.

Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (стаття 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна, а набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі,визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Отже, норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.

Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18), від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18), від 24 березня 2021 року у справі № 369/8126/17 (провадження № 61-5137св19).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року справа № 545/163/17.

У даному випадку стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 відбувалось за рішенням суду, тобто не у добровільному порядку. При цьому, отримання аліментів матір`ю дитини, якій достеменно відомо та яка погодилась, що дочка проживає з батьком, не свідчить про добросовісність поведінки відповідача, а тому, перераховані суми підлягають поверненню.

У відповідності до звіту про здійснені відрахування та виплати від 23 січня 2024 року ВЧ НОМЕР_3 , щодо ОСОБА_2 у рамках виконавчого провадження №40531396 з виконання виконавчого листа у справі №381/4900/13-ц, утримана сума за жовтень 2023 року – 26 426,56 грн., листопад 2023 року – 22 486,56 грн., грудень 2023 року – 26 129,72 грн., а всього складає 75 042,83 грн. (а.с. 25), що також узгоджується із відомостями, наданими виконавцем за вказаний період станом на 31.01.2024 року (а.с. 68-69).

Інших відомостей про перерахування на користь ОСОБА_3 аліментів державним виконавцем надано не було, а самостійно визначати додаткові суми на підставі відомостей з основної роботи позивача на підставі довідок про доходи суд позбавлений можливості, так як у наданих довідках відсутні дані, що аліменти перераховано на підставі виконавчого листа №381/4900/13-ц.

Наявні інші документи, зокрема, звіти про здійснені відрахування та виплати, а також довідки про доходи, спірного періоду не стосуються.

Тому, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилався позивач, знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно норм ст. 141 ЦПК України, у зв`язку задоволення двох вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 3 633,60 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 13, 81, 141, 211, 223, 258-259, 268, 272-273, 280, 354-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 141, 157, 160, 161, 166, 180, 181, 191, 197, 273 СК України, ст.ст. 1212, 1213, 1215 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Козятинський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про звільнення від сплати аліментів, скасування заборгованості по аліментах, стягнення сплачених аліментів, - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_2 з 01 жовтня 2019 року від сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.08.2013 р. і до повноліття дитини, стягуваних за рішенням у справі №381/4900/13-ц від 08 жовтня 2023 року, постановленого Фастівським міськрайонним судом Київської області, на виконання якого відкрито виконавче провадження №40531396.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості по аліментах у рамках виконавчого провадження №40531396, відкритого на виконання судового рішення у справі №381/4900/13-ц від 08 жовтня 2023 року, що виникла з 01 жовтня 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках виконавчого провадження №40531396 за період з жовтня 2023 року по січень 2024 року у сумі 75 042,83 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Козятинський відділ державної виконавчої служби у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), код ЄДРПОУ 34939084, адреса: Вінницька обл., м. Козятин, вул. П. Орлика, буд. 5.

Суддя:                                                               Осаулова Н.А.

Повний текст рішення суду виготовлено 12.06.2024 року