2-301/11

У Х В А Л А

іменем України

17 червня 2024 року                                                                                               м. Теребовля

       Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Ромазан Л.С., за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича,-

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича, в якій просив визнати його дії, які полягають у незвільненні з-під арешту та з –під розшуку транспортних засобів незаконними.

Обґрунтовуючи скаргу,  ОСОБА_1   зазначив, що на виконанні у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 64682838 із примусового виконання рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року у цивільній справі № 2-301/11 про стягнення із ОСОБА_1  в користь  ПАТ «Державний ощадний банк України»   в особі  територіального безбалансового відділення № 10019/020  філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»  заборгованості за кредитним договором  від 17 березня 2008 року № 44 у сумі 60014,63 доларів США шляхом звернення стягнення  на належне  ОСОБА_2  та передане останньою в іпотеку нерухоме майно (домоволодіння за адресою:  АДРЕСА_1 ,  земельної ділянки площею 0.1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою:  АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0.0057 га для ведення особистого селянського господарства  АДРЕСА_1 ). У межах вказаного виконавчого провадження 02 березня 2021 року  державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1 133 900.20 грн.  Також у зв`язку із  примусовим виконанням рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2022 року у цивільній справі № 606/1285/21 про стягнення із ОСОБА_1  на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії  Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк»  заборгованості за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 44 у сумі  38 503.52 доларів США доларів США, в межах виконавчого провадження № 70402330 державним виконавцем Гусятинського відділу  державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області  30 листопада 2022 року винесено постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника  ОСОБА_1  у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 15 416 222.65 грн. В подальшому, у зв`язку із передачею виконавчого провадження № 70402330 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області, державним виконавцем зазначеного відділу 30 червня 2023 року винесено ще одну постанову про арешт майна боржника, згідно із якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1 549 004.8 грн. 28 лютого 2024 року начальником відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70402330 у зв`язку із погашенням боржником боргу у повному обсязі, тобто із підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи те, що сума майна, на яке накладено арешт майна, значно перевищує суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, він звернувся до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області із клопотанням про звільнення з-під арешту та з-під розшуку належних йому 4-х транспортних засобів. Однак, у задоволенні такого його клопотання начальником Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області йому було відмовлено із посиланням на ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає, що через наявність постанов про накладення арешту на його майно у розмірі 1 133 900.20 грн., 15 416 222.65 грн.,1 549 004.8 грн. грубо порушуються його права власника на майно, оскільки розмір арештованого майна значно перевищує наявний у нього борг, який складається із 7524.81 доларів США виконавчого збору та 364 грн. витрат виконавчого провадження. Також вказав, що ним було запропоновано накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 6125086400:01:001:0725 вартістю станом на 14 травня 2024 року 341 475.00 грн., однак державний виконавець не погодився із накладенням арешту на вказане нерухоме майно. Просить скаргу задовольнити, визнавши дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича щодо незвільнення з-під арешту та з –під розшуку транспортних засобів незаконними.

У судовому засіданні представник скаржника адвокат Мирончик Ю.В. скаргу підтримала із мотивів, викладених у ній, просить її задовольнити.

Представник стягувача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» Данилевич А.Б. у судовому засіданні підтримала подані письмові пояснення на скаргу ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, в яких зазначено про порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», які полягають у незвільненні з-під арешту майна із тої суми боргу, яка фактично погашена, не заперечує щодо задоволення скарги ОСОБА_1 .

Начальник відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняк Віталій Євгенович у судовому засіданні не погодився із скаргою ОСОБА_1 , подав до суду  відзив на скаргу, з якого вбачається те, що він правомірно не зняв арешту, накладеного на майно боржника, зокрема, із транспортних засобів та не припинив їх розшуку, оскільки ним не сплачено виконавчого збору у розмірі 3850.35 доларів США  у виконавчому провадженні  № 70402330 та 3674.46 доларів США у виконавчому  провадженні № 64682838, а також 364 грн. витрат у двох виконавчих провадженнях. Відмовляючи у клопотанні боржника ОСОБА_1 , він діяв виключно в межах ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження». У задоволенні скарги просить відмовити.

Вивчивши матеріали скарги та докази подані до неї, заслухавши учасників судового засідання, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.12.2011 року в справі №2 - 301/11 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10019/020 філії Тернопільське обласне правління ПАТ «Державний ощадний банк України» борг за кредитним договором № 44 від 17 березня 2008 року у сумі: 60014,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті складає –479510,89 грн.) з них: заборгованість за кредитом - 51000 доларів США (407484,9 грн.); проценти за кредитом - 7314, 63 доларів США (58443,16 грн.); пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 1500 доларів США (11984,85 грн.); пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 200 доларів США (1597,98 грн.) шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_2 та передане останньою згідно з іпотечним договором від 19 березня 2008 року в іпотеку банку нерухоме майно:

- домоволодіння загальною площею 118,4 кв. м, житловою площею 55,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , номер за РПНВ: 22478368;

- земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030392;

- земельну ділянка площею 0,0057 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6125010100030030393, шляхом його реалізації на прилюдних торгах.

Для примусового виконання вказаного рішення Теребовлянським районним судом Тернопільської області 30.12.2011 року видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління AT «Ощадбанк» боргу за кредитним договором № 44 від 17.03.2008 року у сумі 60 014,63 доларів США шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_2 та передане останньою згідно із іпотечнем договором від 19.03.2008 року в іпотеку банку нерухоме майно.

02 березня 2021 року державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції  відкрито виконавче провадження №  64682838 і цього ж дня винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 , якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1 133 900.20 грн.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06 червня 2022 року у цивільній справі № 606/1285/21 із ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року № 44 у сумі 38 503.52 доларів США та судові витрати.

У зв`язку із примусовим виконанням зазначеного рішення суду державним виконавцем  Гусятинського відділу  державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області  23 листопада 2022 року відкрито виконавче  провадження № 70402330 і 30 листопада 2022 року в межах цього виконавчого провадження винесено постанову, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 15 416 222.65 грн.

22 червня 2023 року державним виконавцем Гусятинського відділу  державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області  передано виконавче провадження № 70402330 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області.

30 червня 2023 року головним державним виконавцем Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області винесено постанову про арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні №70402330, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів на суму 1 549 004.8 грн.

У судовому засіданні з`ясовано, що під арештом перебувають наступні транспортні засоби боржника: транспортний засіб: MAN Модель ТЗ: 11.220 Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ:        2000 VIN:        WMA469ZZZYG147340, номер шасі: НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_2 , транспортний засіб: MERCEDES-BENZ Модель ТЗ: SPRINTER 518 CDI Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 2007 VIN: WD0PF145X75213115, номер кузова: НОМЕР_3 , номерний знак: НОМЕР_4 , транспортний засіб: MERCEDES-BENZ Модель ТЗ: SPRINTER 416 CDI Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 2001VIN: WDB9046631R227729, номер кузова: НОМЕР_5 , номерний знак: НОМЕР_6 колір ТЗ: БІЛИЙ, транспортний засіб: Марка ТЗ: DAIMLER-BENZ Модель ТЗ: 903D Категорія ТЗ: АВТОБУС, рік виробництва ТЗ: 1998 VIN: WDB9034631Р874534, номер кузова: НОМЕР_7 , номерний знак: НОМЕР_8 , колір ТЗ: БІЛИЙ.

Постановою заступника начальника Гусятинського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області від 28 листопада 2022 року зазначені транспортні засоби оголошено в розшук.

28 лютого 2024 року начальником відділу Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 70402330 у зв`язку із погашенням боржником боргу у повному обсязі, тобто із підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Цією ж постановою вирішено постанову про стягнення виконавчого збору винести в окреме виконавче провадження.

Згідно із інформацією про виконавче провадження у Теребовлянському відділі державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області знаходиться відкрите виконавче провадження № 74307705 про стягнення із ОСОБА_1 3850.35 доларів США виконавчого збору та 183 грн. витрат виконавчого провадження, а також виконавче провадження № 74307460 про стягнення із ОСОБА_1 3674.46 доларів США виконавчого збору та 183 грн. витрат виконавчого провадження.

У судовому засіданні з`ясовано, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження боржником ОСОБА_1 не сплачено.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 11 листопада 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.37 га, кадастровий номер 6125086400:01:001:0725, вартість якої згідно із висновком про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 14 травня 2024 року складає 341 475 грн.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань станом на 15 лютого 2024 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 займається основним видом діяльності: 49.39 інший пасажирський наземний транспорт.

При вирішенні скарги на дії та рішення державного виконавця суд керується Конституцією України,  Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження" (далі-Закону).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно із частиною першою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, відповідно до зазначених норм матеріального права, скасування арешту на майно боржника може мати місце у разі винесення державним виконавцем мотивованої постанови про закінчення виконавчого провадження та за відсутності випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;                    

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;                

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;                       

 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Суд враховує, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні клопотання щодо зняття арешту, накладеного на все майно  ОСОБА_1 , в тому числі і на транспортні засоби, у виконавчих провадженнях     № 70402330, 64682838, на думку суду є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Таким чином, хоч і дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області не суперечать вимогам ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», однак, враховуючи те, що у боржника ОСОБА_1 наявний борг у зв`язку із несплатою виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293 467.59 грн., та 364 грн. витрат виконавчого провадження, а державним виконавцем арештовано майно на загальну суму 18 099 127.65 грн. (відповідно до трьох постанов про накладення арешту на майно), суд вважає, що накладення арешту на майно у такій сумі є неспівмірним із сумою боргу, яка в даний час є у ОСОБА_1 перед державою, у нього наявне інше майно, на яке може бути накладено арешт з метою сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження без шкоди його підприємницькій діяльності (надання послуг пасажирського наземного транспорту).

Отже, з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд, вирішуючи скаргу, суд вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, визнати дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області в частині арешту і розшуку майна, яке не охоплюється сумою боргу (виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293 467.59 грн., та 364 грн. витрат виконавчого провадження) незаконними.

Керуючись статями 3,12,13,77,81,258-261,451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1  на дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шкільняка Віталія Євгеновича  у виконавчих провадженнях  № 70402330, 64682838 задовольнити частково.

Визнати дії начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Шкільняка Віталія Євгеновича в частині відмови у скасуванні арешту і припиненні розшуку майна, яке не охоплюється сумою боргу - виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293 467.59 грн., та 364 грн. витрат виконавчого провадження, незаконними.

Зобов`язати начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Шкільняка Віталія Євгеновича зняти арешт і припинити розшук майна боржника ОСОБА_1 , яке не охоплюється сумою боргу - виконавчого збору на загальну суму 7524.81 доларів США, еквівалент яких у національній валюті України складає 293 467.59 грн., та 364 грн. витрат виконавчого провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.С. Ромазан