Справа № 188/564/23

Провадження № 1-кп/188/52/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальне провадження № 12023041530000038 від 15.02.2023р. відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень,  передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 185 КК України, -

за участю прокурора: ОСОБА_4

за участю обвинуваченого в режимі відеоконференції: ОСОБА_3

                                                     ВСТАНОВИВ:

   В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської  області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України. 

  В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зникли.

    Обвинувачений не побажав висловити свою думку по суті клопотання.

   Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

   Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

   Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

       Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

      Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, які мають значення для судового слідства. 

     Крім того судом береться до уваги, що у контексті практики ЄСПЛ ризик втечі підозрюваного, обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних  з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.  

      Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

       З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 369, 372 КПК України, суд,-

                                                    УХВАЛИВ:

       Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

      Продовжити запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12023041530000038 від 15.02.2023р. строком на 60 (шістдесят) діб до 10 години 15 хвилин 16 серпня 2024 року включно.

        Контроль за виконанням даної ухвали покласти на начальника ВП № 4 Синельниківського  ВП ГУНП України в Дніпропетровській області.

   Копію ухвали направити прокурору Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області та Дніпропетровського УВП № 4 м. Дніпро.

   Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1