Справа № 203/2707/23

Провадження № 1-кс/0203/1692/2024

УХВАЛА

22 травня 2024 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора – ОСОБА_3 ,

підозрюваного – ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого на посаді начальника Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, майора поліції, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючого на утриманні непрацездатну матір – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого: дружина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62023050030000097 від 30.03.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся слідчий з клопотанням за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62023050030000097 від 30.03.2023 року, в якому слідчий просить суд:

- задовольнити клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із альтернативою внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023050030000097 від 30.03.2023 року на підставі виданого ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_9 завідомо неправдивого офіційного документа поліцейським Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області були безпідставно нарахована та виплачена збільшена додаткова винагорода (до 100000 грн).

За твердженнями слідчого, ОСОБА_4 діяв умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, тобто будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, на законних підставах має повноваження щодо прийняття рішення про виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168, Порядку №775 у збільшеному до 100 000 гривень розмірі, має право розпоряджатися цими грошовими коштами в інтересах служби, особисто підписав офіційний документ – рапорт від свого імені як начальника Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області майора поліції щодо виконання особовим складом Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області завдань з охорони та оборони важливих об`єктів і комунікацій, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, здійснення реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події. Тим самим він створив передумови для подальшого безпідставного нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному вигляді (до 100000 грн) поліцейським Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області.

Як встановив слідчий у ході досудового розслідування, внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень ним було допущено розтрату грошових коштів Маріупольського МВ УПО в Донецькій області та заподіяні збитки Державному бюджету України на загальну суму 2 685 832,67 грн, що є особливо великим розміром, з огляду на що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. Тому 16.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України.

За поясненнями слідчого, санкцією статті 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, за відсутності альтернативних видів покарань, тобто вказаний злочин є умисним особливо тяжким, що вказує на наявність нормативних підстав для застосування відносно вказаної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім цього, з огляду на примітку до ст. 45 КК України, злочини, передбачені ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України є корупційними злочинами у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем. При цьому, фактичними підставами для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність визначених законом ризиків, а саме: незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, знищення, схов або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Також слідчий вказав, що у період з січня 2021 року по грудень 2023 року отримав грошове забезпечення за основним місцем роботи на загальну суму 1 856 981,85 грн. З огляду на це, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка дорівнює 908 400 грн, на думку слідчого, не здатна забезпечити виконання обов`язків підозрюваним, тому, з урахуванням доходів підозрюваного та розміру збитків, які заподіяні протиправними діями підозрюваного, вважаю за доцільне визначити розмір застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на викладене, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням застави.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.05.2024 року, судову справу №203/2707/23, провадження №1-кс/0203/1692/2024, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду – 21.05.2024 року.

Судове засідання з розгляд клопотання було призначене судом на 22.05.2024 року, в яке з`явились всі учасники справи.

Під час судового засідання прокурор підтримав вимоги клопотання та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду із клопотанням пояснив суду таким чином, як про це вказано вище. Прокурор пояснив, що працівники поліції охорони не залучались до виконання будь-яких бойових завдань, та повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, а ризики – доведеними. Також прокурор наголосив на тому, що підозрюваний займає посаду начальника державного органу та з використанням свого авторитету може впливати на свідків у кримінальному провадженні, яких ще не допитано в ході судового розгляду кримінального провадження.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ризики, визначені слідчим, є недоведеними, а повідомлення про підозру – необґрунтованим. Захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого та задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у виді особистої поруки тимчасово виконуючого обов`язки начальника Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_10 . Оскільки ОСОБА_10 з 1993 року добре знає ОСОБА_4 , займає посаду т.в.о. начальника Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області, тимчасово працює та перебуває у м. Дніпрі, перебуває у підрозділах Донецької області. При цьому захисник зазначив, що підозрюваний не був обізнаний із Наказом №775, а лише виконував свої службові обов`язки, підписуючи накази.

Підозрюваний підтримав свого захисника та зазначив, що він тільки підписував те, що йому надавали за вказівкою та підписом начальника ОСОБА_11 , розрахунків будь-яких він не перевіряв. Тому на його думку, повідомлена йому підозра є необґрунтованою, бо його співробітники несли службу. Водночас у разі необхідності підозрюваний може докласти зусиль для того, щоб відшкодувати завдані державі збитки у розмірі більше 2 млн гривень, зобов`язується виконувати всі покладені на нього судом обов`язки та обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистої поруки та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заявник – поручитель пояснив, що з 1993 року знає ОСОБА_4 та може забезпечити у разі необхідності доставку підозрюваного до суду на вимогу суду та просить суд задовольнити його заяву, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки. Як зазначив заявник, він перебуває у місті Дніпрі та у підрозділах Донецької області, проте у місті Дніпрі проживає тимчасово. Хоча це, за його твердженнями, не є перешкодою для виконання обов`язків за порукою.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебуває кримінальне провадження №62023050030000097 від 30.03.2023 року.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюють прокурори Донецької обласної прокуратури.

16.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, яке було вручене підозрюваному – ОСОБА_4 об 11:50 годині 16.05.2024 року.

Відповідно до наказу Маріупольського МВ Управління поліції охорони в Донецькій області від 01.09.2021 року №60 о/с «По особовому складу», майора поліції ОСОБА_4 з 01.09.2021 року було призначено на посаду начальника Слов`янського міського відділення.

Відповідно до висновку судового експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_12 від 07.02.2024 року №СЕ-19/112-24/397-ЕК, висновок спеціаліста – головного державного аудитора відділу контролю в галузі оборони в правоохоронних органах та органах влади управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області ОСОБА_13 від 05.12.2023 року в частині безпідставного нарахування та виплати поліцейським Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області додаткової винагороди за участь у бойових діях відповідно до Порядку і умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, що затверджені наказом МВС України від 28.11.2022 року №775 за листопад 2022 року – січень 2023 року на загальну суму 3257038,48 грн, у томі числі ЄСВ – 587334,81 грн, документально підтверджуються в сумі 3276715,86 грн, в тому числі ЄСВ (22%) в розмірі 590883,19 грн.

Відповідно до висновку судового експерта Луганського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_14 від 22.02.2024 року №СЕ-19/113-24/1104-ПЧ, підписи, розташовані у графі «Начальник Слов`янського МВ Маріупольського МВ УПО в Донецькій області майор поліції ОСОБА_15 » у рапортах на кожному аркуші у списках поліцейських, які виконують службові обов`язки та/або беруть участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів національної поліції безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, Слов`янського міського відділення Маріупольського міжрайонного відділу управління поліції охорони в Донецькій області, на останній сторінці функціональних обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2023 року виконано ОСОБА_4 .

Також у ході судового розгляду справи судом безпосередньо були досліджені наступні письмові докази: листи, повідомлення, рапорти, постанови про визначення групи слідчих та групи прокурорів у кримінальному провадженні, витяг з ЄРДР, протоколи обшуків, протоколи допитів свідків, протоколи огляду документа – носія інформації, протокол огляду предмета, мобільного телефону, протокол тимчасового доступу до речей і документів з додатком, накази, накази з додатками, довідки про доходи, позитивна службова характеристика ОСОБА_4 , функціональні обов`язки, позитивна службова характеристика ОСОБА_10 , медичні документи, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідка про народження, колективне звернення, довідки, посвідчення до відзнаки МВС України, грамоти, подяки.

Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявністю хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із злочином, в якому він підозрюється, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання завдань, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

Аналіз викладеного вище та встановлених у ході судового засідання обставин кримінального провадження дає слідчому судді підстави для висновку про те, що надані стороною обвинувачення матеріали клопотання, досліджені у судовому засіданні у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, які є нетяжким, тяжким та особливо тяжким, відповідно, та за вчинення яких передбачені покарання: караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; караються позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, відповідно.

Відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, характеризуючі дані про його особу в їх сукупності.

При цьому слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Разом з тим, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, за якою прокурор зобов`язаний довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а й надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

У ході судового розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку про те, прокурор довів належними та допустимими доказами наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, про що зазначив у судовому засіданні, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, можливість здійснення впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, знищення, схов або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вказаного висновку слідчий суддя дійшов з огляду на обізнаність підозрюваного про тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, те, що підозрюваному відомі свідки, які були допитані в ході проведення слідчих дій, так як підозрюваний усвідомлює, що повідомлення про підозру базується, у тому числі на показаннях свідків.

Водночас доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, наявність підстав для обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає недоведеними та безпідставними, оскільки сукупність встановлених обставин та матеріалів кримінального провадження вказують на протилежне.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 на даній стадії досудового розслідування не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, в тому числі особиста порука. Оскільки підозрюваний займає посаду начальника державного органу, є службовою особою та кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється, пов`язані із його сферою професійної діяльності, також він може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, впливати на свідків, про яких йому відомо. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та сувору відповідальність за його вчинення, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя доходить висновку, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки такі не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн, та, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, злочини, в яких він підозрюється, розмір отриманого ним доходу у 2023 році, слідчий суддя вважає, що сума у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1816800,00 грн, буде достатньою для внесення в якості застави.

При цьому на підставі пунктів 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану наступні обов`язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; 2) не відлучатися з м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби); 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Тому у задоволенні заяви сторони захисту про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки слід відмовити, а клопотання слідчого – задовольнити повністю з визначенням застави у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800,00 грн.

Керуючись статтями 180, 182, 183, 193, 194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви сторони захисту про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62023050030000097 від 30.03.2023 року запобіжного заходу у виді особистої поруки тимчасово виконуючого обов`язки начальника Маріупольського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_10 – відмовити.

Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62023050030000097 від 30.03.2023 року – задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровській установі виконання покарань (№ 4)» у межах строку досудового розслідування строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16.07.2024 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1816800,00 грн (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок), та є достатньою для внесення її як застави.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі звільнення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього строком на два місяці з дня внесення застави такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (служби);

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Строк дії ухвали визначити до 16.07.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 27.05.2024 року о 17 годині 50 хвилин.

Слідчий суддя                                             ОСОБА_1