Справа № 545/2566/24

Провадження №  3/545/908/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 рокум. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

                                ВСТАНОВИВ:

15.05.2024 року о 21-00 годині ОСОБА_1 , будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме- умисно висловлював образи в адресу останнього.

За вказаним фактом 12.06.2024 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 150163.

17.06.2024 року на розгляд Полтавського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду невідомі.

Згідно положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про розгляд справи в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП розглядаються судом протягом доби.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство- діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім`ї- форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство- форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення за ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Крім того, обов`язковими ознаками складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП України є те, що особою, потерпілою від насильства в сім`ї, може бути лише член сім`ї, діяння обов`язково повинно бути протиправним, яке призвело або могло призвести до порушень прав члена сім`ї.

Скоєння ОСОБА_1 правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його громадське значення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що в діях останнього є склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та його слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення у вигляді штрафу, і це буде справедливе стягнення, достатнє для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд враховує характер правопорушення, дані про особу, винну у правопорушенні, її майновий стан.

Обставини, що обтяжують відповідальність особи, відповідно до ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.

Обставини, що пом`якшують відповідальність, відповідно до ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3028,00 грн., тобто, розмір судового збору складає 605,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 (триста сорок) грн.

Штраф стягнути до держбюджету на розрахунковий рахунок (IBAN): UA988999980313000106000016719, отримувач ГУК Полтавська обл./тгм м. Полтава/21081100, ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Полтавського апеляційного суду.

СуддяТетяна ЗУБ