Справа № 1 la - 739 2007 рік Головуючий в 1-й інстанції Мінаєв І.М.
Категорія ч. З ст.135, ч.2 ст.286 КК Доповідач Калашников В.М.
України
УХВАЛА
Іменем України
06 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Калашникова В.М.
суддів - Ковалюмнус Е.Л., Яременка А.Ф.
з участю прокурора - Ільченка С.В.
з участю потерпілої - ОСОБА_2
з участю засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, потерпілої ОСОБА_2 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2006 року,
встановила:
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2006 року засуджений
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Слов'янська Донецької області, громадянин України, раніше не судимий, який мешкає за адресою:АДРЕСА_1
за ч.2 ст.286 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки; за ч.З ст135 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 3 роки.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_1звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки та обов'язковим виконанням покладених на нього обов'язків.
Згідно з вироком, 01.05.2005 року ОСОБА_1 на перехресті вул. Ставропольської з пров. Харківським у м. Слов'янську, керуючи автомобілем „ВАЗ 2101" держномер НОМЕР_1, який належав його батьку - ОСОБА_3, без водійського посвідчення та реєстраційних документів на транспортний засіб, у порушення вимог п.п. 2.1.а, б; 2.4. „Правил дорожнього руху України" не зупинився на
2
вимогу працівника ДАІ й намагався зникнути від переслідування, при цьому, у порушення вимог п.16.11 „Правил дорожнього руху України", на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг пров. Ставропольський - вул. Смольна, рухаючись по другорядній дорозі - пров. Ставропольському, не переконався у безпеці руху виїхав на головну дорогу - вул. Смольна, де збив ОСОБА_2, який рухався на велосипеді по вказаній дорозі. В наслідок зіткнення, потерпілий ОСОБА_2отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Після скоєної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1, у порушення вимог п. 2.10 „Правил дорожнього руху України", залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_2, який знаходився у небезпечному для життя стані, та зник з місця пригоди, що потягнуло за собою смерть останнього.
Прокурор в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, та постановити новий вирок у зв'язку невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі засудженого в наслідок м'якості.
Потерпіла ОСОБА_23.1. в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1більш суворе покарання та задовольнити заявлений цивільний позов у повному обсязі, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного злочину.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який просив вирок скасувати із-за порушення судом вимог процесуально-кримінального законодавства та направити справу на новий судовий розгляд, потерпілу, яка підтримала свою апеляцію, засудженого, який просив застосувати до нього акт амністії, перевіривши матеріали справи, колегія судців вважає, що вирок підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); обставини, що характеризують особу обвинуваченого.
Згідно зі ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину.
Ці вимоги закону судом першої інстанції не виконані.
Так, суд, виклавши у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, вказав, що діями засудженому потерпілому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, а також причину смерті потерпілого. Але судом взагалі не вказано в цій частині вироку, що від цих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілого.
Крім того, ні органами досудового слідства, ні судом не встановлено причинний зв'язок між заподіяними тілесними ушкодженнями та смертю потерпілого, оскільки висновок судово-медичної експертизи не містить відповіді на це питання, яке було поставлене перед нею під № 4 (а.с. 42-43).
3
Судом не було з'ясовано чи є причинний зв'язок між залишенням у небезпеці потерпілого і його смертю, тобто залишилися недослідженими такі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Крім того, суд, при призначенні покарання засудженому, вказав у вироку, що ОСОБА_1має малолітню дитину, але будь-які дані про це, а також про те, чи не позбавлений засуджений щодо цієї дитини батьківських прав, у справі відсутні.
Таким чином, судом першої інстанції допущені суттєві неповнота, однобічність, грубі порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які є підставами для скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд. При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення закону, повно, всебічно дослідити обставини справи, прийняти по справі законну рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляції прокурора, потерпілої задовольнити частково.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 липня 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Судді: