Справа № 11 а - 514 2006 рік Головуючий в 1 -й інстанції Горощук О. В.
Категорія ч. 2 ст. 222, ч.2 ст.366 КК Доповідач Калашников В.М.
України
УХВАЛА
Іменем України
06 березня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах
Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого - Калашникова В.М.
суддів - Ковалюмнус Е.Л., Єгорової О.І.
з участю прокурора - Єроклінцевої Н.С.
з участю представника цивільного позивача - Лавришиної І Г
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією цивільного позивача на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2006 року,
встановила:
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2006 року засуджений
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Привілля Слов'янського району Донецької області, громадянин України, не судимий, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 222 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки;
за ч.2 ст. 366 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 рік.
На підставі ст. 70 КК УкраїниОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого злочину більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки.
У відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки та обов'язковим виконанням покладених на нього обов'язків.
Згідно з вироком, 11 серпня 2004 року ОСОБА_1 який був засновником та директором ПП „Телімер", умисно, з метою отримання кредиту в АКБ „Укрсоцбанк" у розмірі 300000 гривень, склав завідомо неправдиву відомість обороту поголів'я скота
2
вказаного підприємства та надав її до Слов'янського філіалу АКБ „Укрсоцбанк". В наслідок складання та надання до банку завідомо неправдивої оборотної відомості ПП „Телімер" 11.08.2004 року отримало в АКБ „Укрсоцбанк" кредит у розмірі 300000 гривень, що більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім того, 11 серпня 2004 року Теличко, з метою незаконного отримання банківського кредиту, склав завідомо неправдиву відомість обороту поголів'я скота очолюваного ним підприємства, та надав її до АКБ „Укрсоцбанк". В результаті вказаних дій ПП „Телімер" отримало в АКБ „Укрсоцбанк" кредит у розмірі 300000 гривень, який більше ніж у 500 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Представник цивільного позивача в своїй апеляції просить вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову, та постановити новий, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що „Укрсоцбанк" був визнаний цивільним позивачем і пред'явили цивільний позов, про день та час розгляду справи цивільний позивач повідомлений не був..
Заслухавши доповідача по справі, представника цивільного позивача, який підтримав доводи апеляції, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.
Як встановлено з матеріалів справи, Слов'янське відділення АКБ „Укрсоцбанк" постановою органів досудового слідства було визнане цивільним позивачем (а.с. 105 т. 3). Але в подальшому, як свідчать матеріали справи, в порушення вимог ст. 28 КПК України, цивільний позивач ні на досудовому слідстві, ні в суді з цивільним позовом не звертався.
Доводи апеляції про те, що цивільний позивач не був повідомлений про день та час розгляду справи, протирічать матеріалам справи. Так, представник цивільного позивача у встановленому законом був повідомлений про дату попереднього розгляду справи, та про час судового розгляду, про що свідчать відповідні документи (а.с. 170, 173 т. 3). Але представник цивільного позивача до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 176 т. 3).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку і вказав в мотивувальній частині вироку, що цивільний позов по справі не заявлений.
Крім того, цивільний позивач, відповідно до вимог ст. 28 КПК України, не позбавлений права пред'явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія
суддів,-
3
ухвалила:
Апеляцію цивільного позивача залишити без задоволення.
Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1залишити без змін.
Судді: