Справа № 11 а - 870 2007 рік                                              Головуючий в 1 -й інстанції Зайченко О.В.

Категорія ч. 1 ст. 277 КК України                                       Доповідач Калашников В.М.

УХВАЛА

 Іменем   України

06 березня 2007 року             Колегія   судців   судової   палати   в   кримінальних   справах

Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                                    - Калашникова В.М.

суддів                                                - Ковалюмнус Е.Л., Єгорової О.І.

з участю прокурора                         - Красної К.О.

з участю засудженого                     - ОСОБА_1

з участю законного представника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 грудня 2006 року,

встановила:

Вироком Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 грудня 2006 року засуджені

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Горлівки Донецької області, громадянин України, в силу ст.89 КК України не судимий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст.277 КК України до 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік з обов'язковим виконанням покладених на нього обов'язків.

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Горлівки Донецької області, громадянин України, раніше судимий: вироком Микитівського районного суду м. Горлівки від 11.02.2005 року засуджений за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, який мешкає за адресою:АДРЕСА_2

за ч.І ст.277 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.І ст.71 КК України до покарання, яке призначено за даним вироком, частково приєднано покарання за вироком Микитівського районного суду

2

м. Горлівки від 11.02.2005 року, та остаточно призначене покарання у вигляді 4 років З місяців позбавленні волі.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_1 звільнено від відбуванні покарання з іспитовим строком 2 роки та обов'язковим виконанням покладених на нього обов'язків.

Згідно 3 вироком, 10.06.2006 року ОСОБА_1в спільно з ОСОБА_3, на 1109 кілометрі перегону Горлівка-Микитівка Донецької залізниці, умисно, з корисливим мотивом, зняли дві стикові накладки, чим пошкодили шляхи сполучення та привели їх у непридатний до експлуатації стан, який порушив нормальну роботу транспорту та міг призвести до аварій потягу; створили небезпеку для життя людей та настання інших тяжких наслідків.

В своїй апеляції прокурор просить вирок суду відносно засудженогоОСОБА_1скасувати, та постановити новий вирок, яким призначити йому більш суворе покарання, посилаючись на необгрунтоване застосування судом першої інстанції вимог ст.75 КК України, оскільки ОСОБА_1скоїв злочин в період іспитового строку за попереднім вироком.

Вирок стосовно ОСОБА_3 не оскаржений.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який просив вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з допущеними судом грубими порушеннями вимог КПК України, засудженого та його законного представника, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія вважає, що вирок підлягає скасуванню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 299 КПК України, на початку судового слідства головуючий з'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити, та про порядок їх дослідження. Обсяг доказів та порядок їх дослідження визначаються постановою судді. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визначити недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку. Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджені, необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту підсудного.

Як встановлено з матеріалів справи, ці вимоги закону судом першої інстанції не виконані.

Так, питання про обсяг доказів, які будуть досліджуватися, суд постановив вирішити після допиту підсудних (а.с. 148).

Але в подальшому, після допиту підсудних, суд до цього питання не повернувся і не визначив обсяг доказів, які необхідно дослідити у судовому засіданні.

3

Крім того, суд, як сам вказав у вироку, визнавши недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин і розміру викраденого, не з'ясував у учасників процесу їхню позицію стосовно цього та не роз'яснив їм наслідки такого рішення, допустивши таким чином не тільки грубе порушення вимог КПК України, але й права на захист підсудних, що є безумовною підставою для скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно усунути порушення закону, повно, всебічно, об'єктивно розглянути справу, прийняти законне рішення по справі.

Оскільки судом допущені порушення закону й щодо засудженого ОСОБА_3, відносно якого апеляції не надійшли, то, на підставі ст. 365 КПК України, вирок підлягає скасуванню стосовно обох засуджених.

Крім того, колегія суддів зазначає, що якщо при новому розгляді справи суд прийде до висновку про винність ОСОБА_1 у тому ж обсязі, то покарання, призначене йому за цим вироком є м'яким.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  365, 366 КПК України, колегія

суддів,-

ухвалила:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 19 грудня 2006 року щодо ОСОБА_3та ОСОБА_1скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі   суддів.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_1 залишити попередні - підписки про невиїзд.

Судці