Справа №752/7459/22 Провадження №6/760/569/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

17 червня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,

заявника (відповідача по справі) ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 08 січня 2024 року по справі №752/7459/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить відстрочити (розстрочити) виконання рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 08 січня 2024 року по справі № 752/7459/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 273 286 (двісті сімдесят три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп., а також суму судового збору в розмірі 3 260, 40 грн. строком на 6 (шість) місяців. В обґрунтування поданої заяви зазначила, що на даний час виконання рішення для неї ускладнюється і вона не має змоги сплатити всю суму одним платежем у зв`язку з тим, що знаходиться у скрутному фінансовому становищі, ніде не працює, не веде підприємницької діяльності, не має основних або додаткових доходів (заробітків), якими можна було б погасити заборгованість за договором позики, в даний проміжок часу вона перебуває на 8 місяці вагітності; крім того зазначила, що вона виховує двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судове засідання призначене на 12.06.2024 року заявниця з`явилась, підтримала свою заяву, пояснила суду, що перебуває у скрутному фінансовому становище, зараз є вагітною, має двох неповнолітніх дітей у зв`язку з чим, просила її заяву задовольнити. Також, вказала, що на виконання рішення суду сплати будь - яких коштів ОСОБА_2 не здійснювала. В подальшому, сплачувати кошти на виконання рішення суду зможе її чоловік.

В судове засідання призначене на 17.06.2024 року заявниця не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.

ОСОБА_2 , який є позивачем по справі, в судове засідання з`явився, повідомив суду, що проти задоволення заяви заперечує, вважає, що вона подана виключно з метою затягування часу. Також, вказав, що до цього часу відповідачкою не здійснювалось погашення заборгованості за рішенням суду, він теж має трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми. Крім того зазначив, що протягом часу існування заборгованості ОСОБА_1 здійснювала продаж майна, тож мала змогу погасити борг, але цього не робила, на підтвердження чого надав суду витяги в державних реєстрів.

Вислухавши учасників справи, дослідивши заяву про відстрочку виконання рішення суду, додані до неї документи, матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 січня 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики було задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 26.01.2021 року у розмірі 273 286 (двісті сімдесят три тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп., а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 3260,40 грн. (а.с. 70 - 72).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2024 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики було залишено без задоволення (а.с. 108).

Відповідно до документів, доданих до заяви про відстрочення виконання рішення, ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зареєстровані за її адресою реєстрації (а.с. 124 - 127).

Згідно до довідки ТОВІ «Медікал Інвестмент Енд Девелопмент Груп» від 18.04.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , спостерігається з приводу вагітності у зазначеному закладі, лікар Соломенко О.М. (а.с. 123).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.06.2024 року №382706118, №382650954, №382720169 ОСОБА_1 протягом 2021 - 2023 років здійснювався продаж об`єктів нерухомого майна.

Інших доказів надано суду не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Як встановлено ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як встановлено п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність відповідних обставин має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Боржницею в судовому засіданні було зазначено, що погашення боргу після відстрочення зможе здійснювати її чоловік, додатковий час їй потрібен для покращення фінансового стану її сім`ї. Таким чином, перебування боржниці у стані вагітності, довідку на підтвердження чого надано нею до заяви, не пов`язано з відстроченням виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з заявою стосовно якого вона звернулась до суду.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. ч.1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства України, відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Статтею 129 - 1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. ч. 2 - 3 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» 2 червня 2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» 2 червня 2016 року № 1404-VIII, встановлено обов`язковість виконання рішення як є одну з засад виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2019 року у справі №905/2458/16 зазначено, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно - правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №209/3085/20).

Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення суду є обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення виконання рішення суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, права стягувача, його справедливе очікування щодо належного виконання рішення суду яке набрало законної сили.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження заявлених вимог ОСОБА_1 не надано суду будь - яких доказів щодо її скрутного матеріального становища, її доходів та витрат, наявності інших обставин, які можуть слугувати підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Суд також зважає на те, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 вживала заходів щодо виконання рішення суду з моменту набрання ним чинності до моменту звернення до суду з відповідною заявою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити, оскільки вона є не обґрунтованою.

Відповідно до ч. 7 ст. 435 ЦПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 257, 258, 353, 354, 355, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 08 січня 2024 року по справі №752/7459/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали складено 21.06.2024 року.

Суддя І.О. Тесленко