ОКРЕМА ДУМКА

22 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1031/21

Судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д.

Суть спору

1. 25 липня 2018 року Позивач продав Відповідачу частку у статутному капіталі Товариства.

2. Частка становила 56,25% від статутного капіталу Товариства, тобто 590 625,00 грн.

3. За договором Відповідач мав сплатити 1 000,00 грн за цю частку.

4. Термін оплати - до 25 жовтня 2018 року (3 місяці з дати підписання договору).

5. Відповідач не сплатив 1 000,00 грн вчасно.

6. 14 січня 2021 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію, просив вважати договір розірваним та повернути йому частку статутного капіталу Товариства у розмірі 590 625,00 грн, що становить 56,25% статутного капіталу.

7. 16 січня 2021 року Відповідач сплатив 1 660,00 грн (1 000,00 грн - основна заборгованість, 660,00 грн - пеня) на банківський рахунок Позивача.

8. 20 січня 2021 року Позивач повернув Відповідачеві сплачені 1 660,00 грн поштовим переказом.

9. 25 січня 2021 року Позивач знову направив Відповідачеві вимогу. Цього разу він просив повернути частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 590 652,00 грн, що становить 56,25%: підписати додаткову угоду до договору про розірвання договору та повернення частки у статутному капіталі Товариства.

10. 05 липня 2021 року Позивач звернувся з позовом до Відповідача, просив суд стягнути з відповідача частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 590 625,00 грн, що становить 56,25% статутного капіталу Товариства.

11. В обґрунтування позову Позивач посилався на наявність у нього права вимагати повернення товару (корпоративних прав) на підставі частини четвертої статті 694 ЦК України.

Короткий зміст постанови Верховного Суду

12. 22 травня 2024 року більшістю голосів колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (надалі - Суд) ухвалила постанову у справі № 915/1031/21, якою відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №915/1031/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду; касаційну скаргу ОСОБА_1 (правонаступниці ОСОБА_2 ) залишила без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі №915/1031/21 - без змін.

13. Суд у цій справі дійшов таких висновків:

- продавець частки у статутному капіталі товариства в кредит має право на її повернення у зв`язку з неналежним виконанням покупцем своїх обов`язків з оплати цієї частки відповідно до частини четвертої статті 694 ЦК України;

- реалізація продавцем права вимоги щодо повернення частки у статутному капіталі товариства у зв`язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов`язань по оплаті частки за договором купівлі-продажу цієї частки в кредит, можлива лише за наслідками припинення правовідносин сторін договору, у спосіб або розірвання договору, зокрема у судовому порядку, або відмови від договору, якщо право такої відмови передбачене договором. Тобто, повернення частки є наслідком припинення зобов`язань сторін за відповідним договором;

- умови договору не передбачають право Позивача (продавця) відмовитись від договору. Окремої позовної вимоги про розірвання договору Позивач не заявляв;

- суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для повернення частки у статутному капіталі Товариства, адже реалізація продавцем права вимоги щодо повернення частки у статутному капіталі товариства у зв`язку з неналежним виконанням покупцем своїх зобов`язань по оплаті частки за договором купівлі-продажу цієї частки в кредит можлива лише за наслідками припинення правовідносин сторін договору, що у даному випадку не мало місця.

14. В обґрунтування цієї позиції Суд послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07 жовтня 2021 року у справі №925/1382/19:

- право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (частина четверта статті 694 Цивільного кодексу України), тому продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана з відстроченням платежу та не була оплачена покупцем, має право вимагати її повернення (пункт 58);

- право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (частина четверта статті 694 ЦК України), тому продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана в кредит та не була оплачена покупцем, має право вимагати розірвання договору та повернення частки. З урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у такому випадку позивач має заявляти позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційних дій (записів) (пункт 89).

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

15. Я погодилась з висновками Суду щодо результату вирішення спору. На мою думку, Позивач не має права вимагати стягнення з Відповідача частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 590 625,00 грн, що становить 56,25% статутного капіталу Товариства.

16. Однак я не можу погодитися з аргументами щодо застосування статті 694 ЦК України, якими більшість обґрунтовує свої висновки, у зв`язку із чим відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України викладаю окрему думку, керуючись такими міркуваннями.

17. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

18. На мою думку, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 08 вересня 2020 року у справі №916/667/18 щодо неналежності способу захисту продавця, якщо порушення його права полягає у простроченні платежу покупцем за договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ, застосовується до всіх договорів, незалежно від того, яким чином сторони погодили порядок розрахунків: до чи одночасно з підписанням договору; через певний проміжок часу з моменту передачі товару (відстрочка) чи шляхом здійснення періодичних платежів (розстрочка). Такий висновок має враховуватися в усіх випадках, допоки Велика Палата Верховного Суду в установленому законом порядку не відступить від свого висновку. Під "відступленням від висновку" слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18).

19. У цій справі майном є частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

20. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

21. Стаття 656 ЦК України конкретизує, що предметом договору купівлі-продажу може бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1); майнові права (ч. 2); право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру (ч. 3).

22. Отже, норма статті 655 ЦК України визначає, що предметом договору купівлі-продажу є майно (товар), а стаття 656 цього Кодексу розмежовує товар та майнові права, як предмет договору.

23. Відповідно до другого речення частини другої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

24. Частка учасника у статутному капіталі товариства є предметом цивільних правовідносин, яка засвідчує участь особи у товаристві (абзац 4 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 5 лютого 2013 року № 1-рп/2013 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліхтнер Бетон Львів" щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України "Про господарські товариства").

25. Частка в статутному капіталі товариства є особливим об`єктом цивільних прав, що засвідчує участь учасника у товаристві, і як предмет договору купівлі-продажу в розумінні статті 656 ЦК є майновим правом.

26. Зважаючи на правову природу частки, зміст та характер корпоративних прав, на мою думку, до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі не можуть застосовуватися загальні положення договору про продаж товару в кредит та наслідки його порушення у виді повернення товару.

27. На мою думку, продавець не може вимагати повернення частки у статутному капіталі товариства за правилами статті 692, 694, 695, 697 ЦК. Належним способом захисту прав продавця у разі прострочення оплати є стягнення заборгованості.

Щодо застосування статті 694 ЦК України

28. З огляду на викладене вище, не поділяю думки колег щодо застосовності норми частини четвертої статті 694 ЦК України до договору купівлі-продажу частки. Проте, оскільки ця норма застосовується в інших випадках, а висновки Суду мають враховуватися у подібних правовідносинах, вважаю за доцільне висловити свою аргументацію щодо застосування цієї норми в аспекті обов`язковості заявлення вимоги про розірвання договору купівлі-продажу.

29. Відповідно до частини четвертої статті 694 ЦК України, що якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. У свою чергу, частина друга статті 695 ЦК України надає продавцю право відмовитися від договору купівлі-продажу з розстроченням платежу та вимагати повернення товару, якщо покупець не здійснив черговий платіж у встановлений договором строк.

30. На мою думку, право вимагати повернення товару за статтею 694 ЦК України виникає автоматично з моменту прострочення оплати. Розірвання договору купівлі-продажу не є обов`язковою умовою для того, щоб продавець мав право вимагати повернення неоплаченого товару.

31. Щодо висновків у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2021 року у справі №925/1382/19, то їх слід враховувати з урахуванням предмету спору та встановлених у справі обставин.

32. У цій справі були заявлені вимоги про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії державного реєстратора. Суд у цій справі вирішував правове питання в аспекті того, чи є вимога про розірвання належним способом захисту з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 08 вересня 2020 року у справі №916/667/18, а також, чи може бути розірваний договір в порядку, передбаченому статтею 651 ЦК України, якщо вимога про розірвання договору по суті спрямована не на захист порушених прав позивача, а на невиправдане збагачення.

33. Суд у справі № 925/1382/19 не розглядав питання можливості задоволення вимоги про повернення частки, якщо не була заявлена вимога про розірвання договору купівлі-продажу, оскільки така вимога (про повернення частки) взагалі не заявлялась.

34. На мою думку, висновок Суду слід враховувати виключно в аспекті питання про можливість (позивач має право) розірвання договору купівлі-продажу частки, як способу захисту порушеного права покупця внаслідок прострочення платежу.

Суддя І. Кондратова