Справа №2-3401/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

    головуючого - судді Огренич І.В.    

    при секретарі – Камінській О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання недійсним розпорядження та визнання права власності, суд, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом у якому просить визнати недійсним і скасувати розпорядження Київської районної адміністрації  Одеської міської ради від 21 серпня 2009 року №531 «Про визнання недійсними та скасування п.п.1,2 розпорядження №314 від 17 квітня 2008 року «Про зміну функціонального призначення нежитлової будівлі під житловий будинок по АДРЕСА_1, гр.ОСОБА_2» та визнати за нею право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172 кв.м. При цьому позивачка посилається на те, що зазначений будинок належить їй на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 16 квітня 2009 року, укладеного у встановленому законом порядку з ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. ОСОБА_2 право власності на будинок належало на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, серія НОМЕР_1, виданого 10.06.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, дублікат серії НОМЕР_2, виданий 01.12.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на який зареєстровано 11.12.2008 року КП «ОМБТІ та РОН» в кн. 292-112, номер запису 42717. Зазначене свідоцтво про право власності було видано на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.04.2008 року №314, замість договору купівлі-продажу №416 від 28.12.2007року, укладеного між ОСОБА_2 та Територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради, згідно якого вона набула право власності на нежитлову будівлю площею 172 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка вважає, що прийняте Київською районною адміністрацією Одеської міської ради розпорядження від 21.08.2009 року №531 «Про визнання недійсним та скасування п.п.1,2 розпорядження №314 від 17 квітня 2008 року «Про зміну функціонального призначення нежитлової будівлі під житловий будинок по АДРЕСА_1  гр. ОСОБА_2» є незаконним та грубо порушує її інтереси, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача – Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечує проти їх задоволення та просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

3-я особа: ОСОБА_4, яка була залучена по справі у якості правонаступника після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, до судового засідання не з'явилася, надала до суду заяву у якій зазначила, що проти задоволення позову не заперечує, просить розглядати справу у її відсутність.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 172 кв.м, належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, серія НОМЕР_1, виданого 10.06.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, дублікат серії НОМЕР_2, виданий 01.12.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на який зареєстровано 11.12.2008 року КП «ОМБТІ та РОН» в кн. 292-112, номер запису 42717. Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №212222371, виданим КП «ОМБТІ та РОН» 11.12.2008 року – реєстраційний номер вищезазначеного житлового будинку становить 15295867.

Дане свідоцтво про право власності було видано на підставі розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.04.2008 року №314, замість договору купівлі-продажу №416 від 28.12.2007р., укладеного між ОСОБА_2 та Територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради, згідно якого вона набула право власності на нежитлову будівлю площею 172 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 17.04.2008 року №314 було прийнято на підставі технічного висновку, виготовленого ПП «А-2», згідно якого нежитлова будівля відповідає вимогам житлового будинку.

Посилання Відповідача на те, що погодження технічного висновку відбулося за умови відсутності судових рішень, що обмежують право власності і узгоджень проектних рішень з суміжними землекористувачами, будь-якими доказами у судовому засіданні не підтверджено.

Крім того, Відповідач, не приймаючи до уваги те, що на підставі розпорядження від 17.04.2008 року №314 між сторонами даного спору вже виникли певні правовідносини, в односторонньому порядку приймає розпорядження від 21.08.2009 року №531 «Про визнання недійсним та скасування п.п.1,2 розпорядження №314 від 17 квітня 2008 року «Про зміну функціонального призначення нежитлової будівлі під житловий будинок по АДРЕСА_1         гр.ОСОБА_2», чим фактично позбавляє ОСОБА_1 права власності на житлову будівлю.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що виключно власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, та лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України закріплюється, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Між тим, розпорядження Київської районної адміністрації від 21.08.2009 року №531 винесено у розріз з рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 р. №1-9/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, ст. 144 Конституції України, статті 25, частини 14 ст.46, частин першої, десятої ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), яким суд роз’яснив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування та громадянами, породжуючи у громадян впевненість, що їхнє становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього рішення.

Конституцією України (ст.ст.30,47 ) також гарантовано, що кожний громадянин України має право на житло та ніхто не може бути примусово позбавлений житла та даного права.

При таких обставинах суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 доведеними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1 0, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 30, 41, 47, 55 Конституції України, рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009року №1-9/2009, ст.ст. 11, 16, 316, 317, 319, 321, 325 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації  Одеської міської ради від 21 серпня 2009 року №531 «Про визнання недійсними та скасування п.п.1,2 розпорядження №314 від 17 квітня 2008 року «Про зміну функціонального призначення нежитлової будівлі під житловий будинок по АДРЕСА_1, гр..ОСОБА_2».

Визнати за  ОСОБА_1  право власності на  житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 172 кв.м.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Суддя                     І.В. Огренич