ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2024 р. Справа№ 910/15630/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

За участю представників сторін

від позивача - Іваницька А.О.,

від відповідача - Пащенко М.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 (повний текст рішення складено 04.03.2024)

у справі №910/15630/23 (суддя Підченко Ю.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення.

Позов обґрунтовано тим, що вимога про отримання інформації не була отримана уповноваженим представником позивача 24.06.2021 року, як про це стверджує відповідач, тому у діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" адже Товариству стало відомо про наявність Вимоги з листа Комітету про початок розгляду справи 19.10.2021 року. При цьому, позивач звертає увагу, що Товариством було направлено відповідь на Вимогу з дотриманням 7-денного строку, що обліковується з 01.05.2023 року, а саме 05.05.2023 року та вчинено всі дії для дотримання вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції". Крім того позивач звертає увагу, що під час визначення розміру штрафу Комітет не врахував наявності пом`якшуючих обставин та не зменшив розмір штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зібраними у ході проведення розгляду у справі № 128-26.13/151-21 доказами доведено факт неподання інформації позивачем на Вимогу в.о. Голови Комітету у встановлений строк, натомість доводами ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" відповідний висновок, викладений в Рішенні № 26-р/тк не спростовано.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Скаржник звертає увагу, що ні Товариство, ні його уповноважені особи не отримували ні вимогу, ні будь-яких інших повідомлень, що свідчили б про наявність вимоги раніше (тобто до 19.10.2021 року) ні в паперовому, ні в електронному вигляді. З огляду на вищезазначене, жоден із уповноважених представників Товариства вимогу не отримував, а відтак висновки суду першої інстанції щодо отримання вимоги Товариством є недоведеними та спростовуються доказами скаржника. Відтак, Комітетом помилково кваліфіковано дії Товариства як такі, що порушують п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», отже Рішення АМКУ є недійсним та підлягає скасуванню. Також скаржник звертає увагу, що відповідачем ні в Рішенні АМКУ, ні в інших процесуальних документах по суті не надано аргументацію чому Комітетом було прийнято застосувати штрафну санкцію саме у розмірі 0,1 % від чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік і чому не було застосовано штраф у меншому розмірі з огляду на той факт, що вся запитувана інформація та документація у вимозі була надана позивачем.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15630/23.

04.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/15630/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі №910/15630/23, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі №910/15630/23 на час апеляційного провадження та призначено розгляд справи на 08.05.2024 року.

10.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Судове засідання, призначене на 08.05.2024 року не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Агрикової О.В. у відпустці з 07.05.2024 року по 10.05.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року розгляд справи №910/15630/23 призначено на 12.06.2024 року.

12.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс", позивача у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 року відкладено розгляд справи на 26.06.2024 року.

24.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс", позивача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судовому засіданні 26.06.2024 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга стосується позовних вимог, які задоволені судом першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що під час розгляду справи № 128-26.13/151-21 комітетом було встановлено, що Антимонопольним комітетом України здійснювались заходи державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на підставі доручення Голови Комітету від 16.09.2020 року № 13-01/935.

З метою виявлення та визначення проблем, які існують на ринку електричної енергії, що можуть перешкоджати розвитку конкуренції на цьому ринку здійснювався збір та аналіз інформації, яка могла б свідчити про наявність таких перешкод.

Під час здійснення зазначених вище заходів відповідно до статей 7, 16, 22 та 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою проведення дослідження стану конкуренції на організованих сегментах ринку електричної енергії в торгових зонах Об`єднаної енергетичної системи України та "Острів Бурштинської ТЕС" Комітетом надіслано ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" вимогу в. о. Голови Комітету - державного уповноваженого від 14.06.2021 року № 128-29/06-8995 (далі - Вимога).

Відповідно до Вимоги Товариство зобов`язано в 7-денний строк із дня її отримання надати інформацію та належним чином завірені копії документів, необхідних для дослідження стану конкуренції в межах здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на підставі доручення Голови Комітету від 16.09.2020 року № 13-01/935.

Водночас у Вимозі зазначалось, що відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" вимоги органу Комітету є обов`язковими для виконання у визначений ними строк та зазначалось, що в разі відсутності можливості надання запитуваної інформації у визначений вимогою строк не пізніше кінцевої дати надання відповіді, Товариство має право звернутись до Комітету з обґрунтованим клопотанням про продовження строку на надання інформації на вимогу із поясненням причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений вимогою строк.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0303504586920 Товариство отримало Вимогу 24.06.2021 року.

Враховуючи зазначене вище, останній день терміну надання інформації на Вимогу припадав на 01.07.2021 року.

У встановлений в. о. Голови Комітету - державним уповноваженим у Вимозі строк інформацію ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» Комітету не надано.

Обґрунтовані клопотання про продовження строку надання інформації на Вимогу з поясненням причин неможливості надання запитуваної інформації у визначений у Вимозі строк до Комітету від Товариства не надходили.

Для з`ясування обставин отримання Вимоги Комітету, листом від 11.08.2021 року № 128-29/01-11955 направлено вимогу Голови Комітету - державного уповноваженого до акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») щодо надання інформації про особу, яка отримала Вимогу та осіб Товариства, які були уповноваженими на отримання поштової кореспонденції на дату вручення Вимоги.

Листом AT «Укрпошта» від 17.08.2021 року № 103.003.-440-21 (вх. комітету №8-01/1241-кі від 20.08.2021) надало інформацію Комітету, відповідно до якої рекомендований лист № 0303504586920 (Вимога), адресований ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» 24.06.2021 року, вручений під підпис уповноваженій особі на одержання поштових відправлень Товариства Крюшовій В.В. на підставі довіреності ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» від 08.10.2020 року.

На підтвердження цієї інформації АТ «Укрпошта» надало копії окремого аркуша ф. 8 з підписом уповноваженої особи на одержання поштових відправлень Товариства, що свідчить про отримання №0303504586920 - 24.06.2021 року, та довіреності Товариства від 08.10.2020 року б/н за підписом керівника - Бистрого В.В.

У відповідь на лист Комітету від 07.10.2021 року №128-26.13/01-14543 про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариство листом від 26.10.2021 року №01/21/1026-1 (вх. Комітету №8-01/14971 від 29.10.2021 року) надало письмові пояснення, в яких зазначило, що не надало відповіді на Вимогу у встановлений в. о. Голови Комітету - державним уповноваженим строк, оскільки не отримувало її у зв`язку зі зміною з 11.06.2021 року місцезнаходження.

Крім цього, товариством зазначено, що між ним та Крюшовою В.В. немає жодних договірних відносин, у тому числі трудових правовідносин (у штаті Товариства відсутній працівник Крюшова В.В.).

У зв`язку з вказаним, інформацію, яка запитувалась Комітетом у Вимозі, Товариством надано не було.

Враховуючи зазначене, для з`ясування дійсних обставин отримання Вимоги Комітет листом від 15.12.2021 року №128-29/01-18009 направив вимогу Голови Комітету - державного уповноваженого про надання інформації до АТ «Укрпошта», зокрема щодо встановлення уповноваженої особи Товариства на отримання вхідної кореспонденції ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС».

Листом від 30.12.2021 року №103.003-3359 (вх. Комітету Nє 8-01/1944-кі від 05.01.2022) АТ «Укрпошта» повідомило Комітет про допущення технічної помилки в листі від 17.08.2021 року №103.003-440-21 (вх. Комітету №8-01/1241-кі від 20.08.2021) при зазначенні прізвища уповноваженої особи на одержання поштових відправлень Товариства.

Цим же листом АТ «Укрпошта» повідомило Комітет, що рекомендований лист №0303504586920 (Вимога), адресований ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», вручений 24.06.2021 року під підпис уповноваженій особі на одержання поштових відправлень Товариства - ОСОБА_1. на підставі довіреності від 08.10.2020 року б/н, виданої ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» за підписом керівника - Бистрого В.В.

Крім того, за інформацією АТ «Укрпошта», згідно з вимогами пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» узгодило з Укрпоштою за місцем обслуговування відділення поштового зв`язку №690032 м. Запоріжжя, порядок доставки (вручення) поштових відправлень та періодичних друкованих видань, що надходять на адресу ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» (Південне шосе, буд. 57, оф. 44, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69032).

На підтвердження зазначеного АТ «Укрпошта» надано копію листа Товариства б/д б/н за підписом керівника - Бистрого В.В, відповідно до якого в разі надходження простих та рекомендованих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, на адресу Товариства: Південне шосе, буд. 57, не доставляти їх за вказаною адресою, а залишати безпосередньо у відділенні поштового зв`язку №32, де представник Товариства - ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності, буде їх забирати, а також копію довіреності, виданої ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», за підписом керівника Товариства - Бистрого В.В.

Отже, Вимога отримана особою, уповноваженою TOB «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» на одержання поштових відправлень, 24.06.2021 року.

Разом із тим Товариство після ознайомлення з матеріалами справи листом від 05.05.2023 року №01/2305-5 (вх. Комітету №8-01/621-кі від 09.05.2023 року) надало інформацію на Вимогу.

Тобто ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» надало інформацію на Вимогу поза межами строку, встановленого органом Комітету для надання інформації.

Ненадання Товариством інформації на Вимогу у встановлений органом Комітету термін для надання інформації перешкоджало здійсненню заходів державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, збору й аналізу доказів під час дослідження стану конкуренції на організованих сегментах ринку електричної енергії, що здійснювались на підставі доручення Голови Комітету від 16.09.2020 року №13-01/935.

Відтак, Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, створена відповідно до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 24.07.2023 року № 45-ОД, розглянувши матеріали справи № 128-26.13/151-21 про порушення ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "про захист економічної конкуренції" та подання з попередніми висновками Департаменту досліджень і розслідувань ринків паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства від 11.04.2023 року № 128-26.13/151/102-спр прийняла Рішення № 26-р/тк від 26.07.2023 року (т.1, а.с. 272-280) відповідно до якого постановила:

- Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу в.о. Голови Комітету - державного уповноваженого від 14.06.2021 року № 128-29/06-8995 у встановлений ним строк.

- За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" штраф у розмірі 2 476 794,00 грн.

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що вимога про отримання інформації не була отримана уповноваженим представником позивача 24.06.2021 року, як про це стверджує відповідач. Також позивач вважає, що під час визначення розміру штрафу Комітет не врахував наявності пом`якшуючих обставин та не зменшив розмір штрафу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції» законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «;Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» АМК є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу АМК обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в т.ч. роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови АМК, його заступників, державних уповноважених АМК, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень АМК, у спеціальних процесуальних засадах діяльності АМК, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників АМК на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань АМК відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

АМК будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів (ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМК має повноваження, в т.ч., розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в т.ч. з обмеженим доступом тощо.

Статтею 22 цього Закону визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимоги уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу АМК, голови територіального відділення АМК, вимог уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 ст. 22-1 цього ж Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу АМК, голови територіального відділення АМК, уповноважених ними працівників АМК, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання АМК, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Інформація, що становить банківську таємницю, надається у порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМК: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, в т.ч., неподання інформації АМК, його територіальному відділенню у встановлені органами АМК, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

За визначенням ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» інформація - відомості в будь-якій формі й вигляді та збережені на будь-яких носіях (у т.ч. листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп`ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (абз. 6 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Одним із доводів скаржника є незгода позивача з порядком направлення та неналежністю вручення Комітетом Вимоги, а саме направлення її на іншу адресу ніж зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент відправлення такої а також те, що особа яка отримала Вимогу не є уповноваженою особою позивача на отримання кореспонденції.

Щодо вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.

В підтвердження направлення та вручення Вимоги, комітетом надано в електронному вигляді, завірені кваліфікованим електронним цифровим підписом наступні докази.

Листом від 30.12.2021 року № 103.003-3359 (вх. Комітету № 8-01/1944-кі від 05.01.2022) AT "Укрпошта" повідомило Комітет, що рекомендований лист № 0303504586920 (Вимога), адресований ТОВ "Запорізький енергетичний альянс", вручений 24.06.2021 під підпис уповноваженій особі на одержання поштових відправлень Товариства - ОСОБА_1. на підставі довіреності від 08.10.2020 року б/н, виданої ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" за підписом керівника - Бистрого В.В.

За інформацією AT "Укрпошта", згідно з вимогами пункту 94 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (далі також - Правила) № 270 (далі - Правила), ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" узгодило з Укрпоштою за місцем обслуговування відділення поштового зв`язку № 69032 м. Запоріжжя, порядок доставки (вручення) поштових відправлень та періодичних друкованих видань, що надходять на адресу ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" (Південне шосе, буд. 57, оф. 44, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69032).

На підтвердження зазначеного AT "Укрпошта" надано копію листа ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" б/д б/н за підписом керівника - Бистрого В.В, відповідно до якого в разі надходження простих та рекомендованих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, на адресу позивача: Південне шосе, буд. 57, не доставляти їх за вказаною адресою, а залишати безпосередньо у відділенні поштового зв`язку № 32, де представник ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" - ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності, буде їх забирати, а також копію довіреності, виданої ТОВ "Запорізький енергетичний альянс", за підписом керівника Товариства - Бистрого В.В.

Щодо оцінки вказаних вище доказів, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 89 Правил реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються одержувачам за умови пред`явлення ними паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, інших документів, що посвідчують особу згідно із законодавством.

Колегія суддів звертає увагу, що Законодавство про захист економічної конкуренції не обмежує Комітет у способах вручення вимоги. Водночас обраний спосіб повинен забезпечувати документальне підтвердження отримання відправлення адресатом (його уповноваженою особою).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 було затверджено Правила надання поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними (далі - Правила).

Згідно п. 90 Правил адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку. Довіреність на одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом може бути посвідчена нотаріально, посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання. Після пред`явлення оригіналу довіреності її копія залишається в об`єкті поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 94 Правил порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Якщо порядок доставки не узгоджувався, пошта доставляється на загальних умовах.

Повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище отримувача, має офіційний статус, що передбачено положеннями Правил та Актів Всесвітнього поштового союзу та інших нормативних документів АТ "Укрпошта".

Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об`єкті поштового зв`язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об`єкті поштового зв`язку (п. 96 Правил).

Пунктом 117 Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Відповідно до п. 89 та 90 Правил реєстровані поштові відправлення вручаються за умови пред`явлення ними документа, що посвідчує особу, - паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду закордон, військового квитка для військовослужбовця строкової служби, посвідчення народного депутата України, документа, що замінює паспорт, паспорта іноземного громадянина з візою або посвідки на постійне чи тимчасове проживання на території України іноземного громадянина, виданої органами внутрішніх справ. Адресат може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення за довіреністю, що оформляється в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 105 Правил, для одержання реєстрованого поштового відправлення одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись.

Колегія суддів зазначає, що наведені вище положення Правил надання поштового зв`язку свідчать, що отримання поштової кореспонденції юридичної особи може здійснюватися її представником, що діє на підставі довіреності безпосередньо у об`єкті поштового зв`язку. Під час отримання поштового відправлення, адресованого юридичній особі, її представник зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка.

При цьому, видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв`язку виключно за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що обов`язок щодо перевірки повноважень представника позивача на отримання поштового відправлення покладено на працівників АТ "Укрпошта" і лише після цього представнику позивача було видано зазначений вище лист Комітету.

Таким чином працівники AT "Укрпошта" спочатку перевіряють повноваження отримувача, а вже після цього отримувач ставить свій особистий підпис у бланку повідомленням про вручення поштового відправлення про отримання поштового відправлення.

Як вже було вище зазначено, рекомендований лист № 0303504586920 (Вимога) 24.06.2021 року було вручено під підпис уповноваженій особі на одержання поштових відправлень Товариства - ОСОБА_1. на підставі довіреності від 08.10.2020 року б/н, виданої ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" за підписом керівника - Бистрого В.В.

Вказане було здійснено на підставі пункту 94 Правил та за погодженням між Укрпоштою та ТОВ "Запорізький енергетичний альянс", що вбачається з листа ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" б/д б/н за підписом керівника - Бистрого В.В., відповідно до якого в разі надходження простих та рекомендованих поштових відправлень, періодичних друкованих видань, на адресу позивача: Південне шосе, буд. 57, не доставляти їх за вказаною адресою, а залишати безпосередньо у відділенні поштового зв`язку № 32, де представник ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" - ОСОБА_1, діючи на підставі довіреності, буде їх забирати.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано будь-яких спростувань щодо наявності чи відсутності у його штаті такого працівника, як ОСОБА_1 , а також не надано спростувань щодо листа керівника - Бистрого В.В. , яким він просив залишати поштові надходження у відділенні та віддавати їх представнику товариства власноруч на підставі довіреності.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено підробки, як листа керівника - Бистрого В.В., так і довіреності від 08.10.2020 року виданої ОСОБА_1 за підписом керівника - Бистрого В.В. Не надано будь-яких доказів ініціювання позивачем службового розслідування стосовно вказаних обставин.

Зважаючи на те, що в силу положень Правил надання поштового зв`язку, видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв`язку виключно за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, а також те, що довіреність від 08.10.2020 року не втрачалась ані позивачем, ані ОСОБА_1., колегія суддів зазначає, що поштове відправлення № 0303504586920 (Вимога) не могло бути видано жодній іншій особі аніж ОСОБА_1.

При цьому, пункти 89, 96, 105 Правил надання поштового зв`язку виключають можливість отримання поштової кореспонденції неуповноваженою особою позивача, а в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання посадовими особами ПАТ «Укрпошта» своїх обов`язків щодо вручення поштового відправлення № 0303504586920 (Вимога).

Колегія суддів зазначає про відсутність в матеріалах справи жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які би свідчили, що копія довіреності від 08.10.2020 року, видана позивачем, є підробною (зфальшованою).

Зазначені вище обставини свідчать, що позивач 24.06.2021 року отримало вимогу АМК, яка надійшла поштовим відправленням № 0303504586920 та іншого позивачем не доведено.

Добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань ПАТ «Укрпошта», навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено), не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Подібний правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №922/1124/18.

Щодо посилання скаржника на рекомендаційні роз`яснення Антимонопольного комітету України № 39-рр від 09.08.2016 року в контексті визначення розміру штрафу, то колегія суддів вказує на наступне.

Скаржник зазначає, що розмір накладеного штрафу є необґрунтованим, та відповідно до рекомендаційних роз`яснень №39-рр від 09.08.2016 року за аналогічне порушення базовий штраф встановлюється у значно меншому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Застосування штрафних санкцій не повинно призводити до позбавлення суб`єкта господарювання можливості конкурувати або до неможливості задоволення споживчого попиту.

Законодавство залишає визначення точного розміру штрафу за органами Комітету - залежно від обставин кожної конкретної справи. Такі повноваження за своєю природою належать до дискреційних, які реалізуються органами Комітету з певною свободою розсуду.

При розрахунку штрафу органи Комітету керуються нормами ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Чинним законодавством України АМК та його органи наділені дискреційними повноваженнями та мають право накладати штрафи за порушення, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції, у розмірах, визначених ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Встановлення органами АМК у діях суб`єктів господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу здійснюються на основі аналізу та оцінки доказів, зібраних під час розгляду кожної конкретної справи та виходячи з її фактичних обставин.

З рішення № 26-р/тк від 26.07.2023 року вбачається, що Комітет встановив, що відповідно до звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)" чистий дохід Позивача від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік становить 2 476 793 600 грн.

Отже, рішенням Комітету на позивача накладено штраф у розмірі 2 476 794, 00 грн., що складає ~ 0.1 % від чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2022 рік, що відповідає вимогам частини другої статті 52 Закону.

При цьому, колегія суддів зазначає, що роз`яснення №39-рр від 09.08.2016 року мають рекомендаційний характер та не містять норм обов`язкових до виконання, оскільки не є нормативно-правовим актом.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 910/13254/17.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з частиною другою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Чинне законодавство не відносить рекомендації та роз`яснення до числа джерел права, обов`язкових для застосування судами.

Тому суди в розгляді даної справи не зобов`язані здійснювати перевірку Рішення АМК (у частині накладання штрафу) на предмет його відповідності згаданим рекомендаційним роз`ясненням.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2023 року у справі № 910/17568/21 та від 30.01.2024 року у справі №910/378/21.

Крім того, у постанові від 30.05.2023 року у справі № 910/4192/21 Верховний Суд зазначив, що розмір штрафу, застосованого АМК, слід визначати від чистого доходу (виручки) товариства від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за відповідний рік, а не іншим чином.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, ч.4, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію юридичної невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, тоді як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Вінчіч та інші проти Сербії», заява № 44698/06).Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), також пов`язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід`ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі «Томіч та інші проти Чорногорії», заява № 18650/09, у справі «Шахін і Шахін проти Туреччини», заява № 13279/05).

На підстав вищенаведеного, з метою дотримання принципу юридичної визначеності та забезпечення єдності судової практики, колегія суддів при вирішенні даної справи виходить саме з вищевказаних висновків Верховного Суду та зазначає, що оскільки позивачем не спростовано розмір чистого доходу від реалізації продукції вказаний у пункті 62 Рішення АМК, що і стала базою для визначення АМК розміру штрафу, розмір накладеного на позивача штрафу вимогам частини другої статті 52 Закону.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі №910/15630/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі № 910/15630/23 залишити без змін.

3. Поновити рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 року у справі № 910/15630/23.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15630/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.06.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко