Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1789/24

номер провадження 2/695/987/24

05 липня 2024 року                                                         м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноші за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.03.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем було укладено кредитний договір №31059-03/2023, строк дії якого двічі продовжувався на підставі додаткових угод. 03 липня 2023 року на підставі Договору факторингу № 3072023 укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», яке у подальшому на підставі Договору факторингу від 27.10.2023 №27102023 відступило право вимоги позивачу. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу від 27.10.2023 №27102023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №31059-03/2023 у сумі 51 870 грн 00 коп., з яких: 13 300 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 38 570 грн 00 коп. – сума заборгованості за відсотками. Також 13.04.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №06924-04/2023. 12 червня 2023 року на підставі Договору факторингу № 12062023 укладеного між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», яке у подальшому на підставі Договору факторингу від 27.12.2023 №27122023-1 відступило право вимоги позивачу. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №06924-04/2023 від 13.04.2023 у сумі 5 313 грн 36 коп., з яких: 2 400 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 913 грн 36 коп. – сума заборгованості за відсотками. За умовами вказаних кредитних договорів позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених такими договорами. Однак відповідач усупереч положенням вказаних договорів, ст.509,526,1054 ЦК України зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Ухвалою суду від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечуючи проти задоволення позову, 18.06.2024 відповідач надав до суду клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт укладення кредитних договорів. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано доказів набуття позивачем прав вимоги за вказаними кредитними договорами. Крім того, у відзиві відповідач посилається на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів перерахування кредитних коштів первісним кредитором на рахунок відповідача. Також у відзиві зазначено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами.

02 липня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що уклавши договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Первісних кредиторів та є в загальному доступі. Ці Правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямовану на отримання кредиту, тобто відповідач самостійно для себе визначив необхідний для себе обсяг часу для ознайомлення з умовами Договору. У відповідності до умов укладених договорів, їх підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитних договорів. Відповідно до умов договорів, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану при укладанні кредитних договорів. Доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач, однак, відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Позивач, після отримання відзиву, звернувся до первісних кредиторів з відповідними запитами про надання інформації щодо надання додаткових доказів, а саме детального розрахунку заборгованості та доказів що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу за укладеним кредитними договорами. З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач вносив як часткове погашення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а саме: 13.04.2023 – 3 910 грн 20 коп., 23.04.2023 – 3 910 грн 20 коп., усього на загальну суму 7 820 грн 40 коп. Щодо укладення договорів факторингу у відповіді на відзив вказано, що позивач одержав від первісних кредиторів право вимоги по заборгованості відповідача, що підтверджується відповідними договорами факторингу, які є дійсними незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У судове засідання, призначене на 09 год 30 хв 05.07.2024 позивач явку свого представника не забезпечив, згідно з заявами, які містяться в матеріалах справи, просить здійснювати судовий розгляд за відсутності свого представника.

Відповідач у судове засідання з розгляду справи також не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 20.03.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та відповідачем укладено кредитний договір №31059-03/2023.

Відповідно до п.п.1.2-1.3.2. Кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у сумі 13 300 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 13.04.2023. Дата надання кредиту 20.03.2023. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 328,5% річних від суми кредиту в розрахунку 0,90 % на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит надається у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно з п.2.3 Кредитного договору, у разі, якщо клієнт не сплатив кредит у строк передбачений у п.1.2 цього договору нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

При надходженні до товариства коштів для виконання зобов`язань клієнта товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності:

-у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом,

- у другу чергу – сума кредиту та проценти за користування кредитом,

- у третю чергу – неустойка та інші платежі відповідно до договору (п.2.5 Кредитного договору).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Договору.

Відповідно до додаткової угоди від 13.04.2023 до договору про надання фінансового кредиту №31059-03/2023 від 20.03.2023 сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 10 днів, тобто до 22.04.2023. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості відповідача становить 16 292 грн 50 коп.

Згідно з додатковою угодою від 23.04.2023 до договору про надання фінансового кредиту №31059-03/2023 від 20.03.2023 сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 10 днів, тобто до 02.05.2023. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості відповідача становить 16 292 грн 50 коп.

03 липня 2023 року між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» укладено Договір факторингу №3072023, відповідно до умов якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», яке у подальшому на підставі Договору факторингу від 27.10.2023 №27102023 відступило право вимоги позивачу, що стверджується Актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 03.07.2023 до Договору факторингу №3072023 від 03.07.2023, Актом приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 27.10.2023 до Договору факторингу №27102023 від 27.10.2023, витягом з реєстру боржників до договору факторингу №27102023 від 27.10.2023.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №27102023 від 27.10.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №31059-03/2023 від 20.03.2023 в сумі 51 870 грн 00 коп., з них 13 300 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 38 570 грн 00 коп. – сума заборгованості за відсотками, що також стверджується наявними у матеріалах справи розрахунками заборгованості за період з 27.10.2023 по 31.03.2024.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем 13.04.2023 було укладено договір про надання споживчого кредиту №06924-04/2023, згідно з яким кредитодавець надав позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 2 400 грн 00 коп.

Відповідно до п. 1.2 Договору, кредит надається строком на 25 днів, тобто до 07.05.2023.

Пунктом 1.3 Договору визначено розмір процентної ставки за користування кредитом –

36,5% річних від суми кредиту в розрахунку 0,1% на добу.

Згідно з п.2.3 Договору, у разі якщо Клієнт не сплатив кредит у строк передбачений в п.1.2, цього Договору, нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою (1,99% на добу) з першого дня користування кредитними коштами, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

12 червня 2023 року між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» укладено договір факторингу №12062023, у подальшому 27.12.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та позивачем також укладено договір факторингу №27122023-1.

Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №27122023-1 від 27.12.2023, реєстр боржників передано 27.12.2023.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором №06924-04/2023 в сумі 5 313 грн 36 коп., з них: 2 400 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 913 грн 36 коп. – сума заборгованості за відсотками.

Вказаний розмір заборгованості також підтверджується наданим позивачем розрахунками заборгованості за договорами від 31.03.2024.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до положень кредитних договорів, вони підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронні комерцію».

Отже, кредитні договори між первісними кредиторами та відповідачем підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Наведеним вище, спростовуються доводи відповідача щодо непідписання ним кредитних договорів, оскільки саме відповідач ініціював укладення договорів, оформивши заявки на сайтах первісних кредиторів, підписавши договори з використанням одноразового ідентифікатора.

Крім того відповідач не заперечував, що паспортні дані, зазначені в договорах, повністю відповідають паспортним даним відповідача.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, ідентифікаційний номер, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані неправомірно для укладення кредитних договорів від його імені, ним до суду не надано. Також суд бере до уваги, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладених договорів.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме боржник має доступ до своїх рахунків, і він мав можливість надати суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договорів та отримання кредитних коштів, суду не надав.

Крім цього, у вищевказаних договорах та додатках до нього наявна інформація про умови кредитування, зокрема порядок та умови надання кредиту, періодичність внесків, строк дії договору, процентна ставка за користування кредитом та порядок повернення кредиту, а також наявний графік платежів.

Суд звертає увагу на те, що умови договорів до них є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами.

Відтак, суд вважає безпідставними та відхиляє доводи відповідача, якими він заперечує факт укладення договорів та ознайомлення його з умовами та правилами кредитування.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказів на спростовування факту перерахування коштів первісними кредиторами на картковий рахунок відповідача відповідач суду не назвав та не надав.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що позивач не надав доказів набуття права вимоги від первісних кредиторів.

Суд вважає доводи відповідача в цій частині необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.

Отже, неповідомлення відповідача про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку сплатити заборгованість за договором.

Крім того, відповідач не оскаржував в судовому порядку договори факторингу, тому у силу ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Передача прав вимоги, безпосередньо до відповідача, крім іншого, підтверджується наявними у матеріалах справи витягами з Реєстрів боржників до Договорів факторингу.

Станом на 31.03.2024 сума заборгованості відповідача становить 57 183 грн 36 коп., а саме: за кредитним договором №31059-03/2023 у сумі 51 870 грн 00 коп., з яких 13 300 грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 38 570 грн 00 коп. – сума заборгованості за відсотками; за Кредитним договором №06924-04/2023 у сумі 5 313 грн 36 коп., з яких: 2 400 грн 00 коп. –  сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 913 грн 36 коп. – сума заборгованості за відсотками.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн 00 коп.

Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ідентифікаційний код 35625014) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договорами на загальну суму 57 183 (п`ятдесят сім тисяч сто вісімдесят три) грн 36 коп., а саме:

за кредитним договором №31059-03/2023 у сумі 51 870 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят) грн 00 коп., з яких 13 300 (тринадцять тисяч триста) грн 00 коп. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 38 570 (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят) грн 00 коп. – сума заборгованості за відсотками;

за Кредитним договором № 06924-04/2023 у сумі 5 313 (п`ять тисяч триста тринадцять) грн 36 коп., з яких: 2 400 (дві тисячі чотириста) грн 00 коп. –  сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 913 (дві тисячі дев`ятсот тринадцять) грн 36 коп. – сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська