Єдиний унікальний номер судової справи: 335/5735/24

Номер провадження: 2-о/225/18/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Мигалевич В.В.,

за участю секретаря судового засідання Голубової О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за заявою представника заявника – адвоката Будовської Наталії Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту народження, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року представник заявника – адвокат Будовська Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту народження.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 травня 2024 року цивільну справу за заявою представника заявника – адвоката Будовської Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту народження було передано до Дзержинського міського суду Донецької області за підсудністю.

02 липня 2024 року матеріали справи надійшли до Дзержинського міського суду Донецької області.

03 липня 2024 року ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області відкрито провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь ОСОБА_1 , яка з 13 січня 2018 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , народила дитину жіночої статі – ОСОБА_3 . Після пологів заявнику видані документи з лікарні - медичне свідоцтво про народження №66 від 21.03.2022, відомості про новонародженого від 22.02.2022. Також 30.03.2022 заявником отримано свідоцтво про народження, актовий запис №11022991000140023008. Проте зазначене свідоцтво є незаконним і не створює правових наслідків на території України відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Встановлення факту народження дитини необхідно заявнику для здійснення реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини.

У зв`язку з чим заявник змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту народження дитини.

Заявник та її представник до судового засідання не з`явилися. Представником заявника надано до суду заяву, в якій просить слухання справи, призначене до розгляду на 10 липня 2024 року на 12.10 год. за заявою ОСОБА_1 «Про встановлення факту народження» слухати без участі заявника та його представника. Заяву підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити і встановити факт народження дитини жіночої статі – ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, Донецької області, Україна, матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, а батьком якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув заяву та додані до неї матеріали, доходить такого висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом установлено, що громадянка України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи у шлюбі (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 ) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в м. Маріуполь Донецької області 18.02.2022 народила дитину - дівчинку, вагою 3100 г., про що свідчать копія медичного свідоцтва про народження № 66, виданого 21.03.2022 Комунальним некомерційним підприємством Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об`єднання», копії медичних документів, а саме відомостей про новонародженого з обмінної картки від 22.02.2022.

Відповідно до ч.1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - за відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Поряд із тим, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Отже, з огляду на норми Конституції України, Законів України, практики Міжнародного суду та Європейського суду з прав людини суд вважає, що при розгляді справи про встановлення факту, що має юридичне значення (народження або смерть особи), суд може застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження або смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів. При цьому необхідно розуміти та враховувати, що можливості заявника по збору доказів народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України є істотно обмеженими, у той час як встановлення цього юридичного факту має істотне значення для реалізації цілої низки особистих та майнових прав людини.

Враховуючи, що згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд на підставі поданих доказів, доходить висновку про доведеність заявником факту народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Маріуполь Донецької області, Україна.

Керуючись ст. ст.12,81,89,263, 315, 317 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника – адвоката Будовської Наталії Володимирівни (69001, м. Запоріжжя, а/с 7996), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд.48) про встановлення факту народження - задовольнити.

Встановити факт що 18 лютого 2022 року, ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , народила дитину жіночої статі – ОСОБА_3 .

Записати матір`ю дитини – ОСОБА_3 , громадянку України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .

Записати батьком дитини – ОСОБА_3 , громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Суддя:                                                                                                         В.В. Мигалевич