Судове рішення #1165787412


печерський районний суд міста києва


757/30399/24-к


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Київ


Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023000000000301 від 04.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

УСТАНОВИВ:

Слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК УкраїниУкраїни.

Як убачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000301 від 04.04.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

05 липня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме в нічну пору доби, слідчий зазначає, що виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою його уникнення, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду; ОСОБА_4 , володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або на тимчасово непідконтрольну територію України; ОСОБА_4 має значний досвід служби в оперативних та слідчих підрозділах Національної поліції України, обізнаний з методами конспірації, проведення візуального спостереження та розшуку осіб тощо, що може ускладнити здійснення його розшуку у випадку переховування від слідства (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК); ОСОБА_4 отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та фактично ознайомившись із основною частиною матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 володітиме інформацією щодо судового екперта, яким проводилась експертиза зброї (боєприпасів), а також осіб, які можуть бути допитані як свідки та надати органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього; ураховуючи те, що зазначений вище злочин вчинявся підозрюваним, який є працівником Національної поліції України, має сталі зв`язки серед широкого кола працівників інших правоохоронних органів, підозрюваний, з високою ймовірністю, намагатиметься ускладнити збір необхідних доказів та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні шляхом втручання в діяльність органу досудового розслідування як особисто, так і через третіх осіб, намагатиметься отримати дані, які становлять таємницю досудового слідства тощо (пункти 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК); ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (п. 5 ч. 1 мт. 177 КПК), у зв`язку із зазначеним вище, слідчий вважає, що обрання щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт в певний період доби, надасть підозрюваному можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів, тому, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив його задовольнити.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, обгрунтовуючи тим, що підозрюваний не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інше кримінальне правопорушення. Ураховуючи те, що слідчим не доведено ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби відмовити, вважав за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що буде виправданим та відповідати меті застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 думку захисника підтримав, не заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання; просив відмовити у клопотанні прокурора.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному,обвинуваченому залишати житло цілодобовоабо упевний періоддоби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене в національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя бере до уваги позицію ЄСПЛ, зокрема, рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, де термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Установлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000301 від 04.04.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

05 липня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, об`єктивно доводиться наявними доказами, а саме:

-рапортом старшого слідчого ГСУ ДБР про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України від 01.06.2024;

-протоколом обшуку (за місцем проживання підозрюваного) від 01.06.2024;

-ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2024 про дозвіл на проведення обшуку;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.06.2024;

-висновком експерта МВС України № СЕ-19-24/39976-БЛ від 05.06.2024, складеного за результатами проведення експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.1 "Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї";

-листом Управління контролю за обігом зброї НП України від 28.06.2024 щодо облікованої за підозрюваним зброї.

Відповідно до п. 1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України", вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; а також враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У судовому засіданні прокурором не доведено обставин, які б дали достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.

Згідно зі ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи викладене вище, в судовому засіданні не доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, а ніж домашній арешт, тому слідчий суддя дійшов висновку про недоцільність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках даного кримінального провадження, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 186-187, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , погоджене прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023000000000301 від 04.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою та покласти на нього такі обов`язки:

1) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків до 05.09.2024 включно, але не більше строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обов`язків покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62023000000000301 від 04.04.2023.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 12.07.2024.


Слідчий суддя ОСОБА_1


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація