Справа № 2-521/2007р. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:
головуючого судді - Реутової В.І.
при секретарі - Кобець О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про вселення у житлове приміщення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом, в якому зазначає, що відповідач є колишньою дружиною, з якою перебував у шлюбі з 1975 року. За адресою: АДРЕСА_1проживав позивач та відповідач. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 квітня 2001 року він є власником цієї квартири. Вказана квартира складається з трьох кімнат. Оскільки відносини між ними не склалися, між ними виникали суперечки і відповідач залишила його. 11 липня 2005 року шлюб між ними був припинений. Відповідач забрала все своє майно і стала мешкати за адресою м. АДРЕСА_2з лютого 2006 року. У спірній квартирі речей відповідачки немає. Перешкод для проживання в квартирі він не чинив. Просив суд усунути перешкоди у користування квартирою АДРЕСА_1та виселити відповідача зі спірної квартири.
Відповідач ОСОБА_2. в свою чергу, звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про вселення в квартиру АДРЕСА_1, в якій зазнає, що ОСОБА_1. у 2000 році отримав у спадщину трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. 11 липня 2005 року шлюб між нею і ОСОБА_1. був розірваний у зв'язку з поведінкою відповідача. У лютому 2006 року відповідач учинив з нею бійку і вигнав її з квартири, а після цього змінив замки на вхідній двері і таким чином лишив її можливості користуватися спірною квартирою, перешкоджає її вселенню. Вважає, що вона не користувалася спірною квартирою з поважних причин і просить суд вселити її в спірну квартиру.
ОСОБА_1. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2. не визнав, просив суд відмовити в позові, пояснивши, що спірна квартира належить йому згідно свідоцтва про право на спадщину. ОСОБА_2. вивезла своє майно, яке знаходилось в спірній квартирі, і мешкає квартирі за адресою: м. АДРЕСА_2, тому він змінив замки на вхідній двері.
ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги, просила задовольнити позов, позов ОСОБА_1. не визнала, просила в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що ОСОБА_1вигнав її зі спірної квартири, змінив замки і вона не мала можливості проживати в спірній квартирі. Своє майно, яке знаходилось в спірній квартирі вона забрала.
Свідок ОСОБА_3. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2. не мешкає в спірній квартирі з квітня 2006 року, тому що ОСОБА_1. змінив замки і в спірну квартиру її не пускає. Останній раз вона з ОСОБА_2. була в спірній квартирі у квітні 2006 року.
Свідок ОСОБА_4. пояснила, що ОСОБА_2. восени 2006 року попросила її зайти разом з нею до спірної квартири щоб забрати свої речі, але двері ніхто не відкрив. Зараз ОСОБА_2. мешкає у своєї матері.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи і давши їм оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1належить ОСОБА_1. згідно угоди про розділ спадкового майна від 23 квітня 2001 року посвідченої державним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори. Згідно довідки КП «Сервіс» за адресою: місто АДРЕСА_1зареєстрована ОСОБА_2., яка відповідно до акту складеного КП «Сервіс» 10.10.2006 року не проживає в спірній квартирі з лютого 2006 року.
У вказаній спірній квартирі мешкає ОСОБА_1.. 12 липня 2005 року шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. розірваний. ОСОБА_2. у спірній квартирі не мешкає з лютого 2006 року, а фактично проживає у своєї матері за адресою м. АДРЕСА_2, про що в судовому засіданні пояснювали свідки. В судовому засіданні ОСОБА_2. не заперечувала проти цих обставин і пояснювала, що віна дійсно з лютого 2006 року мешкає разом зі своєю матір'ю за адресою м. АДРЕСА_2, вивезла своє особисте майно і на теперішній час у спірній квартирі її майна не має. Комунальні послуги сплачує ОСОБА_1.
ОСОБА_2. просила вселити її в спірну квартиру, тому що вона має право на користування спірною квартирою і вважає, що вона з поважних причин не проживала в спірній квартирі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. слід відмовити, тому що в судовому засіданні ОСОБА_1не навела доказів, які б підтверджували, що її перешкоджали користуватися спірною квартирою. Доводи про те, що ОСОБА_1. замінив на вхідній двері квартири замки, суд не приймає до уваги, тому що в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснював, що замки він змінив після того, як ОСОБА_1вивезла майно і в квартирі її майна не залишилось. Свідки в судовому засіданні пояснювали, що вони разом з ОСОБА_2 намагались зайти до спірної квартири щоб забрати речі, але ОСОБА_1в судовому засіданні пояснювала, що в лютому 2006 року забрала своє майно і стала мешкати в квартирі своєї матері. Суд не може прийняти пояснення свідків до уваги, тому що вони суперечать поясненням ОСОБА_2. і не є об'єктивними і обґрунтованими. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2. мешкає разом зі своєю матір'ю і останній раз з'являлася у спірній квартирі в 2006 році. Інших доказів які б свідчили про те, що відповідач намагалась вселитися в спірну квартиру ОСОБА_2. не надала. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_2. не перешкоджали користуватися спірною квартирою і вона не проживала в спірній квартирі без поважних причин.
Згідно ст..150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. .48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Згідно ч.І ст..З83 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст..391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2. розірвала шлюб з ОСОБА_1. в липні 2005 року. ОСОБА_2. була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1. згідно угоди про
розділ спадкового майна від 23 квітня 2001 року. Проти цих обставин сторони не заперечували.
ОСОБА_1. в судовому засіданні наполягав на усуненні перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своєю квартирою та просив виселити відповідача, тому що відповідач не є членом сім'ї, перешкоджає йому у здійсненні своїх прав і спільне проживання стало неможливим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1. слід виселити із квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.
Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.48 Закону України «Про власність», ст.116,150 ЖК України, ст..ст.383,391 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
В позові ОСОБА_2до ОСОБА_1про вселення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано, а також, якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.