Номер провадження: 33/813/1216/24

Номер справи місцевого суду: 496/2099/24

Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ

Головуючого судді - Стахової Н.В.,

за участю секретаря

судового засідання  Булацевської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Біляївський районний суд Одеської області постановою від 28 березня 2024 року громадянина ОСОБА_1  визнав винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП та піддав його адміністративним стягненням у вигляді: за ст. 124 КпАП України - у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень; за ч.1 ст. 130 КпАП України - у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно піддав ОСОБА_1 адміністративному стягненню в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, передбаченої за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору.

В постанові суду зазначено, що 28.02.2024 року об 18:55 год., в Одеська область, Одеський район а/д М-05 Одеса-Київ 452 км., водій керуючи автомобілем, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI, 130 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, 28.02.2024 року об 19:22 год. в Одеська область, Одеський район а/д М-05 Одеса-Київ 452 км., водій керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням «Drager Alkotest 7510». Відповідно до тесту №1874 водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний 2,44 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 28.03.2024 року вказані провадження відносно ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 496/2100/24.

Не погоджуючись із постановою Біляївського районного суду Одеської області від 28 березня 2024 року захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шиєнкова Я.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд справу розглянув за відсутності захисника, який просив про відкладення розгляду справи до початку її розгляду, вважає, що таким чином суд порушив право ОСОБА_1 на захист під час розгляду справи.

Посилається на те, що поліцейським застосовано газоаналізатор «Drager Alcotest 7510», з роздруківки про результати використання вбачається, що останній раз градуювання вказаного газоаналізатора відбулася 13.06.2023 року, що є порушенням правил технічного обслуговування даного пристрою. Так згідно інструкції газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» кожні шість місяців проводиться перевірка точності та виконується тільки уповноваженим персоналом. Таким чином, неможливо вважати вказаний газоаналізатор справжнім пристроєм під час застосування його до ОСОБА_1 .

Вважає, що помилка даного пристрою є очевидною, оскільки концентрація алкоголю в крові – 2,44 проміле дуже високий показник, а з відеозапису порушення в поведінці ОСОБА_1 не вбачаються.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шиєнков Я.Є. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Вимогами статті 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 734665 від 28.02.2024, 28.02.2024 року об 18:55 год., в Одеська область, Одеський район а/д М-05 Одеса-Київ 452 км., водійОСОБА_1 керуючи автомобілем Skoda Octavia A5 д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI, 130 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чи порушив вимоги п. 12.1., 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

З письмових пояснень особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вбачається, що він керував авто марки Шкода, створив ДТП на пропускному пункті. Був в нетверезому стані, в ДТП ніхто не постраждав. Всю вину бере на себе, зазначивши що перебував стані алкогольного сп`яніння.

З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що вона рухалась на автомобілі Хендай 130 д.н.з. НОМЕР_1 з м. Одеси по Київській трасі у бік населеного пункту Алтестово. Приблизно о 18:55 перед КП «Дачне» вона почала пригальмовувати, оскільки там є знак «стоп» і в неї на великій швидкості в`їхав автомобіль Шкода Октавіа НОМЕР_2 . Від удару її автомобіль розвернуло. В авто з нею знаходився син 2016 р.н., дитина отримала ссадину лівого плеча та можливий струс, однак від госпіталізації відмовилася.

Відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною.

Відповідно до п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

До протоколу про адміністративне правопорушення суду надана схема місця ДТП, у якій зафіксовано розташування транспортних засобів, місце їх зіткнення, а також виявлені на автомобілях механічні пошкодження.

Отже, аналізуючи вищевикладене, встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, що перебуває у причинному зв`язку із наслідками спричинення механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, а тому його дії охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім того, судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 734664 від 28.02.2024, 28.02.2024 року об 19:22 год. в Одеська область, Одеський район а/д М-05 Одеса-Київ 452 км., водій ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням «Drager Alkotest 7510». Відповідно до тесту №1874 водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний 2,44 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає адміністративна відповідальність.

Підпункт «а» пункту 2.9 ПДР України прямо та категорично забороняє керувати транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, закон містить чіткі та зрозумілі вимоги стосовно проведення огляду на стан сп`яніння і у цій справі вони є дотриманими.

Відеозапис із нагрудного відеореєстратора працівника поліції підтверджує відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, доказів на його спростування захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шиєнков Я.В. не надав.

Відеозапис підтверджує, що огляд на стан сп`яніння проходив  ОСОБА_1 , реквізити чеку «Драгер», зафіксовані в протоколі, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складені відносно ОСОБА_1 .

Відповідно з результатами огляду на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку, який проводився із застосуванням приладу Drager «Alcotest 7510», тест №7510 з позитивним результатом – 2,44‰ від 28.02.2024 року відносно гр. ОСОБА_1 .

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції позбавив його права брати участь у судовому засіданні не приймаються до уваги апеляційним судом, заважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1  28.03.2024 року з матеріалами справи був ознайомлений у повному обсязі, просив розглянути справу (про що свідчить його підпис у клопотанні захисника - адвоката Шиєнкова Я.Є. Вх.№9194/24 від 27.03.2024 року) та надав до суду заяву про визнання вини, просив не відкладати розгляд справи Вх. №9324/24 від 28.03.2024 року.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що результати огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням Drager «Alcotest 7510» не є належними та допустимими доказами у цій справі, оскільки останнє калібрування вказаного приладу проведено 13.06.2023 року, що суперечить вимогам Інструкції з експлуатації приладу Drager Alkotest 7510, згідно якої інтервал технічного обслуговування вказаного приладу (калібрування) становить шість місяців.

Частиною 2 статті 8 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність встановлено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Зі змісту частин 1 та 2 статті 17 цього ж Закону вбачається, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність визначено, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки це повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал)(пункт 17).

Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам(пункт 18).

Згідно Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1195, міжповірочний інтервал для законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (далі - міжповірочний інтервал) це проміжок часу або напрацювання між двома послідовними повірками законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, протягом якого метрологічні характеристики такого засобу повинні відповідати встановленим вимогам(пункт 2).

Міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюються Мінекономіки для забезпечення надійних результатів вимірювань протягом визначеного проміжку часу (пункт 3 Порядку).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається - 1 рік.

З матеріалів справи вбачається, що остання повірка (калібрування) приладу Drager «Alcotest 7510» ARLM-0410 відбулась 13.06.2023 року, тобто на час проведення огляду на стан сп`яніння міжповірочний інтервал, визначений законодавчо, не сплив, отже експлуатація вказаного засобу вимірювальної техніки здійснювалась працівниками поліції з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах.

На підтвердження недотримання працівниками поліції вимог встановлених в експлуатаційних документах на Drager Alkotest 7510, апелянтом не надано належних та допустимих доказів, зокрема Інструкція з експлуатації вказаного засобу надана апелянтом не відповідає чинному законодавству та не містить посилання на веб-адресу в мережі Інтернет. При цьому з Інструкції з експлуатації Drager Alkotest 7510, розташованої в мережі Інтернет (https://advice.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/instrukcziya-na-drager-advice.com_.ua_.pdf), вбачається, що сервісне обслуговування та градуювання приладу рекомендовано виконувати принаймні один раз на 12 місяців, що спростовує доводи апелянта.

Доводи апелянта, що помилка даного пристрою є очевидною, оскільки концентрація алкоголю в крові – 2,44 проміле дуже високий показник, а з відеозапису порушення в поведінці ОСОБА_1 не вбачаються, спростовуються матеріалами справи, а саме на відеозаписі зафіксовано, що після проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alkotest 7510 водій ОСОБА_1 зазначив, що результати будуть набагато перевищувати допустимий показник в 0,2 проміле, і з результатом тесту №7510 в 2,44 ‰ погодився.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд першої інстанції дійшов до вірного переконання в тому, що ОСОБА_1 винний у скоєнні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 734665 та № 734664 від 28.02.2024, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 , тестом №7510 з позитивним результатом – 2,44‰ від 28.02.2024 року відносно гр. ОСОБА_1 , а також відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Перевіркою судом апеляційної інстанції постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим, а висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КпАП України, за наведених у постанові суду обставин є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами.

Апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено.

Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Отже, подана апеляційна скарга не може бути задоволена, постанова суду про визнання   ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення з врахуванням статті 36 КУпАП є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим, за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28 березня 2024 року без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шиєнкова Ярослава Євгеновича - залишити без задоволення.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду                                                Н.В. Стахова