Єдиний унікальний номер справи 185/1231/24

1-кп/185/571/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м.Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретаря – ОСОБА_2 ,

під час судового розгляду кримінального провадження в режимі відеоконференції за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62023170030001871 від 27.11.2023,   

за участі :

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України.

Прокурор звернувся до суду із клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - просили суд відмовити в клопотанні прокурора, так як ним доведені ризики, на які він посилається в обґрунтування свого клопотання.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Стаття 315 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Так, ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпроперовська від 24.01.2024, ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та строк дії якого закінчується.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, та які на даний час не відпали, а саме: може переховуватися від суду.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного з порушенням порядку несення військової служби в період воєнного стану, він може переховуватись від суду.

Даних про незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 у суду не має. Покарання за вчинення злочину, у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено до дванадцяти років позбавлення волі. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти без визначення розміру застави.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 315 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до шістдесяти днів, а саме до 14 вересня 2024 року.

Розмір застави – не визначати.

Строк дії ухвали – до 14 вересня 2024 року.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                             ОСОБА_1