справа №2-491/2007р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2007 року Центрально - Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі головуючого - судді Реутової В.І., при секретарі Кобець О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й профзахворювань України в Центрально-міському районі м. Горлівки про стягнення сум у відшкодування моральної шкоди, заподіяного ушкодженням здоров'я,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що він працював на підземних роботах з 1960 року по 1997 рік на вугільних підприємствах, а саме на шахті ім.. Ізотова. Під час роботи в шкідливих умовах виробництва одержав профзахворювання - пневмоконіоз і в травні 2005 року за висновком МСЕК йому вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 25%, а в жовтні 2006 року 40%. У зв'язку із втратою професійної працездатності йому заподіяна моральна шкода, тому що він випробовував фізичний біль і страждання, часто звертався за медичною допомогою й неодноразово проходив курс лікування в умовах стаціонару, повинен вживати медикаменти, що привело до порушення його звичного укладу життя й це вимагає додаткових зусиль по його організації. У зв'язку з інвалідністю, стан здоров'я його не відновлено, випробовувані ним моральні страждання він оцінює в 30000грн., які просить стягнути з відповідача на його користь.

У судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30000 гривень.

Представник позивача піддержав позовні вимоги позивача.

Представник відповідача, що діє за дорученням, позов не визнав, посилаючись, що факт заподіяння моральної шкоди позивачеві не встановлений, тому просить у позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи прийшов до наступного.

П. п. «є» п.1 ч.І ст.21 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й профзахворювання» передбачене надання відповідачеві соціальних послуг і виплат, у тому числі відшкодування моральної шкоди при наявності факту її заподіяння потерпілому.

Як установлено судом позивач 33 роки (з 1960р. по 1997р.) працював на підземних роботах у шкідливих умовах виробництва, у зв'язку із чим у нього розвилося професійне захворювання: пневмоконіоз, що встановлено висновком МСЕК від 24.05.2005 року, 30.10.2006 року.

Зазначене захворювання послужило причиною постановки позивача не диспансерний облік, він регулярно лікувався   амбулаторно й в   умовах   стаціонару, що вбачається з

наданої позивачем виписки.

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або в слідство профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, щиросердечних стражданнях, які він поніс у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, що заподіяли втрату професійної працездатності» у випадку факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.

Разом з тим, згідно п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік » зупинено дію абзацу 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку), підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28; абзацу десятого пункту 7 частини сьомої статті 17 та пункту 7 частини першої статті 22 в частині надання підприємствам фінансової допомоги на безповоротній основі; частини третьої статті 34; частини п'ятої статті 47 ( в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому суд вважає, що призупинення дії закону так само не дає підстав для його застосування.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають на підставі п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Керуючись ст.ст.  10,11,60,213-214,223 ЦПК    України, на підставі п.22 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Центрально-Міського району м. Горлівки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й профзахворювань України про стягнення сум у відшкодування моральної шкоди, заподіяного ушкодженням здоров'я -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 1,50 гривень.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки шляхом подання заяви про оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним надсиланням копії скарги в суд апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів з дня проголошення) заяви не було подано, а також, якщо суду було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.