Справа № 199/3202/24

                                                                       (2/199/1974/24)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді                 Скрипник О.Г.

за участю секретаря         Циганок К.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по 3 % річних за порушення грошового зобов`язання та інфляційних нарахувань,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по 3 % річних за порушення грошового зобов`язання та інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" 25.06.2008 року укладено Кредитний договір №842391/ФЛ, на підставі якого ПАТ КБ "Надра" надав відповідачу кредитні кошти на суму 495405,13 гривень.

У зв`язку з невиконанням основного зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ "Надра" звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 у справі №183/3240/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 039 656,77 гривень і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 122328500:03:005:0367.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.01.2015 у справі №183/3240/13-ц заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 в частині солідарного стягнення судових витрат скасовано та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по 1720,50 гривень з кожного.

Згідно Договору №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за №509, право вимоги за кредитним договором №842391/ФЛ від 25.06.2008, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - новий Кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів первинний кредитор – ПАТ «КБ «НАДРА» відступив права вимоги за кредитним договором №842391/ФЛ від 25.06.2008 на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Пунктом 2 Договору №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 визначено, у тому числі, але не виключно: «Новий Кредитор має право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3% річних).

Позивач посилався на те, що вищевказане рішення суду про стягнення заборгованості не виконано дотепер. Відтак позивач вважає, що кредитор має право на отримання інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.05.2017 по 23.02.2022.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» інфляційні витрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у загальному розмірі 640 692,42 гривень, а також судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу слухати у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що зазначив у прохальній частині позову.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Надра" 25.06.008 року укладено Кредитний договір №842391/ФЛ, на підставі якого ПАТ КБ "Надра" надав відповідачу кредитні кошти на суму 495405,13 гривень.

У зв`язку з невиконанням основного зобов`язання за кредитним договором ПАТ КБ "Надра" звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 у справі №183/3240/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 039 656,77 гривень і в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 122328500:03:005:0367.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.01.2015 у справі №183/3240/13-ц заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 в частині солідарного стягнення судових витрат скасовано та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати по 1720,50 гривень з кожного.

Згідно Договору №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за №509, право вимоги за кредитним договором №842391/ФЛ від 25.06.2008, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» - новий Кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів первинний кредитор – ПАТ «КБ «НАДРА» відступив права вимоги за кредитним договором №842391/ФЛ від 25.06.2008 на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП», разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" перейшло право вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до божника ОСОБА_1 за кредитним договором №842391/ФЛ від 25.06.2008 року.

Позивач посилався на те, що вищевказане рішення суду про стягнення заборгованості не виконано. Відтак позивач вважає, що кредитор має право на отримання інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, за час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.05.2017 по 23.02.2022 у розмірі 640 692,42 гривень.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - "Позика", якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що дійсно, ухвалення судом рішення про стягнення грошових коштів з боржника або звернення кредитора за заявою про примусове виконання рішення суду до органів державної виконавчої служби не виключає відповідальність боржника за порушення строків розрахунку за грошовим зобов`язанням, передбачену ст. 625 ЦК України.

Однак, позивачем не надано суду жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 у справі №183/3240/13-ц на теперішній час відповідачами не виконано та заборгованість за кредитним договором №842391/ФЛ від 25.06.2008 року в повному обсязі не погашена.

Крім цього, відсутні підтвердження, що позивачем, або первісним стягувачем, вчинялися будь-які дії щодо пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року до виконання. Відсутні дані, що боржник мав у передбаченому законом порядку можливість виконати судове рішення у добровільному порядку і не виконав його у такий спосіб. Немає доказів, що такий тривалий термін порушення грошового зобов`язання був допущений з вини боржника.

Відповідно до ч. ч. 1,3ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Також у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п. 45 Рішення ЄСПЛ у справі "Бочаров проти України" від 17.06.2011 р., заява N 21037/05; п. 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Огороднік проти України" від 05.05.2015 р., заява N 29644/10; п. 52 Рішення ЄСПЛ у справі "Єрохіна проти України" від 15.02.2013 р., заява N 12167/04).

Позивач, розпорядившись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не надав суду доказів в порядку ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог. Надані позивачем докази не є належними (ст. 77 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Підстави для збирання судом доказів в даній справі відсутні (ч. 2ст. 13 ЦПК України).

За ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, на підставі наданих суду доказів (ч. 1ст. 13 ЦПК України) відсутні підстави для задоволення позову в обраний позивачем спосіб (ст. 16 ЦК).

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких доказів у справі щодо порушень прав позивача відповідачем, до якого пред`являються позовні вимоги, суд доходить висновку про недоведеність і необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов`язком.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" відмовлено, то судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторону позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, ст. ст.525, 526, 549, 550, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 631, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по 3 % річних за порушення грошового зобов`язання та інфляційних нарахувань, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя                         О.Г. Скрипник