справа № 208/3717/24

провадження № 2-с/208/186/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2024 р.        м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Гречана В.Г., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходилась цивільна справа за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг по оплаті за теплопостачання, судового збору.

16.05.2024 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» (розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 в АТ «А-Банк», ЄДРПОУ 43158553, МФО 307770), що міститься: 51914 м. Кам`янське, вул.Тритузна, 168:

- 17 360 (сімнадцять тисяч триста шістдесят) грн. 59 коп., заборгованості по оплаті за теплопостачання, та судовий збір у сумі 302 (триста дві) грн. 80 коп.

17.07.2024 року боржник ОСОБА_1 , звернувся до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/3717/24 від 16 травня 2024 року.

В обґрунтування своєї заяви вказує, що копію судового наказу він отримав поштою 14.07.2024 року, тому термін звернення з даною заявою спливає 29.07.2024 року. З вимогами стягувача незгоден, вважає, що вимоги щодо стягнення з нього заборгованості за послуги теплопостачання є необгрунтованими та безпідставними, в рахунок яких стягувачем не було надано належних та допустимих доказів, в той час як є докази, які свідчать про незаконність та необґрунтованість вимог стягувача, надання неправдивих відомостей, що свідчить про існування між сторонами спору про право, встановлення та доведення в установленому законом порядку яких можливо лише під час розгляду таких вимог за правилами позовного провадження. Окрім того, зазначив що ніяких договорів з КП Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» він не підписував. Копію заяви про видачу судового наказу, він не отримував, тому не можливо перевірити розмір нарахування заборгованості , крім того не відомо з чого складається пред`явлена заявником сума заборгованості. Просить скасувати судовий наказ.

Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. В заяві відповідно до п. 5 ч.3 цієї статті, боржник зазначає про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно ч.6 зазначеної статті, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Аналізуючи правила розгляду заяви про скасування судового наказу визначені ЦПК України можна констатувати, що зазначаючи про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача, боржник не зобов`язаний подавати докази на підтвердження наявності чи відсутності тих фактів, які обґрунтовують його заперечення проти вимог заявника.

Разом з тим, при поданні заяви про скасування судового наказу, боржник зобов`язаний підтвердити існування спору про право і як наслідок неможливість розглядати справу у наказному порядку.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Стаття 10 ЦПК України встановлює, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

На думку ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права (справи «C. G. та інші проти Болгарії», «Олександр Волков проти України)

Суд неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (справи «Кантоні проти Франції», «Вєренцов проти України»)

Відповідно до роз`яснень п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у разі заявлення вимоги про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

       Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання у частині оплати заборгованості не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право».

В постанові ВС від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 зазначено, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Виходячи з наведених правових позиції та змісту ЦПК України, спір про право являє собою суперечність, зовнішній вияв неспівпадіння в правових переконаннях сторін щодо існуючих прав та обов`язків.

В порядку наказного провадження можуть вирішуватись тільки вимоги які безумовно підтверджуються наявністю невиконаного зобов`язання, строк виконання по якому наступив.

Матеріали справи містять розрахунки КП КМР «Центральні тепломережі» заборгованості боржника.

Само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою виникнення спору про право, не є підставою скасування рішення суду у формі наказу, так як така «легкість» повністю знищує саму суть наказного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки боржником не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено в чому полягає сутність спору про право, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду та повернути її боржнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, –

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/3717/24 від 16 травня 2024 року виданого за заявою Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», залишити без розгляду та повернути її боржнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя         В.Г. Гречана