ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/766/24 Номер провадження 22-ц/814/2743/24Головуючий у 1-й інстанції Грошова Н. М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувши в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 ,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 06 травня 2024 року, прийнятого під головуванням судді Грошової Н.М. в м.Полтаві,-

в с т а н о в и в :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом.

Зазначала, що від шлюбу з відповідачем мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюб між сторонами розірвано у 04.08.2015 році, син на даний час проживає з матір`ю.

Вказувала, що ОСОБА_2 до досягнення сином повноліття сплачував аліменти, однак має заборгованість.

Син навчається на денному відділенні Полтавського політехнічного фахового коледжу та не має змоги влаштуватися на роботу та самостійно отримувати заробіток.

Стверджувала, що зі своїм доходом вона не може повноцінно забезпечити навчання сина та його утримання.

Вважала, що відповідач, який є здоровим і працездатним, маже сплачувати аліменти, у зв`язку з вищевикладеним, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина, який продовжує навчання, у розмірі 5000 грн. щомісяця, починаючи стягнення з моменту отримання судом позовної заяви і до закінчення дитиною навчання або досягнення 23-річнного віку у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане раніше.

Рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 06 травня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 2000 грн. щомісячно, на період навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 13 березня 2024 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двадцяти трьох років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягування аліментів у межах платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду мотивовано доцільністю стягнення аліментів з батька у розмірі 2000 грн. щомісяця.

Рішення оскаржив ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги його неспроможність сплачувати аліменти в будь-якому розмірі, оскільки має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Зазначає, що не має заробітку та офіційного працевлаштування, підприємницьку діяльність не провадить, інших доходів не має.

Вказує, що тривалий час має проблеми з офіційним працевлаштуванням, оскільки має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні №404/6276/21, яке перебуває на розгляді судді Кіровського районного суду м.Кіровограда.

Стверджує, що його син навчається в коледжі безоплатно, за рахунок державного бюджету, проживає вдома, а тому, відповідно, не потребує ані витрат на навчання, ані витрат на оренду житла.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України).

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 04 серпня 2015 року.

Від шлюбу мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 є здобувачем освіти 31 групи 3 курсу денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Полтавський політехнічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Зарахований наказом № 88-ст 27.07.2021 за рахунок держбюджету. Термін навчання: з 01.09.2021 по 30.06.2025 рік.

Районний суд, при вирішенні питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, керуючись принципом обопільного обов`язку батьків на утримання дитини та найкращого забезпечення інтересів дитини, при цьому зважаючи на наявність на утриманні відповідача двох малолітніх дітей та враховуючи його матеріальне становище, частково задовольнив позовні вимоги, визначивши розмір аліментів 2000,00 гривень щомісячно, на період навчання ОСОБА_3 , починаючи з 13 березня 2024 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріально допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленумом Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується здатність відповідача надавати допомогу своєму повнолітньому сину на час його навчання, а також потреба повнолітньої дитини сторін у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання.

За таких обставин обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх повнолітнього сина на час його навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років.

При визначенні розміру аліментів судом першої інстанції було враховано обставини, визначені в ст. 182 СК України, а саме стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача та позивачки, розмір їх доходів, а також розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення.

При з`ясуванні наявності вищезазначених умов, судом було встановлено, що на час ухвалення рішення повнолітній син сторін по справі продовжує навчання на денній формі.

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи аргументи відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Так, всупереч вищенаведеним статтям цивільно-процесуального кодексу, ОСОБА_2 не надано жодних допустимих та достовірних доказів, що підтверджували його неплатоспроможності.

Натомість, судом першої інстанції при винесенні рішення враховано, відсутність офіційного працевлаштування та наявність у платника аліментів на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обвинувачення у кримінальному провадженні та перебування даної справи у провадженні суду, не можуть бути підставою для відмови у стягненні з того з батьків з ким дитина не проживає аліментів на її утримання.

Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 06 травня 2024 року залишити без змін. 

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23.07.2024 року.

Головуюча суддя                                                                О.В. Прядкіна

Судді:                                                                                С.Б. Бутенко

                                                                                                                       О.І. Обідіна