Справа № 202/20741/23

Провадження № 2/202/2034/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

24 липня 2024 року                                                                        м. Дніпро

       Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

       головуючого судді Кіблицької Д.А.,

       секретаря судового засідання Савич В.О.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до   ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

       У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до   ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

       В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 уклав з АТ "УКРСИББАНК" договір про надання споживчого кредиту № 97492275000 від 16.03.2021 року. 25.04.2023 року між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 236, у відповідності до умов якого, АТ "УКРСИББАНК" відступає ТОВ ФК "ЄАПБ", а ТОВ ФК "ЄАПБ" зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ "УКРСИББАНК" за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до додатку № 1 до Договору факторингу № 236 від 25.04.2023 року Реєстру прав вимоги, ТОВ ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 15433,60 грн., з яких: 9382,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 0- заборгованість за відсотками; 6051,60 грн. - заборгованість за комісіями.

       Окрім цього, 27.05.2021 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3495403795/688726. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 19.04.2022 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТОВ ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" передає ТОВ ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.04.2022 року до договору факторингу № 19042022-Є від 19.04.2022 року, ТОВ ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 3525,00 грн., з яких: 3500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею.

       У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 97492275000 від 16.03.2021 року в розмірі 15433,60 грн. та за кредитним договором № 3495403795/688726 в розмірі 3525,00 грн.

       Позивач у судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

       Відповідач у судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

       29.04.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив у якому зазначено, що встановивши плату комісійної винагороди за управління кредитом щомісячними платежами банк не повідомив, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, розмір такої комісійної винагороди. Також, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору. Окрім цього, жоден з кредитних договорів не містить інформацію щодо ціни продажу прав вимоги. Позивачем не було надано до суду жодного доказу, який би підтверджував надання відповідачу коштів у позику, що б покладало на відповідача обов`язку повернення таких коштів, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

       Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

       Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з АТ "УКРСИББАНК" договір про надання споживчого кредиту № 97492275000 від 16.03.2021 року. 25.04.2023 року між АТ "УКРСИББАНК" та ТОВ ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 236, у відповідності до умов якого, АТ "УКРСИББАНК" відступає ТОВ ФК "ЄАПБ", а ТОВ ФК "ЄАПБ" зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ "УКРСИББАНК" за плату та на умовах, визначених цим договором.

       Окрім цього, 27.05.2021 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3495403795/688726. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 19.04.2022 року між ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" та ТОВ ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу № 19042022-Є, у відповідності до умов якого ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" передає ТОВ ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

       Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

       Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

       Згідно зі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

       Із наявних у матеріалах справи слідує, що АТ "УКРСИББАНК" (первісний кредитодавець) за кредитним договором № 97492275000 від 16.03.2021 року та ТОВ "КУ "Європейська кредитна група" (первісний кредитодавець) за кредитним договором № 3495403795/688726 від 27.05.2021 року виконали умови цього договору та надали відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов`язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором № 97492275000 від 16.03.2021 року: 9382,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 0- заборгованість за відсотками, та кредитним договором 3495403795/688726 від 27.05.2021 року: 3500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0 грн. - сума заборгованості за пенею.

       Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за вищевказаними кредитними договорами в загальній сумі - 12907,00 грн.

       Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за комісіями то слід зазначити наступне.

       Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

       Положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

       Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

       Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

       Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.

       Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

       Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за комісіями.

       Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

       Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково, то з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути судовий збір у розмірі 1827,80 грн.

       На підставі наведеного, керуючись ст. ст.258,1054 ЦК України, ст. ст.12,13,18,259,263-265,280,281 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

       Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до   ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

       Стягнути з   ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 97492275000 від 16.03.2021 у розмірі 9382,00 грн. та за кредитним договором № 3495403795/688726 від 27.05.2021 року у розмірі 3525,00 грн., а всього 12907,00 грн.

       В задоволенні решти вимог відмовити.

       Стягнути з   ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у сумі 1827,80 грн.

       Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

       Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

       Суддя                                                                        Д.А. Кіблицька