Справа № 2-6637

                                                                                                                          2010р.

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 жовтня 2010р. Печерський районний суд м. Києва

    в складі : головуючого – судді Рейнарт І.М.

                           при секретарі – Віштак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3

– про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж –

                                                встановив:

позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу гаражного боксу АДРЕСА_1 в ГБК "Дніпро", укладений 02 лютого 2010р. між нею та відповідачем, та визнати за нею право власності на вказаний гаражний бокс, посилаючись на те, що відповідно до умов договору вона передала відповідачу грошові кошти у сумі 15 877грн., а відповідач передав їй нерухоме майно, однак на момент подання позовної заяви відповідач в порушення умов договору не здійснив його нотаріальне посвідчення.

Позивачка стверджує, що на її неодноразові звернення до відповідача з приводу необхідності нотаріально посвідчити договір, вона отримувала лише обіцянки, однак, відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір виконати свої зобов’язання, передбачені договором, тому вона вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та їх підстави.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали, пояснивши, що 02 лютого 2010р. між ним та позивачкою дійсно був укладений договір купівлі-продажу гаражного боксу АДРЕСА_1 в ГБК "Дніпро". 19 лютого 2010р. позивачка передала йому кошти у сумі 15 877грн., а він передав їй гаражний бокс та ключі від нього, підписавши при цьому акт прийому-передачі.

Відповідач стверджує, що в лютому 2010р. він звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Думанської А.В. з метою нотаріально посвідчити спірний договір, однак, нотаріус відмовила йому у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д., який посвідчував договір купівлі-продажу спірного гаражного боксу, укладений 26 червня 2000р. між ним та ОСОБА_3, і на підставі якого він набув право власності на вказане майно, були допущені порушення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, так як бланк АВЕ № 961029, на якому був викладений договір купівлі-продажу гаражного боксу, не був внесений до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

Відповідач стверджує, що оскільки приватний нотаріус Вашагашвілі Д.Д. вже не здійснює нотаріальну діяльність, відсутня можливість внести відомості до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, і він не має можливості виконати усі зобов'язання, передбачені договором, а саме посвідчити його нотаріально.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України суд не прийняв визнання відповідачем позову, так як це суперечить закону, і ухвалив проводити судовий розгляд справи.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, підтвердивши, що 26 червня 2000р. вона уклала з відповідачем договір купівлі-продажу гаражного  боксу, і вказаний договір був посвідчений приватним нотаріу-

                                         - 2 -

сом Вашагашвілі Д.Д.

    Вислухавши сторони, третю особу, вивчивши надані документи, судом встанов-лено, що 02 лютого 2010р. між ОСОБА_2, відповідачем по справі,  та ОСОБА_1, позивачкою по справі, був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купила гаражний бокс АДРЕСА_1 за 15 877грн. (с.с.5-7).

З наданих суду документів встановлено, що відповідач набув право власності на зазначений гаражний бокс на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 26 червня 2000р. між ним та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вашагашвілі Д.Д., який був зареєстрований у Київському БТІ 18 липня 2000р. (с.с.18).

Як вбачається з довідки-характеристики, виданої 12 січня 2010р. Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", гаражний бокс АДРЕСА_1 в ГБК "Дніпро" зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 (с.с.22).

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 2 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Сторони у судовому засіданні визнали, що ними була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов договору.

Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна, сторони виконали умови договору від 02 лютого 2010р. щодо передачі гаражного боксу АДРЕСА_1 в ГБК "Дніпро" та грошових коштів у сумі 15 877грн. (с.с.8).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Думанської А.В. від 2 березня 2010р. відповідачу відмовлено в посвідченні договору купівлі-продажу гаража (с.с.19).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що відповідач не ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу гаражного боксу, що є особливою умовою для визнання договору дійсним відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009р. роз'яснено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін. У зв’язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні законні підстави для визнання договору купівлі-продажу гаражного боксу, укладеного між позивачем та відповідачем, дійсним, у тому числі і визнавати право власності на гаражний бокс за позивачем.

    При цьому суд враховує, що можливість нотаріального посвідчення зазначеного договору не втрачена, так як правомірність дій нотаріуса, яка відмовила відповідачу

                                                      - 3 -

посвідчити договір купівлі-продажу гаражного боксу не була предметом судового розгляду, а порушений цивільний процес з даного питання, відповідачем не був доведений до кінця і така можливість не втрачена.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 640, 657 ЦК України, ст.ст. 60, 174, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд

                                                вирішив:

в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на гараж відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.      

                                          СУДДЯ