Судове рішення #1165998
Справа №11-201 2007 р

Справа №11-201  2007 р                                      Головуючий у 1  інстанції  -Заїка  Г.М.

                                                                               Доповідач - Слісарчук Я.А.

УХВАЛА

Іменем України

" 27 " березня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого                                                   Романова О. В.

суддів                                                               Михайловського В. І.

Слісарчука Я. А.

за участю прокурора                                       Руденка В.І.

адвокатів                                                          ОСОБА_5., ОСОБА_6.

засуджених                                                      ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_1і адвоката ОСОБА_5, на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 січня 2007 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Бердичева, не  судимого,

засуджено за ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного засудженому на праві власності,

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, уродженця м.Самбір Львівської  області,  не  судимого, засуджено за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного засудженому на праві власності.

Запобіжний  захід  засудженим  залишено  попередній підписку про невиїзд.

 

2

Питання про речові докази вирішено відповідно з вимогами ст.81 КПК України.

Як визнав суд, 16 квітня 2006 року біля 3 години 30О хвилин ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2 на вулиці Красіна в м. Бердичеві з метою заволодіння особистим майном ОСОБА_4та ОСОБА_3із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілих здійснили на них розбійний напад, а саме ОСОБА_2. підбіг до ОСОБА_3, а ОСОБА_1. - до ОСОБА_4та здавивши рукою її шию, зігнутою у лікті, завдаючи при цьому фізичного болю, повалив на землю.

Після цього, ОСОБА_2почав виривати з рук ОСОБА_3жіночу сумку, а ОСОБА_1. залишивши ОСОБА_4підбіг до ОСОБА_2. та допоміг йому вирвати у ОСОБА_3жіночу сумку. В цей час до них підбігла ОСОБА_4і почала відтягувати ОСОБА_1в сторону, однак він схопивши її руками за голову повалив на землю та вдарив головою об асфальт.

Заволодівши жіночою сумкою ОСОБА_3в якій знаходились гаманець, банківська карточка, мобільний телефон „Моторола С-15" зі стартовим пакетом „Київстар Діджус" і пляшка йогурту та мобільним телефоном „Нокіа 3510-А" зі стартовим пакетом „Київстар Діджус", належних ОСОБА_4, а всього майном вказаних потерпілих на загальну суму 899,84 гривні, засуджені зникли з місця пригоди.

На вирок суду подані апеляції.

Засуджені ОСОБА_1., ОСОБА_2та захисник ОСОБА_5, вирок просять змінити, дії засуджених перекваліфікувати з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України та призначити ОСОБА_2. та ОСОБА_1. покарання за цим законом, не пов'язане з позбавленням волі.Вказують на те, що дії засуджених не спричинили реальної шкоди життю та здоров'ю потерпілих. Зазначають, що ОСОБА_2та ОСОБА_1. визнали вину, щиро розкаялись, позитивно характеризуються, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодували потерпілим завдану злочином шкоду, а ОСОБА_2має намір зареєструвати шлюб з дівчиною, яка знаходиться в стані вагітності.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_1та адвоката ОСОБА_5. про задоволення їх апеляцій, адвоката ОСОБА_6., який просив задовольнити апеляцію його підзахисного ОСОБА_2. та не заперечував, щоб були задоволені апеляції засудженого ОСОБА_1та адвоката ОСОБА_5., прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що вони задоволенню не підлягають.

 

3

Винність ОСОБА_2. та ОСОБА_1у вчинені злочину за обставин, зазначених у вироку, доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Засуджені ОСОБА_1. і ОСОБА_2. не заперечували що з метою заволодіння чужим майном напали на потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_3.

З показань вищевказаних потерпілих видно, що ОСОБА_1. схопив рукою зігнутою в лікті за шию ОСОБА_4та сильно здавив. Таким же чином діяв ОСОБА_2., щодо ОСОБА_3. Від протиправних дій засуджених, потерпілі відчули фізичну біль в області гортані, їм стало важко дихати. Через деякий ОСОБА_1. вдарив ОСОБА_4головою об асфальт. Після цього засуджені заволодівши майном потерпілих зникли з місця події (а.с. 26,27,34,35, 170-174).

Вказані показання потерпілі підтвердили на досудовому слідстві під час очних ставок із ОСОБА_2. і ОСОБА_1.(а.с. 96-98).

Також винність засуджених стверджується протоколами огляду місць події, де були виявлені особисті речі, які засуджені викрали у ОСОБА_4та ОСОБА_3та іншими зібраними у справі та зазначеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянтів про неправильну кваліфікацію дій засуджених.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. попередньо домовившись, з метою заволодіння майном потерпілих здійснили на них напад, під час якого застосували до ОСОБА_4і ОСОБА_3 фізичне насильство, у вигляді здавлення руками життєво важливого органу шиї, яке реально не спричинило шкоду життю потерпілих, але було небезпечним для їх життя в момент заподіяння.

Таким чином дії засуджених за ст.187 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_2. і ОСОБА_1на ст. 186 ч.2 КК України про, що зазначають в своїх апеляціях засуджені і адвокат, колегія суддів не знаходить.

Покарання призначене ОСОБА_1. і ОСОБА_2відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Суд врахував, що засуджені вчинили тяжкий злочин, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, щиро розкаялись, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували потерпілим заподіяну злочином шкоду, мають позитивні характеристики, навчаються, і призначив їм покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 187 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі. Підстав для пом'якшення цього покарання, колегія суддів не знаходить.

 

4

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.365, 366, КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляції адвоката ОСОБА_5., засуджених ОСОБА_2., ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 січня 2007 року, щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2- без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація