Судове рішення #11659990

печерський районний суд міста києва

Справа № 3-2522-1/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2010 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ісаєвська О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний матеріал, який надійшов від начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського району та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючої, студентки

за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

     

ОСОБА_1 10.10.2010 року близько 02 год. 20 хв. на вулиці Червоноармійській, 14 в м. Києві  керувала транспортним засобом, автомобілем «Тойота Рав 4», держаний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода). Від проходження медичного огляду, в установленому Законом порядку, відмовилася у присутності двох свідків, чим порушила п.2.5. Правил дорожнього руху України.

Своїми діями, які виразились у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, водій ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що у зв’язку із укладенням шлюбу вона змінила прізвище з «ОСОБА_1» на прізвище «ОСОБА_1», однак посвідчення водія у зв’язку із зміною прізвища не встигла змінити. Вину у вчиненому нею правопорушенні визнала в повному обсязі, підтвердивши фактичні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зауважила, що дійсно вживала алкогольні напої але випила ввечері близько стакану вина, при цьому сідаючи вночі за кермо, не була у стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_1 зазначила, що вона не задумуючись про наслідки, сіла за кермо свого автомобілю в день, коли вживала алкоголь, оскільки їй зателефонувала її мати, яка хворіє на астму та повідомила про раптовий напад астми. При цьому ОСОБА_1 вказала, що від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовилась оскільки на той час перебувала у шоковому стані, не могла усвідомлювати свої дії, а також у зв’язку з тим, що за її участю сталося ДТП та вона отримала струс головного мозку, забій грудної клітини, забій м’яких тканин шийного відділу хребта на підтвердження чого надала довідку з Київської міської клінічної лікарні № 17.  

В судовому засіданні 20.10.2010 року, з метою всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, з метою допиту свідків оголошувалася перерва.

На виклик суду свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з’явилися, про дату час та місце розгляду адміністративного матеріалу повідомлялися належним чином.  

В судовому засідання 29.10.2010 року у якості свідка був допитаний ОСОБА_6, який підтвердив фактичні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтримав свої пояснення від 10.10.2010 року в повному обсязі, зазначив, що ОСОБА_1 знаходилася у стані сильного алкогольного сп’яніння та було очевидним, що проходження медичного обстеження на стан сп’яніння не має ніякого значення.  

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2010 року на ОСОБА_1 (ОСОБА_1) складено протокол про адміністративне правопорушення з якого вбачається, що 10.10.2010 року близько 2.15 год. ОСОБА_1 (ОСОБА_1) керуючи автомобілем Тайота РАВ-4, державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Червоноармійська, 14, не врахувала дорожню обстановку, не витримала безпечну швидкість руху та виїхала на смугу зустрічного руху, в наслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Шевролет, державний номерний знак НОМЕР_3 (водій ОСОБА_5) та автомобілем Деу, державний номерний знак НОМЕР_4 (водій ОСОБА_6), порушила вимоги п. 12.1, 11.4. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ст. 124 КУпАП (а.с. 14).

Разом з тим, оскільки на момент розгляду адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП до суду не надходив адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП, то одночасний розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП  не уявляється можливим.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд вважає, що винуватість у скоєні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-   даними протоколу про адміністративне правопорушення від 10.10.2010 року;

-   даними протоколу огляду і затримання транспортного засобу №711 від 10.10.2010 року;

-   даними письмових пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 10.10.2010 року;

-   поясненнями ОСОБА_1, наданими в судових засіданнях 20.10.2010 року та 29.10.2010 року;

-   поясненнями свідка ОСОБА_6, наданими в судовому засіданні 29.10.2010 року.

До твердження ОСОБА_1 в тій частині, що вона приймаючи рішення сісти за кермо автомобіля діяла в крайній необхідності, оскільки її мати потребувала медичної допомоги суд ставиться критично, розцінює як бажання уникнути адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. 

Разом з тим, у судовому засіданні ОСОБА_1 не надала доказів того, що у її матері стався напад у день вчинення адміністративного правопорушення, а також доказів того, що вона має медичну освіту на надання медичної допомоги.

Окрім цього, об’єктивних пояснень та доказів  з приводу неможливості скористатися послугами «таксі» або «драйвера» з метою уникнення правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 в судовому засіданні також не надала.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.  

Враховуючи всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, суд не дійшов висновку про можливість застосувати до правопорушниці адміністративного стягнення у вигляді штрафу і вважає, що з метою виховання правопорушника, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею, так і іншими особами, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік 6 місяців.

Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, керуючись ст.ст. 23, 283, 284  КУпАП -

П О С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

     Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником або на неї може бути винесено протест прокурора до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

    Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

             Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

       

 

Суддя                                                                             О.В. Ісаєвська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація