ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.07.2024 Справа №905/1139/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни, м.Слов`янськ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Дніпро

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, м.Слов`янськ

про стягнення 110008,37 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПРАВИ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни, м.Слов`янськ про стягнення 110008,37 грн, з яких 85649,91 грн - основний борг, 20766,52 грн - пеня, 1330,44 грн - 3% річних, 2261,50 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №323819 від 01.01.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електроенергію.

Ухвалою суду від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1139/23; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 28.08.2023 була направлена на юридичні адреси сторін. У матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу.

Ухвала суду від 28.08.2023, що направлялася на юридичну адресу відповідача, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8 та 15 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 101 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Ухвала суду від 28.08.2023 про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу на відомі електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 28.08.2023.

Одночасно, означена ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про, що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 28.08.2023.

Окрім того, суд передав телефонограму відповідачу на відомий з матеріалів справи номер телефону, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма від 28.08.2023 (прийнято бухгалтером Павліковой А.В.).

Отже, сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження по справі.

31.08.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №905/1139/23 за позовом ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни, м.Слов`янськ про стягнення грошових коштів до виключення міста Слов`янськ Краматорського району Донецької області з переліку територій можливих бойових дій, визначених наказом Мінреінтеграції України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309.

Ухвалою суду від 11.09.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи №905/1139/23 за позовом ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни, м.Слов`янськ про стягнення грошових коштів до виключення міста Слов`янськ Краматорського району Донецької області з переліку територій можливих бойових дій, визначених наказом Мінреінтеграції України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309 - відмовлено; зупинено провадження у справі №905/1139/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

11.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 11.09.2023 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі».

11.09.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 11.09.2023 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

06.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.11.2023 згідно змісту якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. За змістом відзиву останній зазначає, що Фізична особа - підприємець Донцова Вероніка Олександрівна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України змушена була з травня 2022 року виїхати за межі Донецької області. Не зважаючи на неодноразові звернення споживача, оператор системи розподілу з липня 2022 року зволікав з призупиненням постачання електричної енергії на об`єкт споживача, а тому заявлені до стягнення спірні суми є наслідком протиправної бездіяльності ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі». Відповідач неодноразово зверталась як до постачальника, так і до оператора системи розподілу повідомляючи про те, що нею не ведеться господарська діяльність та не споживається електрична енергія за об`єктом. Представник відповідача зазначає, що акти прийняття-передавання товарної продукції як і будь-які інші документи відповідачем не підписувалися з вересня 2022 року; заявлені обсяги спожитої енергії у грудні 2022 року та січні 2023 року є сумнівними та непідтвердженими. Відповідачем було подано 15.12.2022 заяву про дострокове розірвання договірних відносин з позивачем, договір постачання електричної енергії споживачу №323819 від 01.01.2021 є розірваним. Окрім того, відповідач вказує, що позивачем було здійснено списання коштів за спожиту електричну енергію з особистого рахунку споживача без повідомлення та дозволу останнього. Відповідач наголошує, що саме бездіяльність позивача та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» щодо припинення постачання електричної енергії призвела до виникнення спірної ситуації.

06.11.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшов електронний лист з відзивом на позовну заяву та додатками до нього аналогічний за змістом тому, що надійшов через підсистему «Електронний суд».

06.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткової пояснення у справі б/н від 06.11.2023 щодо направлення копії відзиву позивачу.

20.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 20.11.2023, за змістом якої позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; зазначає, що згідно умов спірного договору та комерційної пропозиції тимчасове зупинення та призупинення постачання електричної енергії та припинення нарахування за спожиту електричну енергію не передбачено. Вимогами кодексу систем розподілу та ПРРЕЕ передбачено можливість припинення повністю або частково електропостачання оператором розподілу електричної енергії за заявою власника електроустановки з виконанням вимог передбачених п. 7.9 ПРРЕЕ. Договір №323819 від 01.01.2021 можна було достроково припинити, однак відповідач тільки 15.12.2022 звернувся до позивача з заявою про розірвання договору. Позивач листом повідомив відповідача про припинення з 16.01.2023 дії договору про постачання електричної енергії №323819. Позивач зазначає, що здійснював нарахування з використанням інформації про спожиті обсяги електричної енергії, яку надавав ОСР та вказує, що він не впливає на визначення переліку ТКО споживача та визначення обсягів спожитої електричної енергії. Окрім того, за умовами комерційної пропозиції споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, отже, з урахуванням п. 4.2. комерційної пропозиції, в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період «грудень 2022» зараховано 12296,20 грн (надлишок грошових коштів з платежів за попередні періоди, що не увійшли до позовного); в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період «січень 2023» позивачем зараховано 80,68грн (надлишок грошових коштів з платежів за попередні періоди, що не увійшли до позовного). Таким чином, за розрахунковий період «грудень 2022», «січень 2023» відповідачу нараховано 98026,79грн, а сплачено 12376,88 грн, що відображено в розрахунку ціни позову за спожиту електроенергію. Позивач наполягає, що відповідачем не доведено та не надано жодного доказу, які б свідчили про наявність обставин для звільнення відповідача від обов`язку здійснити оплату за фактично відпущену позивачем електричну енергію за спірний період відповідно до даних комерційного обліку відповідача.

18.12.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 16.12.2023 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: фізичну особу-підприємця Родітєлєва Павла Павловича.

01.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява б/н від 30.12.2023 про закриття провадження у справі, за змістом якої останнім повідомлено, що Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ, м.Слов`янськ направлено кошти за відшкодування витрат на електричну енергію ФОП Донцовій В.О., у зв`язку з чим відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 85649,91грн.

Ухвалою суду від 10.06.2024 поновлено провадження у справі №905/1139/23; задоволено клопотання представника відповідача б/н від 11.09.2023 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та залучено до участі у справі у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі»; залучено до участі у справі у якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ; зобов`язано сторони протягом двох днів направити на адреси третіх осіб заяви по суті справи (позовну заяву, відзив на позов, тощо), докази направлення надати суду; постановлено третім особам у строк до 25.06.2024 надати письмові пояснення по суті спору та докази їх направлення учасникам справи; запропоновано сторонам до 25.06.2024 надати актуальну правову позицію по справі та докази її направлення учасникам справи.

10.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками до нього аналогічний за змістом тому, що надійшов через підсистему «Електронний суд» 06.11.2023.

21.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткової пояснення у справі за змістом яких позивач інформує суд, що відповідачем 29.12.2023 здійснено платіж по спірному договору за спожиту електричну енергію у грудні 2022 року та січні 2023 року на суму 85649,91 грн та водночас підтримує та просить задовольнити позовні вимоги в частині стягнення суми 3 % річних, суми інфляційних втрат та суму пені.

21.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, за змістом якого остання інформує суд про направлення документів по справі третім особам на виконання ухвали суду від 10.06.2024.

24.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 23.06.2024, за змістом яких останній повідомляє, що з огляду на відсутність вини Донцової В.О. у спірній ситуації та враховуючи зміст постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, вважає нараховані позивачем суми 3% річних, інфляційних втрат та пені безпідставними та такими, що не підлягають стягненню. Просить суд закрити провадження у справі №905/1139/23.

26.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву б/н від 25.06.2024, за змістом яких останній повідомляє суд щодо укладення між ним та відповідачем договору №1165 від 14.12.2023 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію. Згідно вказаного договору КЕВ відшкодовано спожиті об`єми електричної енергії та перераховано на рахунок відповідача суму у розмірі 203290,71 грн.

26.06.2024 через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 25.06.2024 за змістом яких останнім вказується, що оскільки ФОП Донцова В.О. є субспоживачем ФОП Родітєлєва П.П., то ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» було отримано від останнього акт приймання-передавання товарної продукції за грудень 2022 року - січень 2023 року, у якому зазначені покази приладів обліку відповідача; саме на підставі цих даних були вирахувані об`єми розподілу електричної енергії, які були передані постачальнику, який, у свою чергу нарахував вартість послуг, помноживши об`єм на тариф, у відповідності до договору із споживачем.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

В обґрунтування означеного клопотання представник відповідача зазначає, що відповідач через широкомасштабну агресію Російської Федерації тривалий час перебуває за межами України, будь-якої господарської діяльності не веде, а таке становище негативно впливає на фінансовий стан відповідача, сума заявлена до стягнення у розмірі 110008,37 грн - є значною для відповідача. Ним вказується, що місто Краматорськ Донецької області є небезпечним місцем для життя та здоров`я, а тому організація збору документів та інших відомостей, які можуть бути використані в суді в якості доказу, потребуватиме значних затрат часу та може викликати додаткові складнощі. Розгляд справи у спрощеному провадженні в даному випадку не відповідатиме основним засадам судочинства, оскільки обмежуватиме сторону у термінах підготовки до розгляду справи, виключатиме можливість дослідження матеріалів безпосередньо у судовому засіданні. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідач не матиме можливості реалізувати свої права належним чином.

У частині 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Предметом позову в даній справі є стягнення 110008,37 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим позовна заява відповідно до вимог пункту 2 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України була визначена судом як малозначна, справа не належить до винятків передбачених ч.4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Водночас, судом встановлено, що станом на теперішній час, з урахуванням зупинення провадження у справі №905/1139/23, судом було надано достатньо часу учасникам процесу для організації збору документів та інших відомостей, які можуть бути використані в суді в якості доказу, що у свою чергу не обмежило сторін у термінах підготовки до розгляду справи.

Суд звертає увагу представника відповідача на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

У свою чергу відповідач не був позбавлений права та можливості викладати свої доводи та заперечення проти позову у відповідних заявах по суті справи в порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, надати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Суд також зауважує, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників або у порядку загального позовного провадження.

Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, факт погашення в процесі розгляду справи суми заборгованості, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Щодо клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: фізичної особи-підприємця Родітєлєва Павла Павловича, суд зазначає наступне.

В обґрунтування означеного клопотання представником відповідача вказується, що оскільки відповідач не визнає визначені позивачем обсяги спожитої електроенергії, то відомості основного споживача ФОП Родітєлєва П.П. про спосіб визначення обсягів спожитої електроенергії та фактичних споживачів є важливою для повноти з`ясування обставин у справі. Окрім того, у разі встановлення під час розгляду справи протиправної бездіяльності споживача ФОП Родітєлєва П.П. в частині не вжиття заходів щодо знеструмлення обладнання відповідача, а також невідповідності показників, переданих ним оператору системи розподілу, рішення у справі матиме безпосередній вплив на права та обов`язки ФОП Родітєлєва П.П.

Відповідно до ч.1, 3 ст.50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Суд зазначає, що предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №323819 від 01.01.2021. Сторонами вказаного договору є ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та Фізична особа - підприємець Донцова В.О. Відповідно до умов договору, саме споживач, ФОП Донцова В.О. має зобов`язання щодо оплати позивачу вартості спожитої електричної енергії.

Таким чином, не є предметом спору в даній справі правовідносини відповідача з ФОП Родітєлєвим П.П., а тому суд не вбачає, що рішення суду в даній справі може вплинути на права та/або обов`язки ФОП Родітєлєва П.П. щодо однієї із сторін у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання б/н від 16.12.2023 відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, фізичну особу-підприємця Родітєлєва Павла Павловича.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

З 01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Донцовою Веронікою Олександрівною (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №323819 (договір) на умовах комерційної пропозиції «Індивідуальна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток №2 до договору).

Відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору).

Згідно з умовами п.1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.

Згідно з п.2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється якщо об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи, в установленому законодавством порядку; постачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії; за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач; відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (п. 3.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Згідно п.5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.6. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути менше 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних вебсайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до умов п. 5.8. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозицією або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ; припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу; у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені; споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору; споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або постачальнику в складі вартості (ціни) електричної енергії, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії; спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 8.5. договору, якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань (п.13.1. договору).

З 01.01.2019 споживач, Фізична особа - підприємець Донцова Вероніка Олександрівна, приєдналася до умов комерційної пропозиції «Індивідуальна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Розділом 2 «Ціна» комерційної пропозиції, визначено метод розрахунку ціни на електричну енергію для розрахункового періоду.

Згідно змісту розділу 3 комерційної пропозиції встановлено, що оператор системи розподіл споживача - ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі».

Відповідно до пункту 4.2. розділу «Спосіб оплати» комерційної пропозиції, прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при внесенні змін до чинного законодавства.

Умовами пункту 5.1. розділу «Порядок оплати» комерційної пропозиції встановлено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється: 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.

Згідно з п. 6.3. комерційної пропозиції, рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1. комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 7.1. комерційної пропозиції, у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника), та 3% річних від суми боргу. На суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати за весь період прострочення. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду січня 2021 року, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 24 календарних місяців, діє до 31 грудня 2022року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1. цієї комерційної пропозиції (п. 9.1. комерційної пропозиції).

Комерційна пропозиція підписана та скріплена печатками сторін.

З огляду на те, що доказів припинення дії договору на 2022 рік сторонами не надано, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжувався на наступний період та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Водночас, листом від 15.12.2022 відповідач надіслав на адресу позивача заяву про розірвання договору постачання електричної енергії №323819 від 01.01.2021 (направлено на електронну адресу позивача 17.12.2022).

13.02.2023 листом №14 від 13.02.2023 «Про розірвання договору про постачання електричної енергії», який був направлений на електронну адресу відповідача, позивач повідомив відповідача, що з 16.01.2023 договір №323819 від 01.01.2021 припинив свою дію, позивач направив для відповідача додаткову угоду до означеного договору щодо припинення дії договору з 16.01.2023 для підписання.

16.02.2023 відповідач листом №1 від 16.02.2023 повідомила постачальника, що підтримує припинення дії договору №323819 від 01.01.2021.

Сторони підтверджують, що станом на 16.01.2023 спірний договір №323819 від 01.01.2021 припинив свою дію.

Позивач наполягає, що на виконання умов договору №323819 від 01.01.2021 про постачання електричної енергії споживачу у період за грудень 2022 року та січень 2023 року ним було поставлено, а відповідачем спожиту електричну енергію в обсязі 13650 кВт*год на загальну суму 98026,79 грн з ПДВ.

На підтвердження вищезазначеного позивачем до матеріалів справи додано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №323819 від 01.01.2021, а саме:

- акт за грудень 2022 року, кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії - 8870 кВт*год на суму 63638,03 грн, у тому числі ПДВ 10606,34 грн;

- акт за січень 2023 року, кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії - 4780 кВт*год на суму 34388,76 грн, у тому числі ПДВ 5731,46 грн.

Усі вищезазначені акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) підписані позивачем.

Також позивачем до матеріалів справи надано рахунки за спожиту електроенергію, а саме:

- №323819 за грудень 2022 року від 03.01.2023 на суму 63638,03 грн з ПДВ, кінцева дата сплати - 11.01.2023;

- №323819 за січень 2023 року від 04.02.2023 на суму 34388,76 грн з ПДВ, кінцева дата сплати - 10.02.2023.

Акт та рахунок за грудень 2022 року направлялися 21.01.2023 відповідачу на його юридичну адресу поштовим зв`язком з супровідним листом №1/204 від 20.01.2023 (список згрупованих відправлень №20.01.2023 наявний в матеріалах справи).

Акт та рахунок за січень 2023 року направлялися 22.02.2023 відповідачу на його юридичну адресу поштовим зв`язком з супровідним листом №1/986 від 21.02.2023 (список згрупованих відправлень №20/02/2023 наявний в матеріалах справи).

В матеріалах справи наявний лист ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі»» №08-24/528 від 27.04.2023, яким повідомлено, що фактичний обсяг споживання електроенергії відповідачем у період з грудня 2022 року по січень 2023 року становить 8870 кВт*год та 4780кВт*год відповідно.

Також, в матеріалах справи наявна претензія №24/923 від 17.02.2023 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 88632,66 грн та відповідь на претензію ФОП Донцової В.О. №24/923 від 17.02.2023.

Позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплати за вищевказаними рахунками.

Водночас, позивачем наголошується, що в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період грудень 2022 року - січень 2023 року зараховано надлишок від оплати за попередні періоди в розмірі 12296,20 грн та 80,68 грн відповідно, на загальну суму 12376,88 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції «Індивідуальна (строкова)» №323819 від 01.01.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року та січень 2023 року позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни, м.Слов`янськ про стягнення 110008,37 грн, з яких 85649,91 грн - основний борг, 20766,52 грн - пеня, 1330,44 грн - 3% річних, 2261,50 грн - інфляційні втрати.

Водночас, відповідачем заперечується наявність обов`язку зі сплати означеної суми заборгованості, у зв`язку з відсутністю її вини, на підтвердження чого до матеріалів справи надано наступне.

Щодо листування споживача з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі»:

- лист ФОП Донцової В.О. №2 від 19.07.2022, що направлявся на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», за змістом якого остання повідомляє, що вона не працює на промисловому майданчику та не використовує електричну енергію за договором постачання №323819, а тому просить видалити відомості про нарахування сум за травень-червень 2022 року та призупинити постачання електричної енергії;

- лист ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» №08-24/1023-вих від 20.07.2022, що надійшов на електронну адресу відповідача від І.В. Бібікової 22.07.2022, за змістом якого повідомлено останню, що оскільки відповідач жодного разу не надала звіт заверіний основним споживачем, об`єми за фактичне споживання за травень-червень 2022 року по ній надавав основний споживач, крім того, оператор системи розподілу не отримував від ФОП Донцової В.О. лист щодо припинення електропостачання на її об`єкт, шляхом відключення та опломбування комутаційного пристрою з наданням акту про відключення та опломбування, а тому нарахування за травень та червень 2022 року є вірними;

- лист ФОП Донцової В.О. №3 від 22.07.2022, що направлявся на електронну адресу І.В. Бібікової 25.07.2022, за змістом якого остання повідомляє, що вона взагалі не використовує електричну енергію за договором постачання №323819, тому на час військових дій просить тимчасово зупинити подачу електроенергії до закінчення військових дій;

- лист ФОП Донцової В.О. №2-24/10 від 24.10.2022, що направлявся на електронну адресу І.В. Бібікової 27.10.2022, за змістом якого остання повідомляє, що звернулась до основного споживача з листом-проханням про припинення постачання енергії, опломбування лічильника та складення акту про опломбування комутаційного приладу за адресою ведення господарської діяльності, найближчим часом означені документи будуть надані ОСР, а тому просить призупинити розподіл електричної енергії за договором №323819 та припинити нарахування обсягів за об`єктом (в матеріалах справи наявне фотозображення поштового повідомлення про вручення листа 01.11.2022 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі, 27.10.2022 від діловода ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» Романовської К.І. надійшов лист про присвоєння вказаному вище листу вхідного номеру, про що свідчить наявний в матеріалах справи скріншот поштової скриньки відповідача);

- лист ФОП Донцової В.О. №1-15/12 від 15.12.2022, що направлявся на електронну адресу І.В. Бібікової 17.12.2022 з прохання про дострокове розірвання договору постачання №323819.

Щодо листування відповідача з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги»:

- лист ФОП Донцової В.О. №1 від 19.07.2022, що направлявся на електронну адресу провідного фахівця з центру продажів та обслуговування корпоративних клієнтів ТОВ «ДЕП», за змістом якого остання повідомляє, що вона взагалі не використовує електричну енергію за договором постачання №323819 та просить провести у відповідність дані свого особового рахунку та видалити відомості про нарахування сум за травень-червень 2022 року та призупинити постачання електричної енергії за означеним договором;

- лист ФОП Донцової В.О. №1 від 22.07.2022, що направлявся на електронну адресу провідного фахівця з центру продажів та обслуговування корпоративних клієнтів ТОВ «ДЕП» 25.07.2022, за змістом якого остання на час військових дій просить тимчасово зупинити подачу електроенергії до закінчення військових дій;

- лист ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» №2/2555 від 02.08.2022, що надійшов на електронну адресу відповідача 03.08.2022, за змістом якого повідомлено останню, що з метою ініціювання тимчасового призупинення постачання електричної енергії їй слід звернутися до оператора системи розподілу з заявкою про призупинення розподілу електричної енергії або скористатися правом на дострокове розірвання договору;

- лист ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» №1/2581 від 08.08.2022, що надійшов на електронну адресу відповідача 29.09.2022, за змістом якого повідомлено останню, що постачальник не має законної можливості щодо перевірки обставин споживання третіми особами електричної енергії на об`єкті споживача; вказує, що зі змісту звернення відповідача, вбачається, що власність за об`єктом споживання електричної енергії нею вважається такою, що не вибула з її власності та наголошує, що не надано доказів разом зі зверненням щодо перебування на території об`єкта третіх осіб; надано рекомендації щодо вирішення означеного питання та зазначено, що нарахування обсягів спожитої електричної енергії за розрахункові періоди травень, червень, липень 2022 року було виконано на підставі даних про обсяги споживання отриманих від довіреної особи відповідача Кулинич О.М. ;

- лист ФОП Донцової В.О. №3-24/10 від 24.10.2022, що направлявся на електронну адресу провідного фахівця з центру продажів та обслуговування корпоративних клієнтів ТОВ «ДЕП», за змістом якого остання просить призупинити нарахування обсягів за об`єктом, вказує, що заяву про призупинення постачання енергії було направлено ОСР;

- лист ФОП Донцової В.О.№ 25/10 від 25.10.2022, що направлявся на електронну адресу провідного фахівця з центру продажів та обслуговування корпоративних клієнтів ТОВ «ДЕП», за змістом якого остання просить відкоригувати обсяги очікуваного споживання на період листопад - грудень 2022 року та встановити їх в розмірі 0 кВт;

- лист ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» № 2/3489 від 01.11.2022, що надійшов на електронну адресу відповідача 01.11.2022, за змістом якого повідомлено останню, що підстави описані у зверненні не звільняють відповідача від обов`язку сплачувати заборгованість.

Водночас, в матеріалах справи наявний адвокатський запит б/н від 16.09.2023 представника відповідача до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та лист відповідь на відповідний запит №08-18/1165 від 22.09.2023, а також адвокатський запит б/н від 22.09.2023 представника відповідача до ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» та лист відповідь на вказаний запит № 08-18/1188 від 29.09.2023.

В матеріалах справи наявні акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ФОП Родителєвим П.П. за грудень 2022 року та січень 2023 року, у якому визначено покази приладів обліку за кожним з субспоживачів.

Окрім того, в матеріалах справи наявні: гарантійний лист Квартирно-експлуатаційного відділу м.Луганськ №524/1887 від 01.08.2023 за змістом якого зазначено, що останній гарантує здійснити оплату виниклої заборгованості за спожиту електричну енергію; лист Краматорської міської військової адміністрації №01-35/2944 від 20.12.2023.

Поряд з цим, відповідачем надано до матеріалів справи платіжну інструкцію №15/12/2023 від 18.12.2023 на суму 203290,71 грн (від КЕВ м.Луганська на відшкодування витрат за спожиту електричну енергію) та платіжну інструкцію № 3468 від 29.12.2023 на суму 85649,91 грн (призначення платежу - сплата за електричну енергію за грудень 2022р., січень 2023р. по договору №323819).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311, і безпосередньо договором.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Як вище встановлено судом, правовідносини між ними у справі щодо постачання електроенергії у грудні 2022 року та січні 2023 року виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №323819 від 01.01.2021.

На виконання умов договору позивачем складено акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору №323819 від 01.01.2021 за грудень 2022 року та січень 2023 року, згідно з якими кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за показниками приладів обліку - 13650 кВт*год на загальну суму 98026,79грн з ПДВ.

Також, на виконання умов договору позивачем виставлено рахунки відповідачу за спірний період на загальну суму 98026,79 грн з ПДВ.

Означені вище акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки направлялися на юридичну адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами та списками згрупованих відправлень.

Представник відповідача заперечує обсяги спожитої енергії у грудні 2022 року та січні 2023 року та зазначає, що ФОП Донцова В.О. фактично електроенергію не споживала, показники приладів обліку надавались оператору системи розподілу основним споживачем (ФОП Родітєлєвим П.П.).

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії в редакції, що діяла на момент виникнення спірний правовідносин).

Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.

При здійсненні нарахувань позивач використовує інформацію про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, яку надає ОСР, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Виходячи з вищевикладеного, обсяги спожитої електричної енергії визначає виключно ОСР на підставі власного переліку точок обліку (далі - ТКО) відповідача, на що позивач жодним чином не може впливати. Позивач здійснює нарахування на увесь обсяг електричної енергії, який йому передав ОСР. Відповідно до галузевого законодавства та договірних умов, позивач не впливає на визначення переліку ТКО споживача та на визначення обсягів спожитої електричної енергії.

У додатку №2 до договору №323819 від 01.01.2021 визначено оператора системи, з яким відповідач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, а саме, ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі».

В матеріалах справи наявний лист ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» №08-24/528 від 27.04.2023, яким повідомлено, що фактичний обсяг споживання електроенергії відповідачем у період з грудня 2022 року по січень 2023 року становить 8870 кВт*год та 4780 кВт*год відповідно.

Доказів, що основним споживачем, ФОП Родітєлєвим П.П. передавались ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» обсяги спожитої електричної енергії на об`єкті відповідача за спірний період, що не відповідають дійсності, не доведено належними доказами.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що обсяг фактично спожитої електричної енергії за спірні періоди відповідачем не спростований. Належних та допустимих доказів на спростування факту отримання, обсягів поставленої позивачем на об`єкт відповідача та її вартості відповідно до умов договору №323819 від 01.01.2021, відповідачем як споживачем суду не представлено.

Представник відповідача наголошував, що оператор системи розподілу з липня 2022 року зволікав з призупиненням постачання електричної енергії на об`єкт споживача; відповідач неодноразово зверталась як до постачальника, так і до оператора системи розподілу повідомляючи про те, що нею не ведеться господарська діяльність та не споживається електрична енергія за об`єктом, а тому саме бездіяльність позивача та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» щодо припинення постачання електричної енергії призвело до виникнення спірної ситуації.

Дослідивши заперечення відповідача суд відзначає, що п.п. 1 п. 11.5.2. гл. 11.5 розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, передбачено випадки припинення розподілу електричної енергії за заявою користувача: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об`єкт користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо).

Згідно з п. 11.5.3. гл. 11.5 розділу ХІ Кодексу систем розподілу, обмеження/припинення розподілу електричної енергії відповідному користувачу має проводитися відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та цього Кодексу за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших користувачів.

Окрім того, відповідно до п.п.1 п.3.2. гл. 3 розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, до випадків припинення передачі електричної енергії за заявою користувача віднесено: припинення (тимчасове або остаточне) експлуатації електроустановки; продаж/передача прав власності/користування на об`єкт користувача; інші тимчасові причини припинення електропостачання (виконання будівельних, аварійно-відновлювальних робіт тощо).

Пунктом 3.4. гл. 3 розділу ХІ Кодексу систем передачі, встановлено, що за наявності технічної можливості ОСП зобов`язаний припинити/обмежити передачу електричної енергії користувачу із заявленої ним дати бажаного тимчасового припинення/обмеження передачі електричної енергії або остаточного припинення експлуатації електроустановки та/або продажу/передачі прав власності/користування на електроустановку (об`єкт).

Разом з цим, положеннями п. 7.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що електроживлення електроустановки може бути припинено оператором системи за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін (за погодженням з оператором системи) та на погоджений електропостачальником строк (який визначається власником електроустановки) після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з відключення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення відповідачем всіх необхідних та залежних від неї дій щодо обмеження розподілу електроенергії за її електроустановкою.

Поряд з цим, умовами договору ФОП Донцова В.О. та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» погодили порядок припинення постачання електричної енергії та припинення експлуатації електроустановок, таким чином підписавши договір споживач була обізнана яким саме чином їй слід діяти у разі припинення експлуатації електроустановки.

Відповідно до вимог п. 4.27 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/ або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Водночас, з заявою про розірвання договору №323819 від 01.01.2021 ФОП Донцова В.О. звернулась до постачальника та оператора системи розподілу тільки 15.12.2022.

З огляду на зазначене, суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, що тільки через бездіяльність позивача та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» у відповідача утворилась заборгованість за договором №323819 від 01.01.2021.

У відзиві представник відповідача наполягав, що з травня 2022 року відповідач взагалі не використовувала електричну енергію за об`єктом, оскільки перебувала за межами Донецької області у зв`язку з повномасштабним вторгнення Російської Федерації на територію України, фактично електроенергія за її об`єктом споживається невідомими третіми особами, які не допускають основного споживача до електроустановки для відключення і опломбування комутаційного пристрою.

З поданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що відповідачем було надано в користування належну їй будівлю.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист КЕВ м.Луганська №524/1887 щодо оплати заборгованості за спожиту електричну енергію датований 01.08.2023, при цьому зі змісту листа не можливо визначити період заборгованості, за який гарантується оплата.

У платіжній інструкції №15/12/2023 від 18.12.2023 на суму 203290,71 грн на відшкодування витрат за спожиту електричну енергію у призначенні платежу вказано «з січня по травень 2023 року».

Будь-яких документально підтверджених свідчень щодо користування приміщенням за певною адресою іншими особами протягом 2022 року до січня 2023 року відповідачем позивачу не було надано, матеріали справи не містять доказів на підтвердження означених обставин.

Лише 26.06.2024 третя особа 2 у своїх поясненнях щодо позову підтвердила споживання об`ємів в кількості 28608 кВт згідно рахунків ФОП Донцової В.О. за період з травня 2022 року по січень 2023 року.

Окрім того, стороною договору про постачання електричної енергії споживачу №323819 є ФОП Донцова В.О., яка відповідно до умов договору має зобов`язання щодо оплати позивачу за використану електричну енергію,

Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступним чином, зокрема, остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника (п.5.1 комерційної пропозиції).

Отже, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії споживачу №323819 від 01.01.2021 строк оплати відповідачем спожитої електроенергії за грудень 2022 року та січень 2023 року є таким, що настав на момент подачі позову.

Позивач зазначив, що в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період грудень 2022 року та січень 2023 року зараховано надлишок від оплати за попередні періоди в розмірі 12296,20 грн та 80,68 грн.

Відповідач у відзиві наполягала, що не здійснювала платежів за спірним договором та позивач не отримував згоди від неї на списання коштів з рахунку в оплату платежів за договором №323819 від 01.01.2021.

Проте, слід зазначити, що згідно положень п. 4.2. комерційної пропозиції підписаної відповідачем, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, зокрема, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів.

Таким чином, сума заборгованості за спожиту електроенергію відповідача перед позивачем на дату подачі позову складала 85649,91 грн.

Відповідачем погашено суму основної заборгованості за договором №323819 від 01.01.2021 за грудень 2022 року та січень 2023 року в повному обсязі після подачі позову в розмірі 85649,91 грн.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи те, що позивач та відповідач надали докази оплати відповідачем основної заборгованості після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 85649,91 грн, суд закриває провадження в цій частині у справі №905/1139/23 на підставі п. 2 ч. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору щодо позовних вимог про стягнення боргу.

Позивачем також нараховані, сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором в розмірі 2261,50грн за період з 01.02.2023 по 30.06.2023 та розрахунок 3% річних в розмірі 1330,44грн за період з 12.01.2023 по 31.07.2023.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що останній здійснив розрахунок відповідних сум інфляційних втрат, 3% річних за кожним актом (періодом) окремо.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

Представником відповідача неодноразово вказувалось на те, що не споживач не повинен сплачувати суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних нарахованих на суму заборгованості, у зв`язку з відсутністю її вини у виникненні простроченої заборгованості за договором №323819 від 01.01.2021.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так, частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України підставою для застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Аналіз статті 625 Цивільного кодексу України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно із висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Також, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов`язання за рахунок іншої.

При цьому, враховуючи обставини справи, відповідачем не надано й доказів неможливості самостійно виконати свої грошові зобов`язання перед позивачем, з огляду на те, що відшкодування комунальних витрат здійснюється безпосередньо відповідачу, а не замість нього надавачам комунальних послуг.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок суми 3% річних та суми інфляційних нарахувань за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга.Закон", суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму 3% річних та суму збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1330,44 грн та 2261,50 грн відповідно та задовольняє в цій частині позовні вимоги.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 20766,52грн.

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховується наступним чином: на суму 51341,83 грн за період з 12.01.2023 по 11.07.2023; на суму 34308,08 грн за період з 11.02.2023 по 31.07.2023.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення пені такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами договору та комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Водночас, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, що неодноразово був продовжений та станом на сьогодні ще триває.

При цьому, правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 5 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Наведені вище положення свідчать про те, що НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов`язкові до виконання.

Пунктом 5 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (в редакції від 27.02.2022) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Підпунктом 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) надано настанови зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Отже, підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 встановлює заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст. 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Аналогічного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Відповідно до ч.5 та ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Доводи позивача, стосовно того, що Постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не має імперативного характеру та має рекомендаційний характер, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що прямо суперечать правовому висновку, викладеному в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Враховуючи викладене, при вирішенні питання про стягнення з відповідача пені, суд застосовує положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 та відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 20766,52 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє за недоведеністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки наявні підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення 85649,91 грн (основний борг), судовий збір у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу може бути повернутий позивачу за його клопотанням згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір". У зв`язку із відсутністю відповідного клопотання, суд наразі не вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору пропорційно сумі позовних вимог, щодо якої закрито провадження у справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 42, 46, 50, 74, 76, 86, 129, п.2 ч. 1 ст.231, 236-241, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни, м.Слов`янськ, про стягнення 110008,37 грн, з яких 85649,91 грн - основний борг, 20766,52 грн - пеня, 1330,44 грн - 3% річних, 2261,50 грн - інфляційні втрати, задовольнити частково.

Закрити провадження по справі в частині стягнення 85649,91 грн основного боргу за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Донцової Вероніки Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) 3% річних у розмірі 1330,44 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 2261,50 грн, а також судовий збір у розмірі 70,11 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 24.07.2024.

Суддя Г.Є. Курило