Справа № 2-1024                                                                                    2010 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              19 жовтня  2010 року                                                                     Біляївський районний суд

                                                                                                                    Одеської області

в складі:  головуючого   судді  -  Трушиної О.І.

                                       при секретарі -  Поцелуйко К.Ю.  

                               з участю адвоката  - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Майорівської  сільської ради Біляївського району Одеської області  про  визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,  

                     В С Т А Н О В И В:

     Позивач звернувся до суду з позовом і просить  визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,16 га по АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,  виданий 08 лютого 2005 року.

    Свої вимоги мотивує тим, що 29 грудня 2003 року між ним і ОСОБА_3  був укладений договір дарування житлового будинку  по АДРЕСА_1. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 лютого 2009  року зазначений договір був визнаний недійсним,  будинок переданий йому у власність. Але 06 квітня 2004 року сесія Майорівської сільської ради дала згоду на приватизацію земельної ділянки, і 08 лютого 2005 року відповідач отримав державний акт. Оскільки у теперішній час власником житлового будинку є він, вважає, що державний акт має бути визнаний недійсним.

    Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав і пояснив, що власником житлового будинку у теперішній час є він,  а тому і земельна ділянка має належати йому.

    Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що на момент видачі державного акту власником житлового будинку був він, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним. Крім того, пояснив, що в провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину  спірного будинку у порядку спадкування після смерті матері, а тому після вирішення вказаного спору державний акт може бути визнаний  частково недійсним.

    Представник Майорівської сільської ради  Біляївського району Одеської області  позовні вимоги не визнав і пояснив, що на час прийняття рішення сесією сільської ради і видачі державного акту власником житлового  будинку був ОСОБА_3, а тому вважає, що вони  не можуть бути визнані недійсними.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

     Як встановлено у судовому засіданні, 29 грудня 2003 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1.

     08 лютого 2005 року відповідач отримав державний акт на земельну ділянку площею 0,16 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, за вказаною адресою (а.с. 26).

    В державному акті зазначено, що він виданий на підставі рішення 23 сесії ХХІІІ скликання  Майорівської сільської ради № 163 від 11 грудня 2001 року, а не на підставі  рішення сесії від 06 квітня 2004 року, яке позивач просив визнати недійсним.

    Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 лютого 2009 року договір дарування визнаний недійсним, спірний житловий будинок повернутий у власність ОСОБА_2 (а.с. 10-11).

    Ухвалою суду від 19 жовтня 2010 року  провадження у справі в частині позовних вимог до Майорівської сільської ради Біляївського району  Одеської області  про визнання недійсним рішення  сільської ради  № 9-ХХІV  від 06 квітня 2004 року щодо надання  дозволу ОСОБА_3  на приватизацію  земельної ділянки площею 0,16 га для будівництва  та обслуговування  житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1  закрито, оскільки  ці вимоги мають бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

    Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки  рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого був виданий державний акт, не визнане недійсним, на цій підставі і державний акт не може бути визнаний недійсним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, що в подальшому не позбавляє позивача права на звернення до адміністративного суду з позовом про визнання рішення сесії Майорівської сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3 недійсним, і потім з позовними вимогами про визнання державного акту недійсним.

     Керуючись ст. ст.  10, 11, 60, 209, 212-215  ЦПК України, ст. 125, 126 ЗК України, ст. 377 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву    ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Майорівської  сільської ради Біляївського району Одеської області  про  визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку залишити без задоволення.

    На рішення суду може бути подана  апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, через Біляївський районний суд.

    Суддя Біляївського районного суду

    Одеської області:                                                     Трушина О.І.