ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" липня 2024 р. Справа№ 910/4690/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко О.В.

Гончарова С.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 по справі №910/4690/24 (суддя Князьков В.В., повний текст рішення складено та підписано 10.06.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керрілайн»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології»

про стягнення 162 529,64 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 по справі №910/4690/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керрілайн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» про стягнення 162 529,64 грн задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керрілайн» заборгованість в сумі 162 529,64 грн, судовий збір в розмірі 3028 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/4690/24 від 10.06.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог судові витрати покласти на позивача.

Також в апеляційний скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання про звільнення відповідача від сплати судового збору

18.07.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 по справі №910/4690/24.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/4690/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 22.07.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 по справі №910/4690/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/4690/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

29.07.2024 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Згідно із ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становлять 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням вказаних приписів Закону, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 3633,60 грн та розраховується наступним чином: 3028,00 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (при поданні апеляційної скарги) = 4542,00 грн * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору) = 3633,60 грн.

Однак, останнім не надано доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі.

Разом з тим, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав, коли позивачі звільняються від сплати судового збору у всіх інстанціях.

Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Так, Велика Палата Верховного Суду у п.48 постанови від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначила, що «юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…». Між тим, відповідно до п.37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов`язком суду.

А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі не має.

Отже, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, у відповідності до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

За змістом ст. 119 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду був складений 10.06.2024, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 30.06.2024 який є вихідним днем, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 01.07.2024.

Проте, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» була направлена на адресу суду 18.07.2024 через систему «Електронний суд», тобто після спливу двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.

Крім того в матеріалах апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/4690/24, яке мотивоване тим, що скаржник до моменту видачі судового наказу жодним чином не був повідомлений як про факт розгляду судом справи так і про пред`явлені позовні вимоги, оскільки не отримував а ні копії позовної заяви, а ні повісток/ухвал, тощо. Саме в зв`язку із цим Відповідач був позбавлений можливості своєчасно скористатись своїм процесуальним правом на подання апеляційної скарги на винесе Судом Рішення.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що апелянт має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про доставку процесуальних документів до електронного кабінету апелянта, якими документи доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології», а саме:

- ухвали про відкриття провадження 06.05.2024 о 16 год.18 хв.

- судового рішення 11.06.2024 о 15 год. 15 хв.

Разом з тим, в клопотанні апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні посилання на докази, які свідчать про те, що скаржник вжив в розумні строки всіх необхідних заходів, щоб завчасно подати апеляційну скаргу, що на цей час позбавляє апеляційний суд зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку не вбачає поважних підстав для відновлення процесуального строку та відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

За таких обставин апеляційна підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання апелянту можливості виправити вищевказаний недолік шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою.

При цьому, суд вважає необхідним роз`яснити заявникові, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультимодальні транспортні технології» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 по справі №910/4690/24 залишити без руху.

3. Надати апелянту строк тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме, надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/4690/24.

4. Роз`яснити апелянту, що в разі невиконання зазначеної ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді О.В. Тищенко

С.А. Гончаров