Справа № 1319/8198/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/783/201/13 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року Колегія Суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
З участю прокурора: ОСОБА_5
Адвоката: ОСОБА_6
Підсудного – ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляцію потерпілого ОСОБА_8 на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 28 грудня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Даною постановою 28 грудня 2012 року Сихівським районним судом м.Львова ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Торгова група «ТИСА». Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України провадженням закрито. Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасовано.
ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він 16 вересня 2012 року о 21.30 год. біля будинку АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних стосунків кулаком правої руки умисно наніс удар ОСОБА_8 в ліву нижню частину щелепи, в результаті чого, спричинив тілесні ушкодження у вигляді: травматичного зламу суглобового відростка нижньої щелепи зліва зі зміщенням, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Приймаючи дане рішення, районний суд виходив із того, що ОСОБА_7 вперше вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, трудовий коллектив ТОВ «Торгова группа «ТИСА», де працює ОСОБА_7 , просить передати його на поруки, проти чого ОСОБА_7 не заперечує.
У поданій апеляції потерпілий ОСОБА_8 , не погоджуючись з рішенням районного суду, вважає, що має місце невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи. При цьому, покликається на те, що суд 1-ї інстанції не запитав та не вислухав його думки з приводу закриття кримінальної справи; він жодної згоди на те, щоб підсудного звільняли від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудового колективу не давав. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_7 після нанесення йому тілесних ушкоджень, жодної допомоги не надав, втік з місця злочину та намагався приховати його; вказаний злочин ОСОБА_7 вчинив у стані алкогольного сп`яніння, що є обтяжуючою покарання обставиною. Крім цього, апелянт вказує на те, що він знаходився у лікарні більше місяця, підсудний жодного разу не провідав його, не поцікавився станом його здоров`я, не вибачився за вчинений злочин; він витратив на своє лікування більше 30 тисяч грн., однак підсудний лише частково відшкодував завдану йому шкоду. Просить оскаржувану постанову суду скасувати та повернути матеріали справи в суд 1-ї інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду для продовження розгляду кримінальної справи.
Письмові пояснення потерпілого ОСОБА_8 , адресовані Апеляційному суду Львівської області, вказують на те, що він не погоджується із винесеним районним судом рішенням та з урахуванням міркувань, які є аналогічними до доводів поданої ним апеляції, просить скасувати постанову Сихівського районного суду м.Львова від 28 грудня 2012 року, а справу повернути на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції в іншому складі.
У запереченнях на апеляцію ОСОБА_7 вказує на те, що районним судом були з`ясовані всі обставини справи, їм надано належну правову оцінку, із прийняттям вірного рішення по справі.
У засідання апеляції 12 березня 2013 року потерпілий ОСОБА_8 не з`явився вдруге; при цьому, письмово був попереджений Апеляційним судом Львівської області про те, що у разі його повторної неявки 12 березня 2013 року справу буде розглянуто у його відсутності. За наведених обставин, Колегія Суддів розглядає справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_8 на оскаржувану ним постанову районного суду у його відсутності.
Заслухавши доповідача, позицію прокурора, який вважає рішення районного суду 1-ї інстанції законним і обґрунтованим, клопоче про залишення його без змін, а поданої апеляції – без задоволення, думку адвоката ОСОБА_6 , що діє в інтересах ОСОБА_7 та самого ОСОБА_7 , які повністю підтримали позицію прокурора у засіданні апеляції, вважають, що апеляція потерпілого ОСОБА_8 є безпідставною, а рішення районного суду – законним, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши доводи поданої апеляції, Колегія Суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.
До даного висновку Колегія Суддів приходить, виходячи із наступного.
Згідно ч.1 ст.47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням.
Злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, виходячи із позицій ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості. Саме за вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України йому пред`явлено обвинувачення, із скеруванням справи для розгляду по суті до районного суду. Покликання ж потерпілого ОСОБА_8 у поданій ним апеляції на вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.с.142-144) не відповідає матеріалам та обставинам справи.
Як на досудовому слідстві, так і в суді 1-ї інстанції ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій визнав повністю (а.с.135), матеріальну і моральну шкоду потерпілому ОСОБА_9 у розмірі 12 000 (дванадцять) тисяч грн. відшкодував, про що свідчить особиста розписка потерпілого, із змісту якої вбачається, що ним 28 вересня 2012 року отримано від ОСОБА_7 12 тисяч грн. в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка була йому заподіяна ОСОБА_7 16 вересня 2012 року, така відшкодована йому повністю, із ОСОБА_7 вони помирилися і він розуміє, що ОСОБА_7 не передбачав настання таких наслідків, не бажав їх, а спричинив йому тілесні ушкодження з необережності (а.с.127).
У судовому засіданні 28 грудня 2012 року потерпілий ОСОБА_8 при вирішенні питання передачі підсудного ОСОБА_7 на поруки та звільнення його від кримінальної відповідальності поклався на розсуд суду (а.с.135).
Згідно протоколу №5 від 10 грудня 2012 року загальних зборів трудового колективу ТОВ «Торгова група «Тиса», останній одноголосно клопоче перед судом про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із передачею його на поруки (а.с.126).
ОСОБА_7 станом на час постановлення районним судом рішення та станом на 12 березня 2013 року працює на посаді юрисконсульта у ТОВ «Торгова група «Тиса», де позитивно характеризується, є відповідальним і сумлінним працівником (а.с.128-129, довідка №35/13 від 07 березня 2013 року).
Звільнення від кримінальної відповідальності є відмовою держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України.
Колегія Суддів вважає, що судом 1-ї інстанції при вирішенні питання звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідності із передачею його на поруки трудового колективу вимоги кримінального та кримінально-процесуального закону виконано у повному об`ємі.
Міркування, наведені потерпілим ОСОБА_8 у поданій ним апеляції суперечать матеріалам кримінальної справи та спростовуються наявними у ній та проаналізованими Колегією Суддів доказами.
Колегія Суддів вважає, що рішення районного суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.362; 366; 377; 379 КПК України (в ред. 1960р.), Колегія Суддів, -
у х в а л и л а:
апеляцію потерпілого ОСОБА_8 на постанову Сихівського районного суду м.Львова від 28 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Торгова група «ТИСА» - залишити без задоволення, а постанову Сихівського районного суду м.Львова від 28 грудня 2012 року – без змін.
Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.
С у д д і:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4