Справа №  1329/1794/12                                        Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.  

Провадження №  22-ц/783/1938/13                                 Доповідач в 2-й інстанції:   Мусіна  Т.  Г.  

Категорія:46

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого    Мусіної Т.Г.                 

Суддів  Бермеса І.В.,  Савуляка  Р.В.

при секретарі:  Проворній Н.І.

    З участю : позивача   ОСОБА_1  його представника ОСОБА_2 ,    представника відповідачки ОСОБА_3 , прокурора   ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_5 на  рішення Яворівського районного  суду  Львівської області   від 7 грудня  2012 року у справі  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 ,  треті особи:  орган опіки  та піклування при  Яворівській  райдержадміністрації   Львівської області   про усунення перешкод  у   вихованні  дитини, та  зустрічного позову ОСОБА_5 до   ОСОБА_1 , треті особи: орган опіки та піклування при Яворівській райдержадміністрації   Львівської області    про спілкування  та  виховання  дитини ,

в с т а н о в и л а :

              У квітні  2012 р. ОСОБА_1   звернувся  в суд  з позовом  до ОСОБА_5  про усунення  перешкод  у вихованні дитини.

          В обґрунтування позовних вимог  зазначає, що  перебуває  з відповідачкою  в зареєстрованому  шлюбі  з жовтня  2010 р.,  від шлюбу мають  спільного  сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  який проживає  з відповідачкою  з  01.01.2012  р.  с. Чернилява Яворівського  району. Відповідачка   чинить йому  перешкоди  у зустрічах  та  спілкуванні  з сином.  Посилаючись  на  вказані обставини,  та рішення  органу  опіки   і піклування  № 49  просив  зобов`язати   відповідачку   ОСОБА_5  надавати йому  можливість  1 день  на тиждень  протягом  5 годин  спілкуватись  з сином  за місцем  проживання  матері у   с.Чернилява  Яворівського району, на  1 день на тиждень  протягом  5 годин  забирати  сина  разом  з   ОСОБА_5   за місцем  проживання позивача  в с.  Нагачів  Яворівського району .

          В липні  2012 р.  відповідачка   ОСОБА_5  звернулась  із зустрічним позовом  до ОСОБА_1  про  спілкування та  виховання дитини  тільки за  місцем її  проживання  з врахуванням  того, що  шлюб між  сторонами  розірвано  06.06.2012 р., відносини   з родичами  бувшого чоловіка  неприязні  і вона не буде  їздити   з малолітньою  дитиною до  родичів   бувшого чоловіка.  Рішенням    комісії  з питань  захисту прав  дитини  не  враховано,   що дитина має  півтора року,  потребує  постійного  догляду,  уваги та  дотримання  режиму.

          Ухвалою  Яворівського  районного  суду від  07 грудня   2012 р   зустрічний позов   ОСОБА_5  залишено без   розгляду на підставі  п. 5  ст.  207  ЦПК .

          Рішення  Яворівського  районного  суду  від   07 грудня 2012 р. первинний позов   задоволено повністю.

          Зобов`язано ОСОБА_5   надати  можливість    ОСОБА_1 , спілкуватися  із сином    ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1  (один)  день на  тиждень   протягом  5  ( п`яти)  годин,  за місцем   проживання матері у  с. Чернилява  Яворівського  району Львівської області.

          Зобов`язано   ОСОБА_5  надати можливість   ОСОБА_1 , забирати сина   ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із дружиною  ( за її  бажанням), 1 ( один)  день на тиждень  протягом 5  (п`яти ) годин, за своїм  місцем проживання  у с.  Нагачів  Яворівського району  Львівської області.

          Стягнуто з   ОСОБА_5  на користь   ОСОБА_1  107  ( сто сім  гривень )  30 копійок  по оплаті судового збору.

           В апеляційній  скарзі   відповідачка   ОСОБА_5  посилаючись на  необґрунтованість  рішення суду  та  неповне   встановлення обставин у справі, які мають  значення,  просить скасувати  рішення суду  та ухвалити нове  про відмову  у позові.

          Зокрема зазначає,  що ОСОБА_1  в добровільному  порядку  не  виконував  рішення  комісії  з питань  захисту прав  дитини  по  відвідуванню  сина  щотижня за місцем проживання, хоча  перешкод  для цього  не було.  Суд  не врахував,  що відповідачка  не бажає  щотижня  їхати  з сином   за   місцем  проживання  батька, де її  ображають  з нанесенням тілесних  ушкоджень .

          Заслухавши суддю - доповідача,  вислухавши   доводи осіб,  які  з`явились в судове засідання, перевіривши законність  та обґрунтованість  рішення суду   в межах, передбачених  ст. 303  ЦПК України,   колегія суддів вважає,  що апеляційна   скарга   підлягає задоволенню частково :  рішення суду  підлягає  частковій зміні  на  підставі  п. 1  ч.  1 ст.  309  ЦПК України , виходячи  з таких підстав.

          З матеріалів справи   вбачається, що  сторони  у справі  перебували   в зареєстрованому  шлюбі  з 19 жовтня  2010 р.,  що  підтверджується  свідоцтвом   про шлюб ( а.с.  2),  який  розірвано  за рішенням  Яворівського  районного суду   Львівської області  06 червня 2012 року.

          Встановлено, що  під час  шлюбу  у сторін   ІНФОРМАЦІЯ_1   народився син    ОСОБА_6 ,  батьками  якого  у   свідоцтві про  народження  зазначені  сторони  у справі (  а.с. 3) .

          Сторони у справі  з  1 січня 2012 р.  проживають  окремо,  а саме,  позивач - у с.Нагачів  Яворівського району,  відповідачка -  у с.  Чернилява  Яворівського району. Син  сторін   проживає з матір`ю  у с. Чернилява. Спору  щодо місця  проживання  дитини  з матір`ю  між  сторонами немає.

          В добровільному порядку  сторони не  дійшли   згоди щодо  способу  участі  батька дитини  у вихованні  сина  та виконання  рішення  органу опіки та піклування .

          Відповідно  до  висновку  Комісії  з питань  захисту прав   дитини при  Яворівській  рйдержадміністрації  від 29.03.2012  № 49  дозволено   ОСОБА_1  спілкуватись  із своїм   сином   ОСОБА_6  10.04.2011 р. 1 день на тиждень  протягом  5 годин  за місцем  проживання матері  у с.  Чернилява  Яворівського району, а також  1 день  на тиждень  протягом  5 годин  забираючи  його  разом  із дружиною  ( за  її бажанням)  за своїм  місцем проживання  у с.  Нагачів  Яворівського району. Зобов`язано ОСОБА_5 не перешкоджати    ОСОБА_1  спілкуватись з сином.

           Ухвалюючи рішення   про  задоволення позову  в повному об`ємі  в редакції, яка  повністю  відповідає  вищезазначеному  висновку  комісії, судом  неповно з`ясовані  обставини, що мають  значення для справ.

          Відповідно до  частини  2 ст.  159  СК України  суд визначає способи участі   одного  з батьків  у вихованні дитини (  періодичні чи систематичні побачення,   можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною  місця його  проживання,  тощо), місце та час  їхнього спілкування, з урахуванням  віку, стану  здоров`я дитини,  поведінки батьків, а також  інших обставин, що мають  істотне значення .

          В окремих випадках, якщо  це викликано  інтересами дитини, суд  може  обумовити  побачення з дитиною в присутності іншої особи.

          Відповідно  до ч. 1  ст. 3  Конвенції  про права дитини  від 20  листопада 1989  р. , яка  набула чинності  для України  з дня її  ратифікації  27.02.1991 р.   в усіх діях щодо  дітей, незалежно  від того,  здійснюються вони  державними чи  приватними установами, що займаються питаннями   соціального забезпечення,  судами, адміністративними  чи  законодавчими органами, першочергова  увага приділяється    якнайкращому   забезпеченню інтересів дитини.

          Згідно  ч. 3  ст. 9  Конвенції  держави -  учасники  поважають  право дитини,  яка  розлучається  з одним   чи  обома батьками  підтримувати на регулярній основі  особисті відносини  і прямі  контакти з  обома батьками  за винятком випадків, коли  це суперечить  найкращим інтересам  дитини.

           Статтею  18 Конвенції  ( ч.1)  передбачено, що  найкращі інтереси   дитини є  предметом  основного  піклування батьків.

          Колегія суддів  вважає, що  при ухваленні  рішення про  зобов`язання  відповідачки   надавати можливість  один раз  на тиждень  забирати позивачу   сина за   місцем  проживання позивача, судом  неповно з`ясовані   усі обставини  щодо   можливості виконання  рішення  суду  у цій  частині без  шкоди  для інтересів  дитини.

           Зокрема,   у другому  абзаці   резолютивної частини  рішення  суду  зазначено  право ОСОБА_1  1 раз  на тиждень  забирати сина  за місцем  свого проживання  разом  з дружиною  (за її бажанням), однак  прізвище  дружини  не  зазначено. Тобто  такий  спосіб участі  позивача  визначений  судом лише  на час  перебування   сторін  у шлюбі.

          Між тим, колегією  суддів  встановлено,  що  в день  ухвалення  оскаржуваного рішення  шлюб між  сторонами було  розірвано  іншим  судовим рішенням  і ОСОБА_5  вже не має статусу   дружини ОСОБА_1 ,  в той час як  редакція   другого  абзацу резолютивної частини  рішення надає  можливість   ОСОБА_1  забирати сина  до себе  1 раз  на тиждень   разом  з  будь-якою іншою  дружиною,  яка може  бути у нього  в майбутньому  незалежно від  бажання матері  дитини.

           Колегія суддів вважає, що  це не  відповідає інтересам  малолітньої  дитини.

           Ухвалюючи рішення  про накладення  на ОСОБА_5  зобов`язання   надавати   можливість    ОСОБА_1  забирати  сина  1 раз на тиждень  за місцем  свого проживання, суд  не врахував, що  на час ухвалення  рішення  дитини  мала лише  один  рік  та сім  місяців, у такому віці  має дотримуватись обов`язкового режиму  спеціального  харчування  та  сну  для  забезпечення  здоров`я дитини, і  в такому  віці  дитина  потребує  посиленої уваги  матері  та  піклування, що не може   бути забезпечено при   вивезенні дитини  за місцем   її  постійного проживання  на п`ять годин  в інший населений пункт,  тим більше, що позивач  в даний час проживає  та працює у м. Києві.

          В своїх поясненнях   в судовому засіданні   апеляційної інстанції  позивач   сам визнав,  що у  нього  на генетичному  рівні  не закладено  піклування про дитину  та у разі  відмови  йому  бувшої  дружини  забрати сина  з собою він буде  виконувати  це  рішення  у примусовому порядку.

          З врахуванням віку  дитини  колегія суддів  вважає, що  вищезазначений  спосіб  спілкування  не  забезпечує  інтереси  дитини та може   привести до  заподіяння  їй   психологічної травми.

          З  пояснень  представника  відповідачки  в судовому засіданні  встановлено,  що відповідачка  не заперечує   право  позивача спілкуватися   з дитиною  не тільки  1 день  в тиждень, але й   щодня,  проте  за місцем   проживання дитини  з врахуванням  її віку  та стану  здоров`я, а можливість вивезення дитини   за  місцем проживання  позивача вбачає  лише після   досягнення дитиною  3-х років.

          Виконання  рішення суду  є  елементом  справедливого  судового  розгляду,  передбаченого статтею  6 Конвенції  про захист  прав людини  і основоположних  свобод, тому з метою  забезпечення справедливості  та розумності  рішення,  принципу  виконуваності  рішення суду,  колегія суддів  вважає, що   рішення  суду  слід  змінити  та надати  позивачу  можливість  забирати  свого сина  по місцю  свого проживання  в с. Нагачів Яворівського району після  досягнення  дитиною  3- х річного віку, що  не обмежує  прав сторін  та забезпечує  інтереси дитини .

          В решті   рішення суду відповідає  обставинам справи   та вимогам закону.

           Керуючись  п.3 ч.1ст. 307, п.1 ч.1 ст. 309, ст. ст. 316,317,319 ЦПК  України, колегія суддів

                                                  в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу   ОСОБА_5 задовольнити частково .

Рішення Яворівського районного  суду  Львівської області   від 7 грудня  2012 року  частково змінити.

Позов   ОСОБА_1  до ОСОБА_5 , треті особи: орган опіки  та піклування при  Яворівській  райдержадміністрації   Львівської області   про усунення перешкод  у   вихованні  дитини  задовольнити частково.

Зобов`язати   ОСОБА_5  надати можливість ОСОБА_1 , забирати свого сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2  разом з матірю дитини ОСОБА_5 (за її бажанням) 1(один) день на тиждень протягом 5(п`яти) годин за своїм місцем проживання у с. Нагачів Яворівського  району  Львівської області після досягнення дитиною 3- річного віку.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:                                  __________________Мусіна Т.Г.

Судді:                                              ___________________Бермес І.В.

                                                        ___________________ Савуляк Р.В.