Справа №  1309/3753/12                              Головуючий у 1 інстанції: Мельничук О.Я.  

Провадження №  22-ц/1390/5035/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська  Л.  Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                                головуючого: Зверхановської Л.Д.

   суддів: Бойко С.М., Бермеса І.В.

   при секретарі: Служала А.Ю.

   з участю: відповідача ОСОБА_1 ,  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 травня 2012 року,

                                               ВСТАНОВИЛА:

      Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30 травня 2012 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відділу приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, про визнання права власності.

      Рішення суду оскаржили позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

       В апеляційній скарзі зазначають, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказують, що у нотаріально посвідченому договорі купівлі-продажу, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 09.04.1996 року, чітко відображені загальна площа 27,6 кв.м і  приміщення,   які купив ОСОБА_1 , а саме: одна кімната площею 15,9 кв.м та кухня 5,8 кв.м., вбудована шафа 0,6 кв.м, а решта приміщень -  ванна –3,2 кв.м, коридор 2,8 +3,3 кв.м, вбиральня 1,4 кв.м знаходяться на першому поверсі в спільному користуванні. Поза увагою суду залишився факт приватизації квартири АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_8 станом на 17.11.1994 року, де спірний коридор площею 4,9 кв.м. не відносився до приміщень спільного користування сторін. Вважає інвентаризаційну справу сфальсифікованою, оскільки вона накреслена ручками різних кольорів, посилаючись на поверхові плани від 20.12.1957р., 07.11.1967р., 30.05.1996р., експлікації від 19.11.2002р. із біжучими змінами на 07.02.2006р., які не погоджувались з позивачами.

      Просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, у тому числі і апелянтів, котрі  належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з`явилися в судове засідання.

       Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що судом не здобуто жодних доказів на підтвердження позовних вимог щодо визнання за позивачами права власності на  спірні приміщення, а також щодо зобов`язання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” оформити належну позивачам власність у вигляді технічного паспорту на приватизовану квартиру АДРЕСА_2 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Районним судом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Вказана квартира належить позивачам по справі на праві спільної сумісної власності.

Позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати за ними право власності в будинку АДРЕСА_4 на приміщення: під літ.1-3 пл.10,8 кв.м, літ.3-2 пл.19,1 кв.м, літ. 3-3 пл.0,8 кв.м, літ.3-4 пл.4,9 кв.м та залишити у спільному користуванні ванну, туалет, 2 коридори, які знаходяться на першому поверсі.

       Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 11.04.2011 року визнано частково недійсним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №1191 від 24 грудня 2002 року “Про передачу квартир у власність громадян” та свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на квартиру АДРЕСА_3 , видане Львівською міською радою 24.12.2002 року в частині передачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у спільну сумісну власність приміщення загального коридору площею 4,9 кв.м під літерою VII, переобладнаного в кухню, та переобладнаного у житлову кімнату приміщення кухні під літ. 3-1 площею 10,8 кв.м.

          Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05.12.2011 року.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки вищеназваними судовими рішеннями вирішено спір щодо приміщень площею 4,9 кв.м та 10,8 кв.м, то позовні вимоги позивачів у цій частині є безпідставними.

Щодо решти приміщень, зазначених у позовній заяві, то частина з них уже  належить позивачам на праві приватної власності(приміщення під літ.3-2 пл.19,1 кв.м та під літ.3-3 пл.0,8 кв.м), а щодо приміщень, які вони просять залишити у спільному користуванні, то цього їх права ніхто не оспорює, а відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.          

          Фактично усі доводи апеляційної скарги стосуються обставин та висновків, викладених у рішенні Залізничного районного суду м. Львова від 11.04.2011 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА:

      Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відхилити.

     Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 травня 2012 року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Головуючий:

            Судді: