Справа №  22-а-855/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Рибачук А.І.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська  Л.  Д.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                                    головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Петричка П.Ф., Бойко С.М.                                                

при секретарі:  Глинському О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту  Трускавецької міської ради Львівської області на постанову    Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту  Трускавецької міської ради Львівської області про визнання дій протиправними  та зобов`язання провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.   

Зобов`язано Управління праці та соціального захисту Трускавецької міської ради Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку  за  період   із 09.07. 2007 року по 31.12.2007 року  у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».  

Постанову суду оскаржило  Управління праці та соціального захисту Трускавецької міської ради Львівської області. В апеляційній скарзі зазначає, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.19,  95, 143 Конституції України. Зазначає, що судом не залучено до участі в справі в якості третіх осіб Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України, які є розпорядниками коштів держбюджет по даному виду допомоги.  

Просить  постанову суду   скасувати та ухвалити нову постанову, якою  у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  належить до застрахованих осіб,  перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та знаходиться на обліку в   Управлінні праці та соціального захисту Трускавецької міської ради Львівської області.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача протягом липня-грудня 2007 року включно у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що суб`єкта владних повноважень слід зобов`язати провести перерахунок та виплату цієї допомоги за вказаний період  у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми»(в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Отже, позивач має право відповідно до Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням`на пільги відповідно до цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до довідки, виданої відповідачем,  позивачу протягом 2007 року спірна допомога виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв`язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», передбачений також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, затв. постановою КМ України № 13 від 11.01.2007 року (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року). Вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001 року, якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки постанова КМ України № 13 від 11.01.2007 року «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми» є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому в разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення закону.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми`соціальних виплат, як на причину невиконання покладених на нього зобов`язань  колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).           

Незалучення до участі в справі в якості третіх осіб Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики України, Державне казначейство України не вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови.  

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена  КАС України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування  постанови суду.

Керуючись ст.ст.  195,  198, 200, 205, 206 КАС України,  Законом України  «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов`язаних із соціальними виплатами», колегія суддів  

УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту  Трускавецької міської ради Львівської області  відхилити.          

Постанову   Трускавецького міського суду Львівської області від 04 лютого 2010 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили   з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України  протягом двадцяти днів.  

            Головуючий :

            Судді: