Справа №  13181879/2012                              Головуючий у 1 інстанції: Карнасевич Г.І.  

Провадження №  22-ц/1390/6436/12           Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська  Л.  Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 грудня 2012 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Бойко С.М.,  Цяцяка Р.П.                                    

при секретарі: Служала А.Ю.

з участю: представника заявниці ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника опікунської ради  Самбірської міської ради Львівської області –Турнак О.І.,   апелянта ОСОБА_3 ,   зацікавленої особи   ОСОБА_4 , їх представника – ОСОБА_5 ,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2012 року,    

ВСТАНОВИЛА:

        Оскаржуваним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2012 року задоволено позов ОСОБА_1 , заінтересована особа опікунська рада Самбірської міської ради Львівської області, про визнання особи недієздатною і встановлення опіки.

       Визнано недієздатною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 .

       Встановлено опіку над ОСОБА_4 та призначено її опікуном ОСОБА_6 , 1945 року народження, жительку АДРЕСА_2 .

       Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 .

       В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, так як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що районний суд всупереч вимогам ч.1 ст.38 ЦПК України позбавив ОСОБА_4 права брати участь особисто або через представника в даній справі, хоча залучення її до розгляду справи як зацікавленої особи було обов`язковим. Звертає увагу суду, що ОСОБА_4 була позбавлена судом права на захист, суд не мав можливості встановити її психічний стан на час судового розгляду справи і визначити чи може ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вважає, що суд першої інстанції не мав права всупереч волі ОСОБА_4 призначити опікуном ОСОБА_6 , 1945 року народження, яка є особою похилого віку і з якою в ОСОБА_4 склались неприязні стосунки.

        Крім цього зазначає, що висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1131 від 28.12.2011 року, який покладений в основу рішення суду, позбавив можливості оцінити психічний стан ОСОБА_4 станом на 18.06.2012 року, оскільки пройшло 6 місяців після проведення такої, а стан її психічного здоров`я на цей час значно покращився. Покликається на те, що висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1131 від 28.12.2011 року суперечить довідці спеціалізованої психічної СЕК серії ЛВА-1 №382201 від 17.04.2008 року щодо необхідності постійного стороннього догляду ОСОБА_4 . Також вказує, що суд неправильно послався на ст.ст.256 -259 ЦПК України та ст.60 СК України, які не регулюють спірних правовідносин.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким  визнати ОСОБА_4 дієздатною.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

        Відповідно до ч.1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

        Відповідно до ч.3 ст.237 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною  може  бути подана  членами  її  сім`ї,  близькими родичами,  незалежно від їх

спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним

закладом.

          Частиною 1 ст.60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

       Районним судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті Самбірської центральної районної поліклініки з діагнозом F71 з емоційно- вольовими розладами.

      Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №1131 від 28.12.2011 року ОСОБА_4 страждає стійким хронічним  розладом психічної діяльності у формі помірної розумової відсталості в ступені вираженої дебільності з емоційно-вольовою нестійкістю. Наявні у неї розлади психічної діяльності виражені та досягають рівня хронічного психічного захворювання, а тому позбавляють її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує стороннього догляду.

      Висновком опікунської ради виконавчого комітету Самбірської міської ради  визначено, що у разі визнання недієздатною ОСОБА_4 , її опікуном доцільно призначити ОСОБА_6 .          

Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь –які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Колегія суддів вважає, що оцінюючи зібрані по справі докази, суд  дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого  суд на підставі всебічного, повного й об`єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв`язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та  дав їм належну оцінку, у тому числі і висновку судово-психіатричної експертизи №1131 від 28.12.2011 року.

         Відповідно до ч.1 ст.240 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання  фізичної  особи недієздатною суд розглядає за участю

заявника та представника органу опіки та піклування.  Питання  про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров`я.

        Згідно роз`яснень, даних у п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України “Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним” №3 від 28.03.1972 року зі змінами,  громадянин, щодо  якого розглядається справа,  викликається в судове засідання,  якщо це можливо за станом його здоров`я. Неявка громадянина  в  судове засідання не позбавляє суд права розглянути справу в  його  відсутності  при  додержанні  вимог,  передбачених ст.172 ЦПК.

Розгляд справи у відсутності ОСОБА_4 , яка є інвалідом першої групи з дитинства, на думку колегії суддів, не вплинув на законність та обгрутованість оскаржуваного рішення.

Крім того, колегіальний орган - опікунська рада виконавчого комітету Самбірської міської ради, розглядаючи питання про визначення особи, яка може бути опікуном ОСОБА_4 , розглядала і кандидатуру ОСОБА_3 , проте, враховуючи інтереси ОСОБА_4 ,  не визнала доцільним   призначати її опікуном ОСОБА_3 .   

          При розгляді даного питання був присутній і прокурор, який спочатку звернувся в суд із заявою в інтересах ОСОБА_3 про визнання недієздатною ОСОБА_4 , однак після надходження від ОСОБА_1 у Самбірський РВ ГУМУС офіційної заяви щодо неправомірних дій ОСОБА_3 та її синів, прокурор заявив клопотання про залишення його заяви без розгляду, оскільки необхідний час для перевірки всіх обставин справи.  

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із заявою до суду про визнання недієздатною ОСОБА_4 звернулась ОСОБА_1 , яка є її рідною сестрою, а ОСОБА_3 у жодних родинних відносинах із   ОСОБА_4 не перебуває, оскаржуваним рішенням її законні права не порушені, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.          

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

       Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2012 року залишити без змін.

       Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

            Головуючий:

            Судді: