Судове рішення #1166243038

Справа №  1317/943/12                                        Головуючий у 1 інстанції: Крет А.І.  

Провадження №  22-ц/783/2328/13                                 Доповідач в 2-й інстанції:   Мусіна  Т.  Г.  

Категорія: 48


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 лютого 2013 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:


Головуючого    Мусіної Т.Г.                 

           Суддів  Бермеса І.В.,  Савуляка  Р.В.

при секретарі:  Проворній Н.І.

З участю:  позивача   ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , третьої особи   ОСОБА_3


розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2  на рішення Радехівського  районного  суду  Львівської області від  25 грудня 2012 року у справі  за позовом   ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні  відповідача   ОСОБА_3 про  стягнення аліментів  на утримання  непрацездатних  батьків ,

в с т а н о в и л а :



29 травня  2012 р.   ОСОБА_1 , 1937  р.н.   ОСОБА_4  1934 р.н  звернулись  в суд  з  позовом,   уточненим  в жовтні  2012 р.,  до ОСОБА_2 1963  р.н.  про стягнення  аліментів   на утримання   непрацездатних  батьків  у твердій  грошовій сумі  у розмірі  800 грн.  на кожного  з усіх  видів  заробітку  щомісячно  до дня  їх смерті  ( а.с. 45).

Позовні вимоги  обґрунтовані тим,  що  вони  є  людьми похилого   віку,  одержують  пенсію  за віком, яка майже повністю  витрачається  на лікування, позивач   ОСОБА_5 повністю втратила  зір  і потребує   сторонньої   допомоги.  Відповідачка   ОСОБА_2  після укладення   в її  користь  у 2006  р.  договору  дарування    житлового будинку  з  господарськими будівлями  та  земельною  ділянкою в АДРЕСА_1  припинила  з ними  спілкування, не  допомагає їм  по господарству, добровільно  матеріальної допомоги  не надає, під час  останнього  приїзду  в серпні 2012  р.   зчинила скандал,  погрожує  продати будинок.  Необхідну  матеріальну  та фізичну допомогу  їм  надає   старша донька   ОСОБА_3 .

Відповідачка  за своїм  матеріальним  становищем  спроможна  надавати  їм матеріальну  допомогу  у  вказаному  розмірі.

Ухвалою  судового засідання   від  11 жовтня  2012  р.  в якості  третьої особи  на стороні  відповідача  залучена   ОСОБА_3 ( а.с. 56).

Рішенням   Радехівського  районного  суду  Львівської   області  від 25 грудня  2012 року  позов задоволено частково та  ухвалено  стягувати  з відповідачки   ОСОБА_2  в користь  її батьків   ОСОБА_1   та ОСОБА_4  аліменти  в розмірі  1/3 усіх  видів  її заробітку  (доходу)   щомісячно,  починаючи  з 29.05.2012 р.

Стягнуто  з  відповідачки   судовий збір  в сумі  214,60  грн.

В апеляційній  скарзі   ОСОБА_6  посилаючись  на те,  що суд  недостатньо  врахував її  матеріальне  становище, стан здоров`я,  необхідні витрати  на найм житла, лікування,  сплату  комунальних  послуг і харчування та  стягнув  з неї 1/3  частину  її  доходів,  хоча  позов  пред`явлений  у твердій  грошовій  сумі. Суд не  врахував,  що у  батьків  є  ще одна донька , яка  не сплачує  аліменти.

Просить  скасувати  рішення суду  та  ухвалити  нове  про  стягування  з неї  аліментів  на утримання  батьків у  твердій грошовій  сумі  по 150 грн. щомісячно на кожного.

Заперечуючи проти   апеляційної  скарги   позивачі  вважають  рішення суду  законним і обґрунтованим .

Заслухавши   суддю- доповідача,  вислухавши доводи  осіб,  які з`явились в   судове засідання, перевіривши  законність та   обґрунтованість рішення  суду в межах, передбачених  ст.303  ЦПК  України, колегія  суддів вважає,  що  апеляційна скарга   ОСОБА_2  підлягає   задоволенню:  рішення суду  підлягає скасуванню на підставі  п. 4  ч. 1 ст. 309  ЦПК України  з ухваленням   нового рішення  про часткове  задоволення    позову, виходячи  з наступного.

Задовольняючи позов  в розмірі 1/3  ч. заробітку  відповідачки,  суд виходив  з того, що  позивачі  потребують  матеріальної допомоги, а відповідачка  спроможна  забезпечити  її  в зазначеному розмірі.

Проте  погодитись  з таким   висновком  суду не можна,  оскільки  суд дійшов  його з порушенням  норм  процесуального  та матеріального права.

Відповідно до  ч. 1  ст. 202   Сімейного кодексу   України  повнолітні дочка, син  зобов`язані  утримувати   батьків, які є  непрацездатними  і потребують  матеріальної допомоги.

Потреба в матеріальній  допомозі  має  визначатись  залежно від   наявності  чи відсутності  прожиткового мінімуму.

З матеріалів  справи вбачається,  що позивачі є батьками  відповідачки  і  є непрацездатними  в силу  віку,  одержують  пенсію.

На день  ухвалення   рішення судом  першої інстанції  розмір   пенсії  позивачки   ОСОБА_1   становив  1073, 68  грн.  ( а.с.  85) , тобто  вище  прожиткового мінімуму, розмір  пенсії  позивача   ОСОБА_7 – 1114,70  грн.  що вище  прожиткового мінімуму   для  непрацездатних   осіб  який станом  на  грудень  2012 р. , згідно  Закону України  про державний  бюджет  України  на 2012  р.  становив  884  грн.

З наявних  в матеріалах справи  виписок  з медичних  карт, консультативних  заключень  позивачі  мають  певні  проблеми  із здоров`ям ( а.с. 6-14).

Позивачі   проживають  в селі,  мають  город, фруктовий сад, з  яких  збирають  врожай, тримають курей.

Жодних доказів, які б  підтверджували, що їх  щомісячні  необхідні потреби  для забезпечення   життя  та лікування  перевищують  прожитковий  мінімум   та  одержувані  пенсії  на 800  грн. для  кожного   позивачі  не надали  суду ні  при  пред`явлені позову,  ні в  процесі розгляду  справи судом  першої та  апеляційної інстанції.

Згідно  ч. 1  ст.  205  Сімейного кодексу  України суд  визначає  розмір  аліментів  на батьків  у твердій грошовій   сумі  і ( або)  у  частці  від заробітку  ( доходу)  з урахуванням   матеріального  та сімейного  стану сторін.

Позивачі  у справі  пред`явили  позов про  стягнення   в їх користь  аліментів  у твердій грошовій  сумі  (  а.с. 1,  45-46).

Даних про те, що  в процесі  розгляду справи  вони  змінили   свої  позовні вимоги  та  змінили    обраний ними  спосіб  визначення розміру аліментів  в твердій  грошовій сумі  на частку   від  заробітку   відповідачки, шляхом  подання письмової   заяви , в матеріалах справи  відсутні.

Немає про це і відповідних  висновків  та  обґрунтування  в рішенні  суду першої  інстанції.

Таким чином,  суд  з власної  ініціативи  змінив  позовні вимоги,  чим допустив  порушення вимог  ст. 31  ЦПК України  та фактично  вийшов за   межі позовних вимог, чим  допустив   порушення  вимог  ч. 1  ст. 11  ЦПК України.

Аналіз норм, що  містяться   у Главі  17  Розділу  ІІІ  Сімейного  кодексу  України,  дає підстави  зробити  висновок  про те,  що право   матері, батька  на  аліменти  не є  солідарним. Тому  якщо  позов  про  стягнення аліментів  пред`явили  одночасно мати  і батько,  аліменти мають  бути присуджені  кожному  з них  особисто, а не  однією  сумою на обох.

В порушення   зазначених  вимог  закону  суд стягнув  аліменти   на обох  батьків  солідарно  однією  часткою, а не  кожному  особисто,  хоча позовні  вимоги були  пред`явлені  про стягнення аліментів кожному  позивачу особисто.

Згідно  ч. 2  ст. 205   Сімейного кодексу України  при  визначенні  розміру  аліментів  та  додаткових   витрат  суд бере  до уваги  можливість  одержання  утримання  від інших дітей, до яких  не  пред`явлено прозову  про стягнення аліментів.

Колегією суддів  встановлено,  що  у позивачів, окрім   ОСОБА_2 , є ще  одна  донька   ОСОБА_3 , позов до якої  про  стягування  аліментів  не пред`явлено і на  якій також  лежить обов`язок   по утриманню  батьків.

З врахуванням  того що  відповідачка   ОСОБА_2  визнає  позов частково в розмірі  150  грн. на кожного позивача  в межах  своїх   матеріальних   можливостей  та не  заперечує   допомагати  батькам   фізичною працею,  що й  робила  до  2012  р. -  до виникнення  конфлікту   між нею  та матір`ю через   хату в селі , яка належить   ОСОБА_8  та у  якій  проживають батьки, колегія  суддів  вважає,  що підстав  для  стягнення в користь   кожного  позивача  аліментів  в розмірі  800 грн.  щомісячно   немає  і позов   може  бути   задоволено частково в розмірі  по 150  грн. на  кожного  позивача,  які  відповідач  спроможна   заплатити.

При цьому колегія   суддів  враховує,  що відповідачка    ОСОБА_2  є інвалідом   ІІІ  групи  загального захворювання  ( а.с.  29 довідка   Львівської обласної   МСЕК  від  25.01.2012 р.)., одержує пенсію  по інвалідності  в розмірі  956  грн.  ( а.с.  87- довідка  УПФ  в Залізничному  районі м.  Львова), щорічно  двічі  на рік  перебуває  на стаціонарному   лікуванні  в  нейрохірургічному  відділенні   клінічної   лікарні  ДТГО  ЛЗ  (а.с. 30-40- епікріз- виписки  з  медичних карт),  несе витрати  придбання ліків ( а.с.  96- чеки), потребує  санаторного  лікування  за станом  здоров`я ( а.с.  60 – довідка   лікарні).

Колегія суддів  враховує,  що відповідачка  одержує   незначну  заробітну  плату  в розмірі  1296,05 грн.  на посаді  сестри – господині  ( а.с. 41) і її  сукупний місячний  дохід  становить  2252, 50 грн.,  винаймає квартиру  у м. Львові  на підставі  договору оренди  за 1200 грн.  в місяць  ( а.с. 92-94), несе  витрати  на  придбання  продуктів,  проїзд громадським   транспортом, тощо,  тому  реально  не може  сплачувати   аліменти  на  батьків  в розмірі,   визначеному  позивачем.

Виконання  рішення суду  є  елементом  справедливого  судового  розгляду, передбаченого  статтею 6  Конвенції  про захист  прав  людини  і  основоположних  свобод,  тому з  метою забезпечення  справедливості  та розумності рішення його виконуваності колегія суддів  вважає,  що рішення суду   слід скасувати   та ухвалити  нове  про стягнення  з відповідачки  аліментів  в розмірі  150 грн.  на кожного  з батьків, що відповідачка  сама визнає  та спроможна  виконати.

Керуючись  п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1  ст. 309, ч. 2  ст. 314, ст. 316, 317, 319 ЦПК  України, колегія суддів


                                                     в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу    ОСОБА_2 задовольнити .

 Рішення  Радехівського  районного  суду  Львівської області від  25 грудня 2012 року  скасувати  та ухвалити нове рішення.

Стягувати з   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  жительки   АДРЕСА_2 на користь   ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки  с. Стоянів  Радехівського  району  Львівської області аліменти в розмірі   150 грн. щомісячно, починаючи  з 29.05.2012 року.

Стягувати з   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  жительки   АДРЕСА_2 на користь   ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  жителя  с. Стоянів  Радехівського  району  Львівської області аліменти в розмірі   150 грн. щомісячно, починаючи  з 29.05.2012 року.

Стягнути  з   ОСОБА_2 судовий збір  в сумі  229грн. 40 коп.  в дохід  держави.

Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання рішенням  апеляційного суду законної сили.


Головуючий:                                  __________________Мусіна Т.Г.


Судді:                                              ___________________Бермес І.В.


                                                        ___________________ Савуляк Р.В.

 




  • Номер: 22-ц/783/2328/13
  • Опис: про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 1317/943/12
  • Суд: Апеляційний суд Львівської області
  • Суддя: Мусіна Т.Г.
  • Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено частково; Ухвалено нове рішення по суті позовних вимог у зв'язку із:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.02.2013
  • Дата етапу: 27.02.2013
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація