Справа №  22-ц-525/11                                          Головуючий у 1 інстанції: Зима  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Зверхановська  Л.  Д.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                                            головуючого: Петричка П.Ф.

суддів: Зверхановської Л.Д.,  Бойко С.М.                                              

при секретарі: Глинському О.А.

з участю: позивачки ОСОБА_1 ,  її представника – ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,  представників: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради –Партики Н.С., виконкому Львівської міської ради - Партики Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 02 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 02 серпня 2010 року задоволено позов ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у відновленні балкону та відмовлено за безпідставністю у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, виконком Львівської міської ради про усунення перешкод в користуванні приміщенням, позначеним у технічному паспорті під літ.3-7 площею 14,2 мІ.

Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у відновленні балкону площею 1,5 мІ з приміщення житлової кімнати площею 14,2 мІ, що розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 .

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.  Вказує, що районний суд в порушення ст.11 ЦПК України прийняв рішення не по позовній вимозі, оскільки була відома лише площа балкону, а не його розміри. Крім того, вказує, що будинок АДРЕСА_1  належить громадянам на праві спільної часткової власності, реального поділу  будинку не було проведено. Позивач не подав доказів визнання приміщення мансарди висотою 2,4 м житловим приміщенням, яке по ДБН повинне мати висоту не менше 2,5 м.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Колегія суддів вирішила слухати справу у відсутності відповідача, його представника ОСОБА_10 та третіх осіб, так як вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та зобов`язуючи відповідача ОСОБА_3 не чинити позивачам перешкод у відновленні балкону площею 1,5 мІ з приміщення житлової кімнати площею 14,2 мІ, що розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні приміщенням, позначеним у технічному паспорті під літ.3-7 площею 14,2 мІ, суд першої інстанції виходив з того, що житлова кімната площею 14,2 мІ, що розташована на другому поверсі будинку АДРЕСА_1 , належить позивачам на праві приватної власності, згідно усіх документів у даній кімнаті був балкон площею 1,5 мІ, який у даний час відсутній, а тому позивачі мають право на його відновлення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

Відповідно до положень ст.ст.317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном(ст.391 ЦК України).

Свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_2 від 26.04.1996 року, технічним паспортом на неї підтверджено, що позивачі є власниками даної квартири, до складу якої входить і житлова кімната площею 14,2 мІ, з якої є вихід на балкон площею 1,5 мІ(а.с.121,122).

Збереглося це приміщення і після проведення позивачами прибудови, ввійшло до складу частини будинку, власниками якої вони визнані, коли рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 27.11.2008 року визначались їх частки у спірному будинку.

А тому твердження апелянта про те, що позивачі не подали доказів  визнання приміщення мансарди висотою 2,4 м житловим приміщенням, яке по ДБН повинне мати висоту не менше 2,5 м, є необґрунтованим , як і безпідставними є його вимоги щодо усунення перешкод в користуванні цим приміщенням.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що у даний час балкон з приміщення житлової кімнати площею 14,2 мІ, яка належить позивачам, відсутній,   ОСОБА_3 чинить їм перешкоди у його відновленні, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

                                                          УХВАЛИЛА:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 02 серпня 2010 року залишити без змін.             

        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

            Головуючий :

            Судді: