Справа № 1321/3752/12 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/783/396/13 Доповідач : ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 05 лютого 2013 року відносно ОСОБА_6
В С Т А Н О В И Л А:
цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не військовозобов`язаного, не працюючого, розлученого, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.09.2011 року за ч.4 ст.152, ч.3 ст.153, ст.395, ч.1 ст.70 КК України на 12 років позбавлення волі,
засуджено за ч.1 ст.263 КК України на три роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.263 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, три роки позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
На підставі ч.4 ст.70 до покарання за новим вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.09.2011 року та визначено остаточне покарання дванадцять років шість місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
До строку остаточно призначеного покарання зараховано частину покарання, відбутого за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 27.09.2011 року, а тому початок строку відбуття покарання ОСОБА_6 за цим вироком рахується з 15.06.2011 року
Вирішено питання про речові докази та судові витрати у справі.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 в кінці квітня 2011 року перебуваючи неподалік ринку в м. Червонограді Львівської області, під час тимчасових робіт, знайшов металеву пластину, з якої в подальшому за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , за допомогою ручних приладів, без передбаченого законом дозволу, виготовив ніж по типу мисливських ножів, який відноситься до холодної зброї колючо-ріжучої дії. Виготовлений ніж ОСОБА_6 постійно носив при собі, без передбаченого законом дозволу, з метою самозахисту. Наприкінці квітня 2011 року, ОСОБА_6 перебуваючи неподалік від станції Сокаль Львівської залізниці, заховав виготовлений ним ніж біля споруди для заправки тепловозів водою, яка знаходяться на відстані 7 м від колії, попередньо замотавши його в поліетиленовий пакет білого кольору, який в подальшому 18.09.2012 року виявлений та вилучений працівниками міліції.
Крім цього, ОСОБА_6 в кінці квітня 2011 року, перебуваючи неподалік ринку в м. Червоноград Львівської області, у невстановленої досудовим слідством особи, придбав два предмети циліндричної форми та 8 штук патронів за гроші в сумі 200 грн. Вказані два предмети циліндричної форми представляють собою вибухові пакети до яких внесені конструктивні зміни саморобним способом у вигляді додавання кульок та шурупів, що прикріплені за допомогою прозорої липкої стрічки, приводяться в дію вогневим способом підриву, містять в собі заряд метальної вибухової речовини димного пороху марки ДРП-4 виготовленої промисловим способом. Один патрон 5,45-мм є військовим патроном заводського виготовлення калібру 5,45 мм (5,45х39мм) із звичайною кулею, відноситься до боєприпасів та придатний до стрільби. Три патрони являються гвинтів очними патронами вітчизняного виробництва взірця 1953 року калібру 7,62 мм х 53, є боєприпасами до нарізної зброї та придатними для стрільби. Один патрон є 9-мм патроном до пістолета Макарова (ПМ), виготовлений заводським способом, калібру 9 мм із звичайною кулею, відноситься до боєприпасів і придатний до стрільби. Два патрони є вітчизняними патронами заводського виготовлення калібру 7,62 х 39 взірця 1943 року із звичайною кулею, відносяться до боєприпасів та придатні до стрільби. Один патрон є калібру 7,62 мм, спортивним револьверним патроном для стрільби з 7,62 мм револьвера «Наган»,відноситься до боєприпасів та придатний до стрільби. Придбані без передбаченого законом дозволу вибухові пристрої та патрони ОСОБА_6 носив із собою протягом дня з метою збуту. Наприкінці того ж самого дня, перебуваючи неподалік від станції Сокаль Львівської області, ОСОБА_6 заховав їх біля споруди для заправки тепловозів водою, яка знаходиться на відстані близько 7 м від колії, попередньо замотавши їх в поліетиленовий пакет білого кольору, який в подальшому 18.09.2012 року виявлений та вилучений працівниками міліції під час огляду місця події.
Засуджений ОСОБА_6 на зазначений вирок суду подав апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати, вважає оскаржуваний вирок незаконним, оскільки кримінальна справа проти нього сфабрикована органом слідства. Засуджений ОСОБА_6 зазначає, що інкримінованих йому злочинних дій не вчиняв, в день вчинення злочинів не перебував в ні АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляції, заслухавши прокурора, який заперечив апеляцію засудженого, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Колегія суддів при перевірці справи не виявила допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування чи зміну вироку.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.
З протоколу судового засідання від 05.02.2013 року (а.с.212-214) головуючий у справі роз`яснив учасникам справи зміст ч.3 ст.299 КПК України та засудженим ОСОБА_6 сказано, що зміст ч.3 ст.299 КПК України йому зрозумілий і він не заперечує, щоб справа слухалась в спрощеному порядку, правильно розуміє зміст фактичних обставин, які не оспорюються і розуміє, що в подальшому не зможе оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
В апеляції засуджений ОСОБА_6 фактично оспорює події вчинених ним злочинів, однак позбавлений права оспорювати такі обставини, а тому колегія суддів приходить до переконання, що засудженому ОСОБА_6 слід відмовити в задоволенні апеляції на вирок суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 366, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
вирок Сокальського районного суду Львівської області від 05 лютого 2013 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: