печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34533/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування у кримінальному провадженні № 62023000000000965 від 02.11.2023 року, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Пирятин, Полтавської області, громадянина України, не депутата, не адвоката, одруженого, з вищою освітою - магістр військового права, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 426-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про застосування у кримінальному провадженні № 62023000000000965 від 02.11.2023 року, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування заявленого клопотання вказує, що с лідчою групою Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000965 від 02.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 4 ст. 425, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України та за підозрою:

-начальника Управління персоналу штабу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України;

-начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 » полковника ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України;

-заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника сектору комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 » полковника ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України;

-заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної НОМЕР_1 - начальника сектору мобілізаційно-оборонної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 » полковника ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України;

-начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України;

-начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України;

-начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 426-1 та ч. 3 ст. 368 КК України.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 03.08.2020 № 359 ОСОБА_5 призначений на посаду начальника Управління персоналу штабу оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).

Також у період з 24.02.2022 по 09.01.2024 ОСОБА_5 неодноразово тимчасово виконував обов`язки командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Відповідно до положення про структурні підрозділи ОК «ІНФОРМАЦІЯ_2», затвердженого наказом Командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 23.12.2023 № 242 дск, начальник Управління персоналу штабу відповідає за:

- якісне планування заходів комплектування військ особовим складом;

- проведення державної військової кадрової політики, реалізацію політики з питань проходження державної служби у військових частинах та установах оперативного командування;

- здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства України, вимог нормативно-правових актів Міністерства оборони, Генерального штабу, командування Сухопутних військ Збройних Сил України, командувача військ оперативного командування з питань віднесених до компетенції структурних підрозділів кадрової роботи оперативного командування;

- створення умов для демократичного вирішення кадрових питань в оперативному командуванні;

- застосування сучасних підходів кадрового менеджменту на всіх етапах професійного (кар`єрного) росту військовослужбовців;

- забезпечення якісного комплектування особовим складом військових частин та установ оперативного командування;

- дотримання у діяльності кадрових органів військових частин та установ оперативного командування основних принципів кадрової політики, проведення заходів, спрямованих на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовців, працівників ЗСУ та членів їх сімей;

- розробку нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції оперативного командування;

- організацію професійної підготовки особового складу управління персоналу та кадрових органів підпорядкованих військових частин та установ оперативного командування;

- організацію атестування особового складу у військових частинах та установах оперативного командування та контроль його проведення;

- підготовку проектів наказів по особовому складу та забезпечення їх реалізації;

- достовірність та правильність інформації, викладеної в документах, відпрацьованих в управлінні персоналу;

- бойову та мобілізаційну готовність особового складу управління персоналу та кадрових органів підпорядкованих військових частин та установ оперативного командування;

- планування підготовки та повсякденної діяльності, успішне виконання завдань, покладених на особовий склад управління персоналу, військову, трудову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу управління;

- організацію ведення обліку військовослужбовців, працівників Збройних Сил в підпорядкованих військових частинах, підрозділах та установах оперативного командування, в тому числі військовозобов`язаних;

- організацію та проведення заходів реформування у військах оперативного командування;

- своєчасне відпрацювання проектів штатів, переліків змін до них, табелів до штатів, розроблення перспективних організаційно-штатних структур військ оперативного командування;

- ведення штатної чисельності, обліку дислокації військових частин (установ) оперативного командування, організаційно-штатних структур, що дислокуються в зоні відповідальності управління оперативного командування;

- забезпечення охорони та захисту державної таємниці.

Начальник управління персоналу штабу зобов`язаний:

- проводити аналіз укомплектованості особовим складом військ оперативного командування;

- визначати потребу військ оперативного командування в особовому складі, забезпечувати якість оперативного комплектування військ оперативного командування відповідної номенклатури призначення;

- брати участь в організації та здійсненні заходів щодо відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

- здійснювати планування та управління оперативним мобілізаційним розгортанням підпорядкованих військ, прийом (передачу) військових частин (підрозділів) оперативного командування до складу створюваних угруповань військ (сил) об`єднаних сил;

- узагальнювати та доводити передовий досвід роботи з особовим складом, надавати практичну допомогу в роботі підпорядкованим кадровим органам у встановленому порядку;

- особисто розробляти найбільш важливі документи;

- безпосередньо розробляти нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції оперативного командування;

- планувати роботу управління, виховувати підпорядкований особовий склад управління персоналу та кадрових органів підпорядкованих військових частин та установ оперативного командування;

- вивчати особовий склад військових частин та установ оперативного командування, визначати перспективи подальшого проходження ним військової (державної) служби з урахуванням його професійних, ділових, моральних якостей та досвіду служби;

- організовувати проведення інструкторсько-методичних занять з командирами військових частин та начальниками установ, які входять до складу оперативного командування, з питань, що належать до компетенції кадрових органів;

- організовувати та координувати кадрову роботу з офіцерськими кадрами в управлінні персоналу та військових частинах оперативного командування;

- організовувати проведення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки оперативного командування зборів військовозобов`язаних, накопичення резерву військовозобов`язаних;

- контролювати діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з питань підготовки та прийняття громадян на військову службу за контрактом;

- організовувати проведення заходів мобілізації людських мобілізаційних ресурсів;

- організовувати та контролювати роботу особового складу управління персоналу у кадровому забезпеченні заходів міжнародного співробітництва;

- контролювати ведення мобілізаційно-кадрової роботи в оперативному командуванні;

- контролювати організацію та проведення атестування особового складу військ оперативного командування;

- проводити роботу з особовим складом управління оперативного командування, керівним складом військових частин та установ оперативного командування з питань призначення та звільнення з посад, переміщення, відрядження (направлення), добору до підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації) і управління його кар`єрою, присвоєння військових звань, (рангів), нагородження, звільнення з військової (державної) служби;

- складати попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію;

- організовувати та контролювати пропозиції щодо направлення військовослужбовців та працівників ЗС України військових частин та установ оперативного командування за кордон, заходи щодо відбору та якісного комплектування миротворчих контингентів та міжнародних штабних елементів;

- визначати потребу у підвищенні кваліфікації особового складу кадрових органів військових частин та установ оперативного командування;

- організовувати та виконувати заходи внутрішнього контролю відповідно Інструкції з організації внутрішнього контролю в Збройних Силах України (Наказ ГШ ЗС України від 29.08.2016 року № 340) за напрямком своєї діяльності;

- згідно вимог керівних документів проводити прийом громадян з особистих питань, розглядати заяви, скарги та пропозиції;

- здійснювати безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, контролювати їх діяльність та виконання завдань;

- у ході роботи використовувати відомості у цілому щодо: оперативного командування про зміст мобілізаційного плану; зміст схеми мобілізаційного розгортання військових (спеціальних) формувань; мобілізаційне розгортання військ (сил) та (або) проведення мобілізації, що розкривають: порядок їх розгортання, дислокацію, райони відмобілізування (місця формування), терміни, строк, стан готовності, мобілізаційну потребу, обсяги, терміни надходження мобілізаційних ресурсів, результати (аналіз), перспективні напрямки цієї роботи відповідно до ст.ст.1.1.5, 1.1.6, 1.4.2-1.4.4, 1.4.14 ЗВДТ-21;

- періодично перевіряти у особового складу наявність секретних (мобілізаційних) документів.

Таким чином, начальник управління персоналу штабу наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому є військовою службовою особою.

Також начальник управління персоналу штабу підпорядковується начальнику штабу - заступнику командувача військ оперативного командування і є безпосереднім начальником для всього особового складу управління персоналу. Відтак, начальник управління персоналу штабу за характером служби має підлеглих і наділений правом віддавати їм накази обов`язкові до виконання, а отже є військовим начальником.

Відповідно до Закону України «Про оборону України», ОК «ІНФОРМАЦІЯ_2» уповноважене здійснювати безпосереднє керівництво: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_22), ІНФОРМАЦІЯ_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_22), ІНФОРМАЦІЯ_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_21), ІНФОРМАЦІЯ_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ), посадові особи яких повинні були виконувати свої службові обов`язки відповідно до нормативно-правових актів, керівних документів, а також інших керівних та розпорядчих документів ОК «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Відповідно до нормативно-правових документів держави та посадових інструкцій, ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати всі дії, направлені на керівництво підпорядкованими органами військового управління, у тому числі зазначеними ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Враховуючи те, що ОСОБА_5 був наділений достатніми владними повноваженнями для здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також мав достатній досвід у виконанні обов`язків на зазначеній посаді, останній мав вичерпні можливості для здійснення контролю та організації роботи усіх підпорядкованих йому ІНФОРМАЦІЯ_13 .

До числа основних завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, є постачання людських мобілізаційних ресурсів до навчальних центрів та військових частин Збройних Сил України. Особливої важливості така діяльність набуває в умовах дії особливого правового режиму воєнного стану.

З цією метою ОК «ІНФОРМАЦІЯ_2» щомісячно видає мобілізаційні розпорядження, в яких визачаються кількісні та цільові показники постачань, а також надаються відповідні доручення і вказівки в організації такої діяльності.

В свою чергу, обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у межах відповідальності, щомісячно складають акти про хід виконання мобілізаційних розпоряджень.

Відповідно до актів з постачання людських мобілізаційних ресурсів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Черкаської області за серпень, жовтень, листопад, грудень 2023 року та січень 2024 року, мають місце щомісячні зриви мобілізаційних розпоряджень, обсяг виконання яких, в кращому випадку, коливався у межах 40-50 відсотків.

Також, на виконання розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу - заступника Командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 31.08.2023 № 502/2/1/2/1956дск, ІНФОРМАЦІЯ_14 підготовлено аналіз виконання завдань з призову людських мобілізаційних ресурсів до навчальних центрів та військових частин у серпні 2023 року.

Зазначеним аналізом констатовано, що в районних ( ІНФОРМАЦІЯ_15 ) та підпорядкованих їм відділах районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки продовжується безвідповідальне ставлення до виконання завдань з призову людського ресурсу до військових частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 .

Також аналізом відзначається систематичне невиконання мобілізаційних завдань у постачанні людського ресурсу до військової частини НОМЕР_2 , що набуло ознак тенденції практичного невиконання.

Більш того, виконуючи обов`язки командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під час аналізу стану військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів в ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 », обласних та ІНФОРМАЦІЯ_2 » у 2023 році, ОСОБА_5 не надав належної оцінки вкрай негативному забезпеченню поставок людського мобілізаційного ресурсу до військових частин Збройних Сил України з боку ІНФОРМАЦІЯ_16 та видав наказ командувача військ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 26.01.2024 № 24 дск «Про стан військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у обласних, Київському міському територіальних центрах комплектування і соціальної підтримки оперативного командування «ІНФОРМАЦІЯ_2» у 2023 році і завдання на 2024 рік».

У викладених умовах, підпорядковані ОСОБА_5 , посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_17 , а також районних (міського) ІНФОРМАЦІЯ_13 , а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_20 діючи у період з 24.02.2022 по 09.01.2024 здійснили ряд порушень вимог законів, інших нормативно-правових та керівних документів, в частині управління, контролю, організації та виконання мобілізаційних процесів, а також неналежним чином виконували свої функціональні обов`язки і допустили недбалість та перевищення службових повноважень, кожен - окремо у межах персональної відповідальності за штатною посадою, що спричинили шкоду належному забезпеченню комплектування та формування окремих частин, які виконують спеціальні завдання у складі ЗСУ, викликали недовіру цивільного населення до ТЦК СП з питань виконання Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дискредитацію мобілізаційного процесу в цілому, а також сприяли утворенню негативного іміджу військової служби та підриву її авторитету як серед військовослужбовців, так і в суспільстві в цілому.

З урахуванням посад, які займав ОСОБА_5 у період з 24.02.2022 по 09.01.2024, він не міг бути необізнаним з реальним станом справ мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Також, ОСОБА_5 допустив порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з питань обліку та відмобілізування військовозобов`язаного ОСОБА_21 , який перебував у розшуку, ініційованому ІНФОРМАЦІЯ_10 , а саме поставив завдання щодо сприяння в ухиленні від мобілізації військовозобов`язаним.

Так, о 15 год. 34 хв. 26.10.2023 шляхом надсилання фотографій військового квитка військовозобов`язаного ОСОБА_21 у кількості 7 одиниць, ОСОБА_5 поставив завдання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_13 : «Драбівський відділ. Цінний робітник на виробництві. Не трогайте його».

Повідомлення категоричного змісту, супроводжене зображенням військового квитка, виданого на особу « ОСОБА_21 », адресоване ОСОБА_13 , вербалізує спонукання до непризову на військову службу «Не трогайте його».

Згідно з обліковою карткою, військовозобов`язаний ОСОБА_21 рядового складу, 22.09.2023 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_19 , військовозобов`язаний визнаний здоровим, придатним до військової служби.

Відповідно до наказу Мінекономіки від 21.12.2023 № 20018, військовозобов`язаному ОСОБА_21 надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком до 03.05.2024.

12.07.2024 за вказаними обставинами злочинної діяльності, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 425 та ч. 5 ст. 426-1 КК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити. Вказує, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, за позицією органу досудового розслудванняє наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ч. 4 ст. 425, ч. 5 ст. 426-1 КК України та з метою запобігання зазначених у пп. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків.

Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, просили відмовити у його задоволенні. Щодо підозри захисник наголосила, що вважає її незаконою та необгрунтованою.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, якізазначеністаттею 178 КПК України.

Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків , які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 336 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- матеріалами Третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, які стали підставою для початку досудового розслідування;

- протоколами обшуку приміщень ІНФОРМАЦІЯ_20 ;

- протоколами тимчасового доступу до речей і документів;

- протоколами огляду, зокрема смартфонів підозрюваних та інших фігурантів кримінального провадження;

- матеріалами Третього оперативного відділу (з дислокацією у м. Черкасах) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, які отримані на виконання доручень слідчого у кримінальному провадженні;

- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків , передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 2 вказаної статті покладає обов`язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі Мюррей проти Об`єднаного Королівства від 28.10.1994, Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30.08.1990).

Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Разом з тим, клопотання не містить належного обгрунтування не можливості застосувати більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, визначених в клопотанні.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його вік, задовільний стан здоров`я, майновий стан, постійне місце проживання, вважаю, що у відповідності до ч. 4ст. 194 КПК України до підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1ст. 177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вважаю за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього обов`язки в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України, утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,179,181,193 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати у кримінальному провадженні № 62023000000000965 від 02.11.2023 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 вересня 2024 року включно, такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що у разі невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора та слідчого у кримінальному провадженні № 62023000000000965 від 02.11.2023 року.

Ухвала в частині відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1