КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2024 року                м. Кропивницький               Справа № 340/5230/24

          Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПРО ОЙЛ” до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій -,

В С Т А Н О В И В:

             До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПРО ОЙЛ” до Кропивницької митниці Державної митної служби України, у якій просить суд:

                      - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2024/000104/1 від 20.05.2024 та Картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2024/000210 від 20.05.2024.     

          За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

                  Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

          Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

                         За приписами частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

             Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 гривень.

                Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить:

               - немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

              - майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

              Статтею 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

                 У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

          Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

                     Оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення про коригування митної вартості товарів) породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, вимога про його скасування є позовною вимогою майнового характеру.

          При оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

          Суддею встановлено, що позовна заява подана через підсистему "Електронний суд" та містить одну вимогу майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) на загальну суму 528346,56 грн (різниця митних платежів), за яку слід сплатити 6340,16 грн судового збору з розрахунку (528346,56 грн х 1,5 %, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8) та одну вимогу немайнового характеру (оскарження картки в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення), за яку слід сплатити 3028,00 грн судового збору.

          Натомість, позивачем до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору (квитанція №25087 від 02.07.2024) на суму 3028,00 грн.  Отже, позивачем сплачено судовий збір не в повному розмірі.

          Згідно вимог частини четвертої    статті 161 КАС України    позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

          Статтею 94 КАС України   визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

          Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 КАС України).

          Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно до якої судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

          Відповідно до частини першої та другої статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

          За приписами частини четвертої статті 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

          Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина четверта статті 15 КАС України).

          Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

          Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 № 814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

          Відповідно до    статті 79 Закону України “Про нотаріат”, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

          Враховуючи наведене, суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

          Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом на підтвердження обставин та доводів викладених у ньому подано письмові докази, частина яких викладені іноземною мовою та не перекладені українською мовою. Суд звертає увагу позивача на необхідність офіційного перекладу доданих до позовної заяви документів (доказів), що викладені іноземною мовою.

          За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

          Відповідно до частини другої     статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

              Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

                 Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 6340,16 грн; належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

          Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

               Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “КАПРО ОЙЛ” до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - залишити без руху.

           Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

              Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

                       Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                         М.Я. САВОНЮК