Справа № 375/1209/24

Провадження № 2-н/375/108/24

УХВАЛА

09 серпня 2024 року селище Рокитне

09 серпня 2024 року суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ст. 162 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Так, згідно із ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За загальними правилами відповідно до ч. 6, 8, 9 статті 187 ЦПК України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», передбачено, що органи державної влади мають право на безоплатній основі одержати інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до пункту 5 Порядку з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики. До Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, відповідно до вказаного пункту вноситься певна інформація, в тому числі і відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону.

Відповідно до ст. 4-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з пп. 52 п. 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань забезпечує формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до п. 2 Постанови від 22 вересня 2016 р. № 646 «Про порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб», база даних - автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними. Володільцем інформації, що обробляється в базі даних, є Мінсоцполітики.

Частиною 7 ст. 187 ЦПК України передбачено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Отже, з метою забезпечення правил підсудності справи, необхідно витребувати у Міністерства соціальної політики України інформацію щодо заявника та боржника з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

На підставі викладеного та керуючись статтями 187, 260, 261 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Витребувати у Міністерства соціальної політики України відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Копію ухвали для виконання надіслати до Міністерства соціальної політики України для виконання на електрону адресу: info@mlsp.gov.ua, роз`яснивши, що у разі неможливості подання доказів у строк 5 днів з дня отримання копії ухвали, особи, які не мають можливості подати докази, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                        Олена БАНАХ-КОКУС