Справа № 158/3660/23 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л.

Провадження № 22-ц/802/678/24 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_2 – адвоката Лащук Юлії Валеріївни на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеними позовними вимогами, які обґрунтовані тим, що він з 28 липня 2006 року перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі. У них народилося п`ятеро дітей – син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 син ОСОБА_5 помер.

Позивач також зазначав, що їх діти проживають разом із ним та перебувають на його утриманні та потребують матеріального забезпечення, зокрема, придбання одягу, шкільного приладдя, продуктів харчування, їх молодший син ОСОБА_9 є особою з інвалідністю з дитинства та потребує витрат на лікування, а відповідачка, отримуючи державну соціальну допомогу на утримання ОСОБА_9 , не використовує таку допомогу в інтересах дитини, ухиляється від обов`язку утримувати дітей, матеріальної допомоги не надає.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягувати з ОСОБА_2 в його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 2 000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2024 року у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей – сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1 600 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання до суду позовної заяви 17 листопада 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 травня 2024 року у цій справі постановлено виправити описки в рішенні Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, а саме твердження «Відповідно до акту-обстеження умов проживання від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 та його неповнолітні діти – син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 131)». Ухвалено вважати вірним «Відповідно до акту-обстеження умов проживання від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 та його неповнолітні діти – син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 131)». Твердження «З характеристики ОСОБА_7 » – вважати вірним «З характеристики ОСОБА_7 ». Твердженя «День смерті Матвія ІНФОРМАЦІЯ_5 » – вважати вірним « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Твердження «адвокатом Лащук Ю. В. Ю. В.» – вважати вірним «адвокатом Лащук Ю. В.».

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, представник відповідачки ОСОБА_2 – адвокат Лащук Ю. В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу представника відповідачки слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд першої інстанції врахував, що відповідачка є працездатною особою, на її утриманні не перебувають інші неповнолітні діти та непрацездатні особи, а тому суд дійшов висновку, що відповідачка має змогу сплачувати на утримання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 аліменти в розмірі 1 600 грн на кожну дитину щомісячно.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

За матеріалами справи судом установлено, що сторони з 28 липня 2006 року перебувають у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а. с. 7).

Судом за матеріалами справи встановлено, що у позивача і відповідачки народилося п`ятеро дітей – син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 1, а. с. 11-15).

ІНФОРМАЦІЯ_5 син сторін по справі – ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 жовтня 2023 року (т. 1, а. с. 10).

15 грудня 2023 року комісією Служби у справах дітей Луцької міської ради був складений акт обстеження умов проживання, з якого убачається, що позивач ОСОБА_1 та його неповнолітні діти – син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають разом без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 131).

Також судом встановлено, що неповнолітні діти проживають з позивачем ОСОБА_1 та перебувають на його утриманні.

У характеристиці, наданої Комунальним підприємством «Парки та сквери м. Луцька» зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді механіка у КП «Парки та сквери м. Луцька» з 12 червня 2023 року. За час роботи на підприємстві зарекомендував себе дисциплінованим, компетентним, відповідальним працівником. За характером спокійний, врівноважений, стресостійкий, шкідливих звичок не має. Згідно з довідкою про доходи від 14 листопада 2023 року загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 12 червня 2023 року по 31 жовтня 2023 року без урахування аліментів складає 97151,31 грн (т. 1, а. с. 16, 18).

У характеристиці, наданої старостою сіл Звірів, Олександрія, Веснянка від 14 листопада 2023 року, зазначено, що ОСОБА_1 проживає з чотирма дітьми, офіційно працевлаштований, спокійний, немає шкідливих звичок, займається вихованням дітей, молодший син ОСОБА_9 – інвалід з дитинства (т. 1, а. с. 17).

У листі Відокремленого структурного підрозділу «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій» від 29 січня 2024 року за вихідним № 23 зазначено, що син сторін по справі – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій» з 01 вересня 2023 року за професією «Кухар», форма навчання – денна, джерело фінансування – бюджет. ОСОБА_4 проживає в гуртожитку, правил внутрішнього розпорядку не порушує. Мати ОСОБА_10 – ОСОБА_2 неодноразово приходила в освітній заклад і цікавилася навчанням сина. Батько кілька разів телефонував класному керівнику, щоб дізнатися про навчання та відвідування занять сином, неодноразово відвідував та привозив необхідні речі (т. 1, а. с. 145).

У характеристиці сина сторін по справі – ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , наданої Піддубцівським ліцеєм Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області, зазначено, що ОСОБА_6 навчається у 6-Б класі Піддубцівського ліцею Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області. Батько приділяє належну увагу навчанню та вихованню сина. Протягом І семестру мати приносила кілька разів продукти харчування, канцтовари, діти перший раз взяли речі, потім відмовились (т. 1, а. с. 75).

У характеристиці дочки сторін по справі – ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено, ОСОБА_7 навчається у 4 класі Піддубцівського ліцею Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області. Батько приділяє належну увагу навчанню та вихованню доньки. Протягом І семестру мати приносила кілька разів продукти харчування, канцтовари, діти перший раз взяли речі, потім відмовились (т. 1, а. с. 76).

Згідно з довідкою Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 21 комбінованого типу Луцької міської ради» від 12 квітня 2024 року ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 відвідує групу для дітей з вадами опорно-рухового апарату Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 21 комбінованого типу Луцької міської ради» з 01 лютого 2024 року. В дошкільний заклад приводять та забирають тато або старший брат Орест (т. 1, а. с. 209).

Згідно з довідкою Волинського обласного центру зайнятості від 25 жовтня 2023 року за вихідним № 2942/11 відповідачка ОСОБА_2 працює у Волинському обласному центрі зайнятості з 30 квітня 2002 року на посаді кар`єрного радника відділу кар`єрного консультування Луцької філії Волинського обласного центру зайнятості та з 04 листопада 2022 року перебуває у відпустці без збереження заробітної плати як матері дитини, яка потребує домашнього нагляду (т. 1, а. с. 65).

Також судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 отримує державну соціальну допомогу, розмір якої з жовтня 2023 року по січень 2024 року складає 66 800 грн, що нею не заперечується.

У довідці про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні відповідачки ОСОБА_2 , що зареєстровано в ІКС ІПНП за № 7479 від 27 грудня 2023 року (з приводу того, що ОСОБА_1 вивіз трьох неповнолітніх дітей з будинку та не повертає), інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Луцького РУ поліції ГУНП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Мацюк М. зазначено, що у діях позивача ОСОБА_1 не вбачається ознак порушення законодавства (т. 1, а. с. 168).

Домовленості між сторонами щодо сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей не досягнуто.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 48 Конституції України гарантовано, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Як передбачено статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За положеннями частин 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов?язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частини 1, 2 статті 182 СК України).

Згідно із частиною 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки сторони добровільно не домовилися про утримання неповнолітніх дітей, то кошти на їх утримання (аліменти) присуджує суд.

Отже, судом встановлено, що діти позивача і відповідачки проживають разом зі своїм батьком – позивачем у цій справі ОСОБА_11 та перебувають на його утриманні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки в користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі 1 600 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому судом правильно враховано, що відповідачка ОСОБА_2 як мати зобов`язана утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, вона є працездатною особою, у неї немає інших осіб, яких вона утримує.

Натомість відповідачка ОСОБА_2 не надала суду належних доказів щодо того, що вона за станом здоров`я та матеріальним становищем не має змоги сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі 1 600 грн на кожну дитину щомісячно.

Окрім того нормами чинного законодавства передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, зокрема, батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дітей.

Доводи апеляційної скарги представника відповідачки не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_2 – адвоката Лащук Юлії Валеріївни залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді