Справа № 274/6379/24

Провадження № 3/0274/2085/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024         м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Мороко С.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 26.07.2024 о 20 год. 45 хв. в м. Бердичеві по вул. Газопровідна, 25-А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110307-40, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей дуже звужені та почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, пояснив, що 26.07.2024 він дійсно керував транспортним засобом, при цьому був тверезим, алкоголю чи наркотичних засобів не вживав. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння погодився. Пройшов огляд на приладі Драгер. Результати 0,00‰. В лікарні не зміг справити фізіологічні потреби та здати на аналіз сечу. Просив лікаря та поліцейського взяти зразки інших біологічних середовищ, зокрема крові, проте йому відмовили. Чим змусили його відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вивчивши матеріали справи, суддя приходить до такого висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Як регламентовано п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суддею безпосередньо досліджені та перевірені такі докази в справі:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 760771 від 26.07.2024;

- направлення від 26.07.2024 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- висновок від 26.07.2024 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якому вказано, що ОСОБА_1 відмовився від експертизи;

- копію постанови від 26.07.2024 серії ББА № 314410 Бердичівського РВП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 126, КУпАП, та яка підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що стало підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням;

- відеозаписи з автомобільного відеореєстратора та нагрудної камери поліцейського.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Таким чином, обов`язок доведення факту вчинення адміністративних правопорушень покладений на працівників поліції. Зазначений факт повинен бути доведений поза розумним сумнівом шляхом надання суду належних, допустимих та достатніх доказів.

Порядок огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я врегульований розділом ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України МВС України №1452/732 від 09.11.2015 (далі-Інструкція).

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Пунктом 12 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

Відповідно до п. 13 розділу ІІІ Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Таким чином, Інструкцією прямо передбачено, що в разі неможливості взяття в обстежуваної особи зразків сечі, для дослідження можуть використовуватись інші біологічні речовини, в тому числі кров.

Суд приходить що висновку, що в ситуації неможливості отримати від ОСОБА_1 зразки сечі, останньому у відповідності до п. 12, 13 розділу ІІІ Інструкції повинно було бути запропоновано здати слину або змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а в разі неможливості цього - кров.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Він, щонайменше тричі за весь період пребування в Бердичівській міській лікарні, намагався надати ззразок біологічного середовища (сечу) для проведення дослідження, однак не зміг цього зробити у зв`язку із відсутністю фізіологічного бажання, при цьому від огляду не відмовлявся.

Окрім того, на відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 із запитанням щодо можливості здати на дослідження інші зразки біологічного середовища, в т.ч. кров, звертався спочатку до поліцейського, а потім до медичного працівника. На що, перший відповів, що він не знає, а другий - повідомив, що забір сечі може "здійснити уролог з допомогою катетера" (на відеозаписі вказаний часовий проміжок з 21.07.12 год. по 21.08.00 год.).

В наслідок таких дій, вчинених вищевказаними працівниками з порушенням вимог Інструкції, та через фізіологічну неможливість, ОСОБА_1 змушений був відмовитись від подальшого проходження експертизи.

Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Суд, керуючись принципом верховенства права, а також засадами справедливості судового розгляду, які закріплені в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приходить до висновку щодо неможливості покладення на ОСОБА_1 відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в ситуації, коли уповноважені державою компетентні органи всупереч вимог Інструкції не забезпечили право здати іншу біологічну рідину після отримання його пояснень щодо об`єктивної неможливості здачі ним сечі з фізіологічних причин.

Дані протоколу про адміністративне правопорушення, дані відеозапису відносно того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, судом відхиляються, оскільки з досліджених судом доказів, в тому числі даних відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження такого огляду, тоді як Інструкція вимагає проведення під час огляду на стан сп`яніння лабораторних досліджень, відповідно вся процедура була проведена з порушенням вимог Інструкції, а тому висновок за результатами такого огляду на стан сп`яніння визнається судом недопустимим доказом. Інші докази на підтвердження перебування особи в стані наркотичного сп`яніння в матеріалах справи відсутні.

Доказів того, що ОСОБА_1 пропонували здати зразки інших біологічних середовищ, таких як слину або змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, а в разі неможливості цього - кров, та що він відмовився від цього, матеріали справи не містять, хоча з технічної точки зору отримання слини, змивів з поверхні губ тощо, як вбачається, є простішим та не потребує активної участі обстежуваної особи.

Наявність у ОСОБА_1 , згідно даних протоколу, окремих зовнішніх ознак ("зіниці очей дуже звужені та почервоніння очей") наркотичного сп`яніння, на переконання суду, саме по собі не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння. Вказані зовнішні ознаки є підставою для призначення огляду на стан наркотичного сп`яніння, який повинен проводитись у відповідності до вимог законодавства України, зокрема Інструкції.

У відповідності до ст. 274 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя    С.В. Мороко