Справа №297/3003/22

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

16 серпня 2024 року        м. Берегове

        Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання  ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071060000276 від 23 липня 2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яноші Берегівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, не працюючого, не одруженого, судимого, громадянина України,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

встановив:

               В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071060000276 від 23 липня 2022 року відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

       Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що будучи раніше неодноразово судимим, 12.07.2022 у невстановлений досудовим розслідування точний час, перебуваючи поблизу дворогосподарства, що по АДРЕСА_1 , побачивши на вищевказаній території біля паркану велосипед марки «MERCURY» синьо-жовтого кольору, який належить ОСОБА_8 , діючи умисно, проник на огороджене подвір`я з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, переконавшись у відсутності осіб, які б могли викрити його протиправні дії, таємно викрав вищевказаний велосипед, вартістю 3800,00 гривень, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.

       Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.        

       Через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України строком на 60 днів, ізвизначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мотивоване тим, що вироком Берегівського районного суду від 14.12.2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20.06.2023 вказаний вирок Берегівського районного суду залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 27.03.2024 вирок Берегівського районного суду від 14 грудня 2022 року відносно ОСОБА_5 скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції. При цьому, відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2024 року строк дії такого було продовжено до 12 липня 2024 року включно. Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2024 року строк дії такого було продовжено до 24 серпня 2024 року включно.

Разом з тим, в ході досудового розслідування та судового розгляду даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати.

       Так, існує ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, оскільки злочин, який йому інкримінується є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від суду.

       Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.

       Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, використовуючи свої зв`язки, зможе координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.

       Аналогічним чином ОСОБА_5 може незаконно впливати на понятих та свідків, які брали участь у слідчих діях.

        Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

       Також, існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

       Підставою продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що останній матиме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

       У випадку засудження ОСОБА_5 за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у вигляді реального позбавлення волі до 8 років.

       Вивченням особи обвинуваченого на даний час встановлено, що ОСОБА_5 є не працюючим, раніше неодноразово судимим, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.

       Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобіганням наведеним у клопотанні ризикам відносно ОСОБА_5 необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

       А тому, прокурор просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5  строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та у разі внесення застави з покладенням на нього відповідних обов`язків.

               В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження відносно ОСОБА_5  строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, з підстав, зазначених в такому та пояснив, що вироком Берегівського районного суду від 14.12.2022 ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 20.06.2023 вказаний вирок залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 27.03.2024 вирок Берегівського районного суду від 14 грудня 2022 року відносно ОСОБА_5 скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції. При цьому, відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Строк дії такого був неодноразово продовжений, а востаннє ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2024 року строк дії такого було продовжено до 24 серпня 2024 року включно. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином. Разом з тим, ризики, за яких відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не зменшилися та продовжують існувати. Так, на думку сторони обвинувачення, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , перебуваючи на волі,може переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки такий обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення від п`яти до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_5  може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки такий є раніше неодноразово судимим. Додав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам. Просив клопотання задоволити.

       Захисник ОСОБА_4 вважав змінити відносно його підзахисного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом відносно останнього.

       Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила.

         Заслухавши думку сторін кримінального провадження з приводу даного клопотання, дослідивши матеріали такого та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

       Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом

       Частиною другою  статті 29 Конституції Україн передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, ухвалою Верховного суду України від 27.03.2024 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (а.с. 216-128).

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2024 року строк дії такого було продовжено до 12 липня 2024 року включно.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 26 червня 2024 року строк дії такого було продовжено до 24 серпня 2024 року включно.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

       Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що такий обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а також враховує тяжкість покарання, що йому загрожує.

       Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

       Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу (частина 1).

Відповідно до п. 5 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

               В ході судового розгляду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, суд вважає, що існує ризик, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки такий обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення від п`яти до восьми років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Вищевказана обставина, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами (Польща, Румунія, Словаччина та Угорщина) дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину може переховуватись від суду та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України.

       Крім того, існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, використовуючи свої зв`язки, зможе координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджанням досудового розслідування.

       Аналогічним чином ОСОБА_5 може незаконно впливати на понятих та свідків, які брали участь у слідчих діях.

Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

Також існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки такий є раніше неодноразово судимим.

Так, на думку суду, в судовому засіданні, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Таким чином, на думку суду, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, з врахуванням встановлених обставин, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

               Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, те, що останній може переховуватися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, доведеним, таким, що підлягає задоволенню.

       Разом з тим, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відсутніпідстави для зміни відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під варто на домашній арешт, як просила сторона захисту, оскільки застосування такого буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, встановленим в ході судового розгляду даного клопототання.

               Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.           

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

       За наведених обставин, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, однак враховуючи незадовільний майновий стан останнього, вважає визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених цим Кодексом, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

       При цьому, суд вважає, що у разі внесення обвинуваченим застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п. п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів

       Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.

               Керуючись ст. ст. 176-178, ст. 182, 183, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,-

ухвалив:

               Клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071060000276 від 23 липня 2022 року, відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задоволити частково.

               Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою – продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 14 жовтня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_5 розмір застави достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.

       Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_5 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

       У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до прокурора та суду;

- не виїжджати за межі Закарпатської області без дозволу прокурора та суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення та потерпілою у даному кримінальному провадженні.

       Строк дії ухвали закінчується 14 жовтня 2024 року.

               Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та надіслати начальнику відділу ДУ "Закарпатської УВП №9" та начальнику Берегівського РВП ГУНП України в Закарпатській області для виконання.

       Ухвала протягом 7 діб з дня її проголошення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_9