НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 жовтня 2010 року         справа № 2-а-481/10          м. Нововолинськ

Нововолинський міський суду Волинської області в складі головуючого судді Свередюка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у місті Нововолинську Волинської області про визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України у місті Нововолинську Волинської області  щодо відмови в перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, — суд,

встановив:

30 вересня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФ України у м. Нововолинську Волинської області про визнання неправомірними дій УПФ України у м. Нововолинську Волинської області  щодо відмови в перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії починаючи з 01 жовтня 2009 року.

         До початку судового розгляду позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву в якій просить суд проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задоволити.

          Представник відповідача УПФ України у м. Нововолинську до початку судового розгляду справи подав до суду заперечення проти позову та письмову заяву в яких позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Просить суд в задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

          Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.  

           Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

            Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити частково.

      Позивач ОСОБА_1 вимоги обґрунтовував тим, що він є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Його визнано інвалідом 3 групи. Крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію.

    Статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що мінімальний розмір пенсії інвалідам третьої групи не може бути меншим шести мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсії виплачується у розмірі п'ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте пенсія йому виплачується у менших розмірах ніж передбачено цими нормами.  

У зв`язку з цим просить визнати неправомірними дії відповідача щодо невиплати у повному обсязі державної та додаткової пенсій починаючи з 01 жовтня 2009 року. Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової  пенсії та провести її виплату відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач подав заперечення, у яких просить у позові відмовити з тих підстав, що вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, з огляду на те, що належні їй як інваліду третьої групи внаслідок  Чорнобильської катастрофи основна державна та додаткова пенсії виплачені в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654, якими встановлено розрахункові величини для обчислення розміру таких виплат. Згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по третій групі інвалідності, не може бути нижче 530 грн., а щомісячна додаткова пенсія згідно п.4 цієї Постанови встановлена інвалідам третьої групи у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму.  Відповідно до п.п.2 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", починаючи з 01 липня того ж року  пенсії в інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою інвалідів третьої групи,  не повинні бути нижчими 600 грн. Вважає, що відповідно до ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим нормативно-правовим актом. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення п.28 Розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким передбачалося внесення змін до Закону. Однак рішення про відновлення дії згаданого Закону у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалось. Крім того вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду передбачений ст.99 КАСУ, а тому у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Суд, всебічно та повно з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, об’єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4) є пенсіонером третьої групи інвалідності, як постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в УПФ України в м. Нововолинську та з 01 квітня 2004 року отримує пенсію, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 7).  

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 12 квітня 2007 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1  довічно встановлена третя група інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с.6).

Відповідно до копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 (а.с.6) ОСОБА_1 віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до вимог ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.  

Згідно ст.50 зазначеного вище Закону, особам, віднесеним до першої категорії, інвалідам третьої групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

ОСОБА_1 зверталась до начальника УПФ України в м. Нововолинську із заявою про здійснення перерахунку додаткової пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, на що 02 вересня 2010 року УПФ України в м. Нововолинську направило ОСОБА_1 лист за №102/к-с, яким позивачеві було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії посилаючись на Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких інших законодавчих актів України" та на Закон України "Про внесення  змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (а.с.8-10).

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року винесеним в результаті розгляду справи № 1-28/2008 щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік".  

Згідно ст.69 Закону України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.  

Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач дійсно є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання пенсій у розмірах, передбачених ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Відносини, що склалися між позивачем та відповідачами є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст.3 та п.2 ч.1 ст.17 КАС України.  

Враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) - зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.  

Суд, згідно ч.2 ст.9 КАС України вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.  

Отже, враховуючи конституційні норми, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат  позивачеві, застосуванню підлягали норми ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно яких під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.  

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.  

Позивач в своїх позовних вимогах просить зобов’язати відповідача зробити йому перерахунок державної пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 жовтня 2009 року. Однак, ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк.  

Позивачем, в порушення зазначеної статті не надано доказів, що підтверджують поважність пропуску строку звернення до суду. Зважаючи на це, суд приходить до висновку, що перерахунку підлягає пенсія позивача за період з 30 квітня 2010 року, оскільки за захистом свого права він звернувся до суду 30 вересня 2010 року включно (а.с 1).  

УПФ України в м. Нововолинську в порушення вимог ст.71 КАС України, не було подано до суду об’єктивних доказів, які б свідчили про правомірність їхніх дій, щодо відмови позивачеві у здійсненні йому перерахунку пенсії, передбаченої ст.50, ст.54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

Відповідно до ст.162 КАС України одним із захистів порушених прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин є визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов’язання відповідача здійснити певні дії.  

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку що позов слід задоволити частково та визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду в м. Нововолинську Волинської області та зобов’язати нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну основну та додаткову пенсію відповідно до статті 54 та статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі основної  пенсії – шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 30 квітня 2010 року по 30 жовтня 2010  року включно, з врахуванням уже проведених нарахувань та виплат.            

Керуючись ст.8, ст.10, ст.11, ст.86, ст.87, ст.98, ст.99, ст.100, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163, ст.167 КАС України, на підставі ст.95 Конституції України, ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, — суд,

постановив:

Адміністративний позов задоволити частково.

    Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду в м. Нововолинську Волинської області щодо відмови в перерахунку та виплаті державної та додаткової пенсії позивачу ОСОБА_1 за період з 30 квітня 2010 року по 30 жовтня 2010  року включно.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду в м. Нововолинську Волинської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну основну та додаткову пенсію відповідно до статті 54 та статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі основної  пенсії – шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі п'ятдесят відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 30 квітня 2010 року по 30 жовтня 2010  року включно, з врахуванням уже проведених нарахувань та виплат.

    В решті позовних вимог відмовити.

Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Якщо постановлено було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Копію даної постанови направити сторонам для ознайомлення.

Головуючий                  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                        А.В. Свередюк