Справа № 2-4107/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М         У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді                          - Калініченко О.Б.

при секретарі                                    - Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачкою не склалось через різницю в поглядах на життя, у зв’язку з цим між ними постійно виникали непорозуміння з різного приводу, скандали, які привели до взаємного відчуження.

Позивач  зазначає, що з лютого 2010 року вони не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Тому вважає, що їх шлюб розпався остаточно і поновити його неможливо.

Позивач в судове засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, надавши суду письмову заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі і погодилась на розірвання шлюбу з позивачем, також вважаючи збереження шлюбу неможливим.

Згідно ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

Сторони зареєстрували шлюб 19.07.2008 року, від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З лютого 2010 року сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних відносин, подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим, оскільки взаємопорозуміння та почуття любові між ними втрачено, і строк для примирення за таких обставин не вплине на збереження та покращення сімейних стосунків.  

Майнового спору на даний час між сторонами немає. Дитина залишається проживати з матір’ю.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що є законні підстави  для задоволення позовних вимог, т. я. відносини, що склались між подружжям, носять стійкий характер, шлюб між сторонами розпався і його збереження неможливо. За таких обставинах збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї 19.07.2008 року, актовий запис № 1395, -  розірвати.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 Суддя: