Справа № 1-1079/10р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді Губко А.О.
при секретарі Гвоздицькому А.О.
за участю прокурора Кокошко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, одруженого, позбавлений батьківських прав відносно неповнолітньої доньки, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 13.03.2002 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;
- 27.09.2002 року Оболонським районним судом м. Києва за ст. ст.309 ч.1, 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
- 07.10.2004 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;
10.07.2007 року Подільським районним судом м. Києва за ст.309 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 21.08.2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст.395 КК України до 5 місяців арешту, на підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинення вироком Подільського районного суду м. Києва від 10.07.2007 року і рахувати до відбуття 3 роки позбавлення волі, 21.05.2010 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання
у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знову вчинив корисливий злочин.
Так, ОСОБА_1, 15.06.2010 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи в салоні автобусу №69, який рухався по бул. Чоколівському у напрямку станції метрополітену «Шулявська» в м. Києві, між зупинками громадського транспорту «Севастопольська площа» - «пл. Космонавтів» в м. Києві, побачивши у незнайомої гр.ОСОБА_2, сумку, вирішив таємно викрасти з неї цінні речі.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, знаходячись в салоні вищевказаного автобусу поруч з гр.ОСОБА_3 рукою проник в її сумку, звідки таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 6101», вартістю 1199 гривень з сім-картою оператора «Київстар», вартістю 35 гривень, на рахунку якої грошей не було, спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1234 гривень.
Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, однак був затриманий співробітниками міліції, які знайшли та вилучили у нього викрадений у потерпілої мобільний телефон.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у пред’явленому йому обвинуваченні свою вину визнав повністю, підтвердивши обставини скоєної ним крадіжки у раніше незнайомої гр.ОСОБА_2, яка мала місце 15.06.2010 року близько 18 год. 00 хв. в автобусі №69 в м.Києві між зупинками громадського транспорту «Севастопольська пл.» - «пл. Космонавтів», з яким його затримали працівники міліції та в подальшому вилучили. У скоєному щиро кається.
Згідно ч. 3 ст.299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежився допитом підсудного та документами, які характеризують його як особу.
З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд вважає їх достовірними і допустимими, а підсудного ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його особу, раніше судимого в тому числі за аналогічні корисливі злочини, який тривалий час ніде не працює і не зайнятий суспільно-корисною працею, скарг за місцем його тимчасового утримання на нього не надходило (а.с.66), факт повернення працівниками міліції потерпілій викраденого у неї майна, відношення підсудного до скоєного злочину, його щире каяття, конкретні обставини скоєння ним даного злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і приходить до висновку, що підсудний заслуговує міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства, але не на максимальний термін.
Суд не знаходить підстав для застосування до підсудного міри покарання з іспитовим строком, враховуючи його особу, який займається злочинною діяльністю.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного в силу ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного в силу ст.67 КК України, суд визнає рецидив вчинених останнім злочинів.
Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа 6101», IMEI-НОМЕР_1 з сім-картою, який переданий під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити у розпорядженні потерпілої (а. с. 12).
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання - 3 (три) роки шість місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити - тримання під вартою в СІЗО №13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з 16.06.2010 року.
Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа6101»,IMEI-НОМЕР_1 з сім-картою, переданий під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2 - залишити у потерпілої ОСОБА_2 (а.с.12)
Цивільний позов по справі не заявлено.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання ним його копії.
Суддя: